Із найвіддаленішого села можна зробити «мекку» для туристів, навіть якщо там немає водойм, мальовничих лісів та інших природних переваг. Як громадам області почати заробляти на туризмі, дізнавалися журналісти видання "Слобідський край".
Село Веселе (Херсонська область) щороку приймає тисячі туристів. Як українців, так і іноземців ваблять сюди краєвиди – Каховське водосховище та «країна вин» (виноробне господарство князя Трубецького). На Харківщині мальовничих місць та історичних пам’яток також вистачає, однак наші громади тільки починають заробляти на своїх туристичних перевагах.
Виноробне господарство князя Трубецького на Херсонщині
Одна з мальовничих перлин області – Старий Салтів. Тут і водойми, поблизу яких багато баз відпочинку, і ліси, і чимало археологічних знахідок.
– На території нашої громади багато баз відпочинку, тільки вони в приватних руках, земельних ділянок поблизу води не вистачає. Тож ми вирішили розвивати туризм на воді, – розповів завідувач сектора культури і туризму Старосалтівської селищної ради Геннадій Сороковий.
За його словами, у комунальній власності громади – рятувальна станція, там є катер. Тож старосалтівці розробляють маршрути водосховищем, вечірні прогулянки. У планах – створити і байдарні маршрути, можливі варіанти з ночівлею на острові. Також гості громади зможуть відпочити на рятувальній станції, у двоповерховій будівлі облаштують кімнати для цього.
– Для втілення всіх ідей потрібні інвестори. Ми розуміємо, перше ніж запрошувати туристів, потрібно створити для них відповідні умови: відремонтувати кімнати для відпочинку, зробити пірс, пляж. Також потрібен мікроавтобус, щоб угору течією вивозити людей з плавзасобами, – каже Геннадій Сороковий.
Фішкою Старого Салтова хочуть зробити свято Нептуна, щоб на нього приїжджали туристи звідусіль. Фестиваль «Аланські витоки», який три роки тому вперше провели у Верхньому Салтові (за 10 кілометрів від Старого Салтова), довів, що все можливо. З виникненням фестивалю кількість відвідувачів місцевого музею збільшилася в 8,5 раза. Значно збільшився й виторг місцевих магазинів. Також у селі з’явилося вуличне освітлення, чисті огороджені криниці тощо.
Однак тільки цими планами в Старосалтівській ОТГ не обмежуються. Що ще можна зробити для туристичної привабливості своєї громади, про досвід інших ОТГ України та країн ЄС Геннадій Сороковий дізнавався на туристичному хабі, що проходив у травні в селі Веселе Херсонської області. Захід організувала програма USAID DOBRE «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність».
Завідувач сектора культури і туризму Старосалтівської селищної ради Геннадій Сороковий
Хаб зібрав представників 75 об’єднаних громад із семи регіонів України, туристичного бізнесу, проектів міжнародної технічної допомоги, регіональних і центральних органів влади. Харківщину представляли три ОТГ – Сатросалтівська, Мереф’янська та Роганська. Всі учасники напрацювали кейс практичних рішень, які можна було б впровадити в себе вдома.
За даними Національної туристичної організації України, 51 % усіх подорожей по світу припадає на Європейський континент, на це 670 мільйонів людей витрачають понад 500 мільярдів доларів щорічно. Останніми роками за розмірами витрат на першому місці – китайські туристи, вони щорічно витрачають на подорожі 260 мільярдів доларів. Далі йдуть американці, німці, англійці та французи. Країни східної та південної Європи відвідують 125 мільйонів туристів – це 53 мільярди доларів. А от Україна від великого туристичного «пирога» сьогодні має лише 2 %.
Після подій 2013–2014 року кількість візитерів в Україну з 25 мільйонів зменшилася вдвічі, однак поступово ця цифра зростає. Минулого року майже 14,5 мільйона іноземців відвідали Україну. 4,5 мільйона візитерів – це громадяни Молдови, майже 2 мільйони – білоруси, 1,2 мільйона – росіяни, поляки – 1,1 мільйона.
98 % іноземців, що до нас приїжджають, – це європейці, з них 91,5 % – представники східної Європи та громадяни пост-радянських країн. Для туристів з Америки, Західної Європи, Азії Україна ще маловідома.
– Ми як країна маємо велике завдання – повернути себе на культурну та історичну мапу Європи. Туризм – це не тільки про створення міфів чи використання принад краю. Насамперед це про економічний капітал, про можливості розвитку, які можуть відкрити додаткові горизонти добробуту для кожного громадянина. Децентралізація дає такі інструменти та ресурси, – зазначає віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Посадовиця радить представникам громад розвиток туризму починати з наведення ладу поблизу своїх хат.
– Якщо безлад породжує додатковий безлад, то порядок породжує додатковий порядок. Чисті узбіччя забезпечать прибутковість придорожнього кафе, а сплата податків забезпечить зростання добробуту, – переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Директорка регіональної місії UASID Сюзан Косінскі Фріц, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, телеведучий Юрій Макаров
Також вона підкреслила, що держава наразі вкладається в розвиток інфраструктури – відновлення доріг, запуск нових швидких поїздів та відкриття авіасполучень. На думку віце-прем’єр-міністра, це жили, по яких буде розповсюджуватися можливість людей приїздити в різні куточки України.
Свій внесок у розвиток туризму робить і Угода про асоціацію з ЄС. Україна вже виконала одне зі своїх зобов’язань – створила Національну туристичну організацію. Минулого року Кабмін затвердив Стратегію розвитку туризму, яка стосується п’яти основних векторів: безпека, гармонізація правової бази з європейським зако- нодавством, покращення інфраструктури на всіх рівнях, розвиток людських ресурсів та маркетинг. Наразі на погодженні урядового офісу з європейської та євроатлантичної інтеграції – проект закону «Про туризм», який було розроблено Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Саме цей документ повинен дати нову базу для подальшого розвитку туризму.
– Законопроект передбачає, що частину повноважень з контролю за туроператорами та фахівцями туристичного супроводу здійснюватимуть органи місцевого самоврядування, – роз’яснює представникам громад директор Департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку Оксана Сердюк.
У разі порушення законодавства місцеві органи влади матимуть змогу або зупинити провадження туристичної діяльності, або накласти адміністративний штраф. При цьому зупинення передбачено лише у разі здійснення діяльності без фінансового забезпечення, в усіх інших випадках – штраф. На думку представниці профільного міністерства, штрафи, з одного боку, стимулюватимуть діяти в законодавчому полі, а з іншого – це джерело наповнення загального фонду місцевих бюджетів. Для більшого залучення туристів пані Сердюк радить громадам брати участь у різноманітних профільних виставках.
Перспективи розвитку в Міністерстві бачать і у створенні єдиного туристичного сайту Visit Ukrаine, реалізації єдиного проекту маркування туристичних маршрутів, активізації роботи Ради туристичних міст та регіонів, у підтримці регіональних маркетингових планів – регіональних виставок, поширенні презентаційних матеріалів тощо.
А от у Міністерстві екології і природних ресурсів громадам радять розвивати зелений туризм.
– Для успішного туризму потрібно діяти в природний спосіб – це означає, що прогулянки на конях кращі, ніж на квадроциклах тощо, – зазначає заступник міністра екології і природних ресурсів Василь Полуйко. – Розвиток зеленого туризму – це той шлях, який ми повинні сповідувати. Розвиток зеленого туризму в місцях національних парків відволікає місцеве населення від споживацького природокористування, браконьєрства тощо.
І тут же заступник міністра як приклад наводить Синевир – найбільше озеро українських Карпат. Населені пункти, що поруч із цим національним парком, жили за рахунок вирубки карпатського лісу. Зараз картина змінилася: що не хата, то садиба зеленого туризму, населення почало заробляти на відпочивальниках. У громади з’явилася можливість відремонтувати під’їзні дороги, а це, у свою чергу, привело до триразового зростання туристичного потоку.
Створення інфраструктури туризму, індустрії послуг, на відміну від багатьох інших галузей економіки, неможливі без синергії. Коли представники малого та середнього бізнесу не відтягують одне в одного туристів, а навпаки, разом розвивають галузь і стимулюють одне одного.
– Для того щоб Україні створити імідж туристично привабливої країни, потрібно багато працювати разом та звучати в унісон, – наголошує радник першого віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України, президент Національної туристичної організації Іван Ліптуга. – Я б громадам рекомендував не зациклюватися тільки на сільському туризмі, а дивитися ширше. Якщо кожна громада розробить свій кластер, знайде свою родзинку і зробить навколо неї подію – про вино, про річку та про що завгодно. Нам потрібна не конкуренція поміж собою, потрібно Одеській, Миколаївській та Херсонській областям разом працювати над розвитком Причорномор’я. А Чернівецькій, Закарпатській, Прикарпатській і Львівській – просувати Українські Карпати. Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій – просувати Східну Україну.
Окрім традиційних лідерів – Києва, Львова та Одеси, з’являються й нові, приміром, туризм швидко розвивається у Кривому Розі. Сюди приїжджають тисячі туристів, щоб побачити шахти та кар’єри. Промисловий туризм – це міжнародний тренд. Місто Дніпро, що було закрито для іноземних туристів до 1990 року, сьогодні робить екскурсії на «Південмаш» та інші об’єкти.
Поділитися новиною:
19 листопада 2024
Державний бюджет на 2025 рік ухвалений: які ресурси матиме місцеве самоврядування
Державний бюджет на 2025 рік ухвалений: які...
19 листопада Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»....
19 листопада 2024
В’ячеслав Негода про соцдослідження...
«77% українців підтримують реформу місцевого самоврядування навіть у складні часи. Це не лише підтверджує...
19 листопада 2024
Підтримка населенням децентралізації...
Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація) має стабільно високий рівень...
19 листопада 2024
Як Агенція регіонального розвитку Сумщини...
Агенції регіонального розвитку, створені як майданчики синергії між громадами, органами влади та міжнародними...