Подивитися на сміття не тільки як на проблему, але й як на джерело можливостей спробували учасники конференції, присвяченої новій політиці управління відходами. На ній виступили урядовці і очільники міжнародних донорських структур.

Автор: Дмитро Синяк 

У столиці триває конференція на тему: «Нова політика управління відходами – шлях до циклічної економіки». Учасниками заходу є члени уряду, депутати Верховної Ради, представники громадськості, бізнесу, міжнародних організацій та експертних кіл тощо. Відкрив конференцію виступ міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака.

- Безвідповідальна політика СРСР у цій галузі призвела до виникнення тисяч сміттєзвалищ, 99% з яких не відповідають європейським стандартам і шкодять екології, – сказав він. – Лише 3% твердих побутових відходів України переробляється і лише 12% упаковки йдуть на переробку. Відтак ми маємо зменшити кількість відходів, налагодити системи їхнього збору та переробки і перейти до економіки замкнутого циклу, мінімізувавши негативний вплив на довкілля. При цьому ми можемо використовувати досвід міжнародних партнерів: Японія та Швейцарія у 70-х роках минулого століття так само буквально потопали у смітті. Але цим країнам вдалося вирішити «сміттєву проблему».

 

 

Остап Семерак наголосив на перевагах європейського підходу щодо поводження зі сміттям. Він навів дані Єврокомісії, за якими вивезення сміття на полігон дає невеличкій громаді 6 робочих місць, утилізація та переробка – 36 робочих місць, а якщо громада працюватиме над повторним використанням відходів, кількість робочих місць може сягнути 300. Завдяки цьому Європейська комісія прогнозує, що правильне поводження зі сміттям може принести до 4% ВВП.

Міністр екології та природних ресурсів розповів, що восени має бути готовий рамковий закон, над яким зараз іде робота у різноманітних державних та недержавних структурах, а також 9 секторальних законів. Остап Семерак наголосив, що прийняття цих законів багато в чому залежатиме від просвітницької роботи: адже лише 5% громадян України вважають поводження з відходами важливою темою.

- На жаль, це діагноз українського суспільства, і я сподіваюся, що сьогоднішня наша розмова буде поштовхом для українців змінитися. Адже більшість з них навіть не знають, що відбувається з відходами після того, як їх викидають до сміттєвого баку. Так не має бути, – сказав Остап Семерак.

Віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко запропонував подивитися на поводження з твердими побутовими відходами не тільки як на проблему, але як на джерело додаткових можливостей.

 

 

- Сміття – величезний енергетичний ресурс, який є у кожній громаді, ресурс, який може бути використаний для її розвитку, – сказав Геннадій Зубко. – Вже зараз в Україні між громадами заключено 180 договорів про співробітництво, 30 з яких стосуються поводження з твердими побутовими відходами. І з кожним роком таких договорів стає набагато більше.

- Погодьтеся, що питання поводження з відходами ніколи не піднімалося на такому високому рівні, як зараз, – зазначила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Пропозиція утилізації автомобілів, які відпрацювали свій ресурс, ще не так давно викликало посмішку. Але тепер, коли ми бачимо, як сильно відстали від європейських країн у цьому напрямку, на подібні пропозиції вже реагують серйозно. В Україні 94% сміття вивозиться на полігони, а у Швеції 99% сміття переробляється. Швеція навіть купує сміття в інших країнах, щоб не зменшувати виробництво енергії вітчизняними сміттєпереробними заводами.

 

 

 

За словами пані Климпуш-Цинцадзе, позитивні приклади застосування європейського досвіду в Україні вже є. Наприклад, у Миргороді запроваджено роздільний збір та переробку  сміття, завдяки чому громада заробляє близько 300 тис. грн на рік.

Дуже конкретними і тому особливо цікавими були виступи міжнародних партнерів України. Наприклад, голова Представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі розповів, що Єврокомісія у грудні 2015 року прийняла план з 54 кроків, які стосуються всього циклу поводження з відходами.

 

 

- Це важливо для цілого суспільства, адже завдяки правильному поводженню з відходами шкідливі викиди може бути зменшено на 4-5%, – зазначив Хюг Мінгареллі. – Наші експерти підрахували, що завдяки цим 54-м крокам підприємства Євросоюзу зможуть заощаджувати близько 600 млрд євро. Це величезна сума. І ми дуже раді, що Україна теж розпочала рух у цьому напрямку. Я був надзвичайно здивований, коли, приїхавши два роки тому до Києва, не побачив тут навіть окремого збору відходів. Адже зовсім неважко розділяти сміття на 3 кошики: окремо кухонні відходи, окремо пластик і окремо скло… А деякі позиції упаковки слід взагалі заборонити, і це може позитивно відбитися на здоров’ї людей.

Посол Японії в Україні та Молдові за сумісництвом Сіґекі Сумі розповів про ще жорсткіші заходи, до яких вдався уряд його країни, щоб подолати екологічну кризу у 70-х роках минулого століття.

 

 

- Я пам’ятаю, як дитиною дивився у вікно на смог, який щодня висів над Токіо, – розповів Сіґекі Сумі. – Відтоді уряд дуже багато зробив зокрема для очищення повітря. Так, автомобільні двигуни, які розробляють японські підприємства, стали викидати набагато менше двоокису кисню. У нас нові принципи поводження зі сміттям називають ініціативою трьох “R”: reduce, reuse and recycling, тобто скорочення, повторне використання та переробка. Як це виглядає на практиці? Японський уряд, наприклад, зробив усе можливе для того, щоб контейнери від різноманітної косметики могли б використовуватися повторно. Також було запроваджено обов’язкову платню за пластикові пакети у супермаркетах. А людей змусили оплачувати утилізацію великої побутової техніки: холодильників, телевізорів тощо. Японці загалом не були проти цих заходів. Адже усі розуміють, як мало у нас землі і як багато населення. Відтак правильне поводження з відходами багато в чому визначає якість життя.

Голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак у своєму виступі нагадав про поправки до законодавства, прийняті у 2012 році, які набули чинності лише з 1 січня цього року. Згідно з ними, Україна вже зараз мала би працювати зі сміттям по-європейськи, припинивши захоронення нерозділеного сміття на полігонах. Однак, на жаль, рух у цьому напрямку розпочався надто пізно. Разом із тим, Іван Рибак зазначив, що «сьогодні парламент готовий до прийняття базового закону про поводження з відходами», однак додав, що «існує лобі, яке блокує прийняття цього закону».

 

 

Під час запитань та відповідей Остап Семерак розповів про те, що уряд минулоріч затвердив ліцензійні умови для компаній, які займалися небезпечними відходами. До цього понад 300 компаній займалися цим бізнесом фактично поза законом і без жодної конкуренції. Міністр повідомив і про сумну долю заводу з утилізації ртутних ламп, побудованого у Львові за кошти Євросоюзу. Спочатку цей завод не міг працювати через відсутність ліцензійних умов, а тепер не працює через недобросовісну конкуренцію. Адже компанії, які лише імітують утилізацію ртутних ламп, фактично не пускають завод на ринок.

- Тому з вересня минулого року ми розпочали планові перевірки таких компаній, – сказав Остап Семерак. – За 3 місяці перевірили 64 компанії, зупинивши чи відібравши ліцензії більшості з них. Тоді до нас часто приходили з «цікавими ідеями та пропозиціями», але ми відмовилися. Тоді згодом недобросовісні компанії протягнули через парламент мораторій, який зв’язав нам руки. І нам знадобилося чимало зусиль, щоб вийти з-під його дії. Така боротьба дуже часто є брудною, але нас дуже тішить, що ми не одні у цій боротьбі.

Інше цікаве питання стосувалося потенційної кількості сміттєпереробних заводів в Україні.

- Усе залежить від діалогу місцевої влади з бізнесом, – сказав Геннадій Зубко. – Я бачу великий інтерес до цього напрямку з боку бізнесу, відтак закликаю місцеве самоврядування бути відкритим до інвесторів.

- Нинішня конференція є одним з кроків із реалізації нової політики поводження з відходами, – резюмував у коментарі порталу «Децентралізація» Вячеслав Сороковський, експерт з питань з публічних послуг та моніторингу Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, що є співорганізатором заходу. – Це є певною презентацією і спробою узгодження ключових позицій, нехай і проміжного варіанту рамкового закону про відходи. Очевидно, що існуючий закон вже застарів, особливо з точки зору руху України у напрямку європейської інтеграції. Можливо, з боку видається, що робота з розробки законодавства відбувається надто повільно. Проте подібні документи не створюються швидко, адже нова політика поводження з відходами торкається багатьох секторів, а узгодження інтересів потребує часу. Рамковий закон нагадує мені анотацію до наукової роботи, яка зазвичай пишеться у кінці. Тобто спочатку нам треба сформувати загальну думку по всіх потоках відходів, по всіх ключових напрямках регулювань, узгодити цю думку, і лише потім звести все у рамковому законопроекті. Я можу говорити про це «з перших вуст», так би мовити, оскільки DESPRO у рамках співпраці з відповідальними міністерствами є учасником процесу створення цього законопроекту. Ця робота триває.