Після того як громада об’єдналася, її надходження зросли майже вдвічі. Які труднощі виникають після об’єднання, як вирішують питання з інвесторами, військовими та пільговиками

Жовтанецьку територіальну громаду, що в Кам’янко-Бузькому районі, спочатку навіть не включили у Перспективний план, а тому й не розглядали як перспективну. Однак місцеве самоврядування наполягало на своєму і говорило, що вміє рахувати свої гроші, які можна ефективно скерувати на розвиток сіл. Зрештою, вибори в Жовтанецькій ОТГ відбулися в грудні 2015-го. Хоча відтоді минуло небагато часу, керівництво громади уже впевнено ділиться досвідом та результатами децентралізації. Наприклад, сільський голова Жовтанецької ОТГ Ярослав Деркач розповів, що її надходження за рік часу зросли із 13 млн грн до 23-24 млн грн, а загальний бюджет – із 46 млн грн до 54 млн грн. Натомість раніше три сільські ради – Жовтанецька, Великоколоднівська та Вирівська, які утворили цю ОТГ, віддавали в бюджет Кам’янко-Бузького району лише від ПДФО 10 млн грн. Тоді як район повертав їм менш ніж мільйон гривень. До слова, у Кам’янко-Бузькому районі мають бути чотири об’єднані громади. Жовтанецька перша, яка об’єдналася.

 

Досягнення від об’єднання

 

Ця громада є однією з найбільших у області. До її складу входять 12 сіл та адмінісотративний центр – у селі Жовтанці. Її населення становить 9200 осіб. На території Жовтанецької ОТГ дев’ять шкіл та поки що один дошкільний навчальний заклад “Вишенька” (про реорганізацію її навчальних закладів в матеріалі “Децентралізація у галузі освіти”). Народних домів – дев’ять, вісім бібліотек (одна центральна, інші –філії), а також є одна дитяча музична школа.  Медичну допомогу тут надають на рівні первинної ланки. З медичних закладів – дві амбулаторії та сім фельдшерсько-акушерських пунктів. Є й два автомобілі “швидкої”, однак не вистачає медичних кадрів, а саме сімейних лікарів, при тому, що в громаді пропонують приїжджим житло і достойну зарплату. Торік у інфраструктуру ОТГ вклали 10 млн грн. Цього року планують вкласти ще більше.

“Фактично за п’ять місяців у рамках децентралізації вдалося зробити те, чого раніше й за п’ять років не зробили б, – каже Ярослав Деркач.

– Практично в усіх закладах культури та освіти вже провели внутрішні ремонтні роботи. Одне з найбільших наших досягнень – опорна школа. Починатимемо капітальні ремонти ФАПів. Що важливо, майже всі населені пункти у нас освітлені. Ба більше, переходимо на світлодіодні лампи. За нашими підрахунками, вони нам окупляться за три-чотири роки. Торік придбали три дитячі майданчики і один тренажерний. Цього року закуповуємо ще шість. У двох школах оновили футбольний та спортивний майданчики. Важливо, що в нашій громаді повноцінно працює пожежна команда. Плануємо докупити ще комунальної техніки: трактор, причепи, лопати… Додам і те, що місцевим потребуючим надаємо соціальну допомогу – торік на більш ніж 500 тисяч гривень”.

Та одне із нагальних питань, яке потрібно вирішувати громаді, – ремонт доріг. У цій громаді ще досі по селах є ґрунтові шляхи, де, коли падає дощ, болото по коліна. “Комунальні дороги не асфальтуємо, але підвозимо каміння. Та є центральні дороги – місцевого значення обласного підпорядкування. Торік своїм коштом зробили лише два кілометри цієї дороги. На цей рік на відтинок цієї ж дороги із обласного бюджету дали мільйон гривень, а потрібні шість мільйонів, щоби закінчити ще два кілометри цього шляху!” – наголошує сільський голова Жовтанецької ОТГ.

Бізнес-середовище громади

 

Тут працює й чимало (130) приватних підприємців у різних галузях. Найбільшими платниками податку та збору на доходи фізичних осіб є агрокомпанія “Агро ЛВ Лімітед”, де працює більш ніж п’ятсот осіб, та меблева фабрика “Амбієнте Ферніче Україна”.

Цікаво, що за неповні півтора року на територію Жовтанецької ОТГ зайшло два інвестори: один із них відкрив птахофабрику, другий  займається виготовленням і продажем піддонів, європіддонів, палет. Середня зарплата в громаді – від 7 тис. грн і більше. “Тепер інвестор – це наші гроші. Співпрацюю з ним від початку до кінця. Умова для них одна: реєстрація на нашій території. До слова, маємо на території ОТГ відокремлений підрозділ військової частини, який розташовується в районі. Вирішили з ним співпрацювати. Він зареєструвався у нас, натомість ми допомагаємо вирішити його питання. За рік у місцевий бюджет він перерахував 400 тисяч гривень”, – веде далі голова громади.  Інший шлях, через який шукають можливість вирішити нагальні питання і отримати співфінансування, обласна програма мікропроектів. Цього року з поданих восьми проектів Жовтанецькою громадою переміг лише один. А торік – два проекти, що стосувалися вуличного освітлення.

 

Пільговий проїзд

 

Варто пригадати, що обласні та львівські перевізники нещодавно заявили, що з 1 червня всі пасажири пільгових категорій, у тому числі й учасники АТО,  повинні оплачувати проїзд в громадському транспорті. Таким чином, на Львівщині має початися довгоочікувана монетизація пільг. Відшкодовувати кошти пасажирам-пільговикам повинні органи місцевого самоврядування. А це сотні мільйонів гривень, які не всі зможуть знайти посеред року! Донедавна в області тільки одна  районна рада – Пустомитівська – схвалила відповідне рішення. То чи готовий і Кам’янко-Бузький район фінансувати проїзд окремим категоріям пільговиків?

У Жовтанецькій ОТГ підрахували, що монетизація пільг обійдеться їй на рік в 1,2 тис. грн. А всьому району – у 6 млн. “В районі напрацьовуємо спільну стратегію з цього питання. Якщо район підтримає рішення відшкодовувати кошти пільговикам, тоді й ми виступатимемо за це. У іншому випадку наша позиція буде зворотною. Та якщо наша громада ще подекуди може собі це дозволити, то на сьогоднішній день є чимало таких, котрі малоспроможні. Взагалі-то це неправильно! Держава таки повинна відшкодовувати ці витрати! Виходить так, що громади утискають”, – вважає Ярослав Деркач.

 

Допомога учасникам АТО

 

У Жовтанецькій ОТГ є 84 учасників АТО і двоє загиблих Героїв сучасної війни. Зі слів співрозмовника, землю під будівництво чи садівництво отримали всі учасники АТО, які звернулися в сільську раду. Хоча є й такі, що відмовилися від землі та “вичікують інших пропозицій”. В громаді є соціальний відділ, де пишуть програми з реабілітації учасників АТО. В громаді готові оплатити поїздку, але просять приходити з конкретними пропозиціями, аби пізніше не нарікали. Щоправда, кажуть, військові не поспішають звертатися по такі послуги. Окрім того, їм надають адресну допомогу.

 

Питання сміття

 

Проблем з відходами не мають, кажуть у громаді. Бо уклали договори з приватною фірмою “Аве-Львів”, яка займається регулярних вивозом сміття. Однак буває, що в полях зненацька застають місцевих і штрафують або ж змушують назад вантажити сміття на причепи. А в селі Велике Колодно несанкціоноване сміттєзвалище прикрили, викопавши рів.

Резюмуючи, Ярослав Деркач радить усім тим громадам, що ще не об’єдналися, добре прораховувати свою спроможність, відкинути амбіції і сідати за стіл переговорів з усіма головами та домовлятися про подальшу співпрацю. При цьому формувати сильну команду, з якою надалі можна буде робити зміни.