У селищі Кельменці, адміністративному центрі району, що досі не має жодної ОТГ, відбулися дебати від DESPRO на тему «Навіщо громадам об’єднуватись». Чому район плететься у хвості реформи, спробував розібратися портал «Децентралізація»
Автор: Дмитро Синяк
Дебати у Кельменцях, які провів Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, запам’яталися кількома моментами.
По-перше, людей, які б виступали проти об’єднання як такого, у залі не було зовсім. Усі присутні запевняли, що об’єднуватися треба, і вони обома руками за це, але завжди знаходили якісь нюанси, чому цього не варто робити саме зараз. «Давайте почекаємо, поки Верховна Рада прийме усі необхідні закони!», «Нехай уряд сам об’єднує громади!», «Давайте ми ще подумаємо кілька років, адже у жодній країні реформа не відбувалася так швидко!» Людська фантазія не знає меж, і дебати у Кельменцях повністю підтверджували цей вислів.
По-друге, у жодному іншому місці (а DESPRO вже проводило аналогічні дебати у селищі Краснокутську Харківської області, містах Жовква Львівської області та Івано-Франківську) так завзято не закликали до центральної влади. Вона, мовляв, має все дати громадам, забезпечити законами, інформацією, грошима, консультантами і лише тоді ці громади, можливо, подумають, об’єднуватися їм чи ні. Деколи ці заклики набували суто анекдотичного характеру. Наприклад, один чоловік запитав: «Що зробили за 4 роки законодавці, щоб об’єднання громад було легким і приємним?» При цьому чоловік ні слова не сказав про те, що він сам зробив для цього.
По-третє, під час виступу депутата Чернівецької обласної ради несподівано стали зрозумілими справжні причини того, чому у Кельменецькому районі досі немає жодної об’єднаної громади. Фахово завантажуючи аудиторію майже беззмістовними, плутаними тезами, депутат, тим не менше, сказала, що є підприємцем-аграрієм, яка має доволі багато землі у районі. (У її декларації про доходи за 2017 рік – 36 ділянок загальною площею понад 113 тис. кв. м). Також вона сказала, що є проти примусового об’єднання громад, висловивши таким чином позицію фракції в обласній раді впливової партії, до якої належить. Що значить проти примусового об’єднання? В країні проходить добровільне об’єднання територіальних громад.
- Як депутат обласної ради я об’їздила чимало населених пунктів у цілій області, і ніхто мені не пояснив, як вони житимуть після об’єднання, – обурювалася жінка.
- Громада – це аналог сім’ї, і вона сама має вирішувати, як житиме через рік, два і три, – відповів їй директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. – Ви мали самі пропонувати людям об’єднання, адже саме вас люди делегували для того, щоб ви представляли їхні інтереси на рівні області.
Також Анатолій Ткачук наголосив, що аграрне лобі не зацікавлене в об’єднавчих процесах у громадах. Цю думку розвинув народний депутат України Максим Бурбак.
- У Кельменецькому районі великий вплив місцевого політиканства, – сказав він. – Чому громади не хочуть об’єднуватися? Бо після цього неминуче розпочнеться процес інвентаризації земель, і ми всі дізнаємося, хто скільки землі орендує, і хто використовує її безоплатно, збираючи чималі врожаї. Після об’єднання громадам доведеться приймати ряд непопулярних рішень, серед яких і рішення про сплату податків усіма користувачами земель, без винятку.
- У справі об’єднання найбільший камінь спотикання – то політика, – підтвердив Подвір’ївський сільський голова Олександр Чунтул. – Начебто ми домовляємося про одне, а потім поважні люди, з якими ми домовилися, беруть інший курс. Давайте, кажуть, почекаємо….
Між тим, шкода, яку завдають «поважні люди» чеканням, має цілком конкретний обсяг. Протягом трьох останніх років Кельменеччина мала отримати понад 58 млн грн тільки інфраструктурної субвенції: 27,1 млн грн у 2016 році, 18,4 млн грн у 2017-му та 12,8 млн грн у 2018-му. Такі дані оприлюднила модератор заходу, експерт DESPRO Марина Бриль.
Лобі «поважних людей», звичайно, залишається за кадром. А тим, хто захищають їхні інтереси, доводиться вигадувати проблеми, які «страшна децентралізація» буцімто несе людям. При цьому противники реформи традиційно відрізняються катастрофічною необізнаністю у предметі.
- Відстань до прогнозованого центру нашої майбутньої об’єднаної громади сягає 40 км, – зазначив представник сторони «ПРОТИ» Подвір’ївський сільський голова Олександр Чунтул. – Це за всіма параметрами – далеко. Через це ми утримуємо і власну пожежну охорону…
Однак пан Олександр трохи розгубився, коли у нього запитали, за скільки часу можна буде доїхати до центру громади, якщо дорогу капітально відремонтують.
Ми провели громадські обговорення у селі, зробивши таким чином перший крок до об’єднання, – зазначив Ленковецький сільський голова Василь Присакар. – Однак переконувати людей у тому, що треба об’єднуватися, чесно кажучи, важкувато. Може, ми людям погано пояснюємо, але я не бачу їхньої активності. З іншого боку, якщо громада має кошти, то об’єднання не виглядає таким аж нагальним – от ми, наприклад, нещодавно відремонтували танцювальну кімнату клубу за 200 тис. грн…
У цьому місці мені згадалася аналогічна репліка з дебатів у Жовкві. Голова Омельницької об’єднаної громади Полтавської області Олександра Шереметєва сказала тоді сільському голові:
- Синку, якби я була на твоєму місці, то у мене б всі люди давно виступали за об’єднання!
Адже не є секретом, що люди на загал є пасивними, і сільському голові нескладно переконати їх у тому чи в іншому. Він, щоправда, може і не поспішати переконувати людей, нарікаючи на їхню кволість та пасивність. Особливо, якщо його про це поросили «поважні люди».
- Коли район закуповує картоплю для всіх шкіл, то це один варіант, – спробував пояснити переваги об’єднання на прикладі Анатолій Ткачук. – А коли громада закуповує картоплю для школи, у якій навчаються діти з цієї громади, то цілком інший. Якщо фермер продасть громаді гнилу картоплю, йому буде непереливки. А якщо так вчинить район, усі розведуть руками: «Ну що ж, таку картоплю нам прислали!»
Під час дебатів аудиторія за допомогою спеціальних пультів відповідала на кілька запитань, які стосувалися розвитку населених пунктів району. Відповіді на деякі з них приголомшували. Наприклад, на запитання:, «Чи сприятливе середовище у вашому населеному пункті для ведення бізнесу?» 69% аудиторії відповіти «так». А на запитання: «Чи відновлюється у вашому населеному пункті інфраструктура (ФАПи, школи, дитячі садки, спортивні майданчики тощо)?» ствердних відповідей було вже 71%.
Це у районі, де проживають 41 тис. жителів, де економіка обмежується аграрними підприємствами, в області, яка у рейтингу із соціально-економічного розвитку, започаткованому Мінрегіоном, посідає 20-те місце!
- Дуже цікаво було б передати ці цифри на центральні телеканали, які весь час рапортують про «зраду», – пожартував щодо результатів голосування Анатолій Ткачук. – Бачите: така периферійна територія, а на ній все робиться…
- У нас аграрний район: 14 приватних підприємців обробляють землю, і ми живемо за їхній рахунок, – спробував виправдатися Олександр Чунтул. – За їхньої допомоги ми проводимо ремонти шкіл, кладовищ, церкви.
- Знаєте, якби я була бізнесменом, то вважала б, що за таких умов знаходжуся у несприятливому середовищі, – не втрималася від репліки Марина Бриль.
- Так це ж благочинність, що у ній поганого? – щиро здивувався Олександр Чунтул.
- Ми покладаємо великі надії на розвиток туризму, бо наше село знаходиться на берегу Дністра, – зазначив Василь Присакар. – Нам дуже хочеться, щоб інвестор вклав кошти у розвиток нашої інфраструктури. Та це треба робити найближчим часом. Адже наше населення стрімко зменшується. У магазинах просто немає людей. Як їх затримати?
- Знаєте, коли ми проводили переговори з селом Михайлівка, то тамтешні жителі ставили умовою об’єднання капітальний ремонт дороги до села, створення мережі вуличного освітлення тощо, – відповів йому голова Глибоцької об’єднаної громади Григорій Ванзуряк. – Я ж намагався відразу поставити питання по-іншому. Я сказав: «Зараз у вашій школі 58 дітей, на 6 менше, ніж минулого року, а скільки років треба, щоб дітей було 24, і школу згідно закону треба було б закрити? При цьому не забудьте: що менше людей житиме у селі, то відтік молоді буде більшим. Для кого тоді ми будуватимемо дорогу? Люди почухали потилиці, а потім запитали: «Натякаєте на те, що нам треба спочатку створити у себе робочі місця?» Ось так і з’явилася ідея відкрити у Михайлівці молочний кооператив, який зараз об’єднує понад 30 сімей села. Люди щодня здають молоко на новостворену сироварню – по 9-10,3 грн за літр.
Григорій Ванзуряк також розповів, що не вимагає від підприємців благочинних платежів на ремонти шкіл та доріг. Єдина його вимога: сумлінно сплачувати податки і щороку реєструвати одного співробітника, який до цього працював у тіні. За це голова громади обіцяє скеровувати кошти бюджету на вирішення тих інфраструктурних проблем, від яких залежить місцевий бізнес. Комусь треба зробити дорогу, на якій стоїть його магазин, комусь – відремонтувати водогін, яким користується його підприємство. У такій синергії влади та бізнесу громада може дуже багато.
- Після підняття мінімальної зарплати, ми зустрілися з підприємцями другої групи і зменшили для них на 5% місцеві податки, – повів далі Григорій Ванзуряк. – Але при цьому попросили їх не йти у тінь і пообіцяли скерувати гроші громади на ремонт доріг, як потрібні бізнесу. Також я не втомлююсь казати на усіх зустрічах з жителями громади: кожна родина повинна мати свій маленький бізнес. Не треба цього боятися! У нашій громаді, до прикладу, живе чоловік, який 15 років працював у Нідерландах. Кілька років тому він повернувся в Україну, і тепер забезпечує 15% насіння квітів цілої держави.
- Інвестор приходить туди, де живуть багато людей, – додав Анатолій Ткачук. – Тому невеличке село навряд чи може розраховувати на прихід великого бізнесу. Що менше село, то більша динаміка його знелюднення, і виправити цю ситуацію можна буде лише тоді, коли бізнес з більших сіл почне працювати у менших. А це набагато простіше зробити в об’єднаних громадах. Також треба вирощувати власних підприємців і робити усе можливе, щоб витягнути місцеву економіку з тіні, адже в ОТГ залишається 60% ПДФО.
- Скажіть, будь ласка, чи у Недобоївцях, які тепер є центром об’єднаної громади, будують нову школу? – задав «провокаційне» запитання голова Бурдюзької сільської ради Андрій Піхут.
А коли підприємець з Недобоївської ОТГ В’ячеслав Тодосійчук, який виступав на стороні «ЗА» об’єднання, зізнався, що «будівництво школи не почате, бо в нас немає цих грошей», пан Піхут демонстративно розсміявся. При цьому він промовчав про те, що будівництво шкіл є прерогативою держави, а громади мають лише утримувати їх.
- Метою шкільного навчання є підготовка освіченого громадянина, і це цілком можна зробити й без будівництва нової школи, – відповів Андрієві Піхуту Анатолій Ткачук. – От, приміром, вартість навчання одного учня у Недобоївській школі становить близько 9 тис. грн на рік, а в іншій школі громади – Ставчанській – 13 тис грн на рік. При цьому опалювальна площа у Ставчанській школі є утричі більшою. Натомість рівень складання ЗНО у Недобоївській школі набагато кращий. Отже, мені здається, що цілком можна зробити так, аби умови навчання покращилися, а освітній рівень школярів громади залишився б високим. Якщо цього не зробити, через кілька років обидві школи можуть припинити існування, бо грошей на них не вистачить.
- Скажіть, якою буде доля людей, яких звільнять зі скорочених лікарень та ФАПів? – запитав із залу місцевий лікар загальної практики сімейної медицини.
- Конкурентоспроможний лікар ніколи не залишиться без роботи, – відповів Григорій Ванзуряк. – Матимуть роботу і медичні сестри. Приміром, на одного сімейного лікаря в Німеччині припадає 3,5 тис. пацієнтів, і при цьому він утримує одну медсестру. Чому ми не зможемо працювати так?
- У Сокирнянському, Кельменецькому і Путильському районах не вистачає сімейних лікарів, тому це питання не є настільки критичним для вашого району, як для інших, – додав заступник директора департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації Юрій Лесюк.
Хтось із залу запитав, як може громада реформувати медицину за умови таких жалюгідних зарплат лікарям.
- Зарплати лікарям формуються з податкових надходжень, – відповів Анатолій Ткачук. – Тому саме лікарі мають бути зацікавлені, аби податків сплачували більше. От вам простий тест. Відкрийте сайт Держкомзему і подивіться, де у вашому населеному пункті мають бути, скажімо, городи. А потім відкрийте Google Maps і перегляньте супутникові фотографії цих місць. Ви будете здивовані, бо багато де замість городів – величезні сади. Природно, що підприємці, які збирають врожаї з цих садів, не платять відповідних податків. Як піднімати за таких умов зарплату лікарям? Будуть податки, буде і зарплата у працівників бюджетної сфери. Немає іншого місця, де можна взяти гроші на зарплати лікарям, ніж з податків.
- Ви розповідаєте про успішний досвід великих громад, які знаходяться на трасі чи коло обласних центрів. А як розвиватися невеличким периферійним селам? – запитали Анатолія Ткачука.
- Двох однакових територій не існує, тому ви не знайдете адекватного порівняння – відповів він. – Але треба шукати не ідентичності, а власних переваг. Треба достеменно вивчити свою територію і знайти нішу, щось таке, що може бути покладено в основу власного розвитку. Приміром, працюючи у Баранівській ОТГ Житомирської області, ми зауважили, що через виробництво органічної молочної продукції земля у громаді сертифікована під органіку. Відтак, можна розвивати ягідництво без оформлення додаткових документів. І цієї осені у громаді вже зберуть перші органічні ягоди. Потім буде органічна риба тощо. Нещодавно громада також отримала грант в 1 млн євро на створення бізнес-інкубаторів, швейної та деревообробної майстерень. Ось, що таке пошук власних переваг!
Анатолій Ткачук зауважив, що ті громади, які включилися у реформу раніше за інших, матимуть набагато більше ресурсів для розвитку. А ті, хто довго розмірковуватимуть про деталі об’єднання, у кінцевому результаті пастимуть задніх.
Матеріал створено за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO
Теги:
Область:
Чернівецька областьДжерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
04 грудня 2024
Підволочиська громада отримала техніку від Програми USAID DOBRE для покращення послуги благоустрою
Підволочиська громада отримала техніку від...
Щоби громадські простори для мешканців були доступними, красивими та доглянутими, потрібно регулярно проводити їхній...
04 грудня 2024
Стартує набір до школи закупівельників
Стартує набір до школи закупівельників
Центр громадського моніторингу та досліджень оголосив набір для початківців-закупівельників до «Школи уповноважених...
04 грудня 2024
Профільна середня освіта на Донеччині та Луганщині – тези обговорення
Профільна середня освіта на Донеччині та...
Як планувати мережу закладів профільної середньої освіти на Донеччині та Луганщині, враховуючи території на яких...
04 грудня 2024
У Дніпрі відбулося громадське обговорення реформи старшої школи
У Дніпрі відбулося громадське...
28 листопада всі 60 громад Дніпропетровщини долучилися до діалогу щодо реформи профільної середньої освіти та її...