Вікіпедія так визначає поняття агломерації: «Міська агломерація (відлат.agglomeratio — приєднання) — форма розселення, територіальне скупчення населених пунктів (переважно міст), які об’єктивно об’єднані в єдине ціле (складну багато компонентну динамічну систему) інтенсивними, функціональними, у тому числі економічними, трудовими та соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв’язками, а також екологічними інтересами».

У цьому визначенні в першу чергу йде мова про міську агломерацію. Також саме міську агломерацію мають на увазі автори законопроекту «Про міські агломерації» та й пошукові системи видають на запит «агломерація» власне міські агломерації.

Тут в принципі немає нічого дивного, адже частка міського населення у світі стрімко зростає і великі міста поступово оточуються мережами менших міст, які орієнтовані на місто (чи кілька великих міст) і така мережа великого та менших міст стає найбільшим виробником ВВП, найбільшими ринками збуту і найдинамічніше розвивається.

Але існують не тільки міські агломерації. І вони є в Україні, просто про них мало хто знає...

 

Від часів давно минулих

Географічне розташування територій є однією з головних причин для їх заселення, визначає динаміку розвитку мережі поселень, їх параметри, типи та функції тощо.

Формування мережі поселень і розміщення населення на території Чернівецької області продовжується протягом останніх двох тисяч років, відповідно збільшуючи або зменшуючи кількість поселень, чисельність населення у певний проміжок часу.

Проте і зараз більшість історичних поселень (населених пунктів) розміщуються на територіях першого заселення. Люди майже завжди селяться в одних і тих же місцях.

Природній рельєф території Чернівецької області є досить складним, незважаючи на найменшу площу території (8097 км²) серед решти областей України, щільність населення складає 111.6 осіб на км² (Україна 74,45 осіб на км²).

Розподіл населення є нерівномірним і залежить від багатьох чинників як соціально-економічних, інфраструктури, ґрунтів, висоти та рельєфу території.

Приклад залежності висоти поселення і кількості населення:

• с. Випчина Путильського району є найвищим поселенням області, висота 1100 м над рівнем моря, населення 20 осіб станом на 01.01.2018р.
• с. Клішківці Хотинського району – висота 354 м над р.м., 6279 осіб станом на 01.01.2018р.
• с. Кам’янка Глибоцького району – висота 348м над р.м., населення 6284 осіб станом на 01.01.2018р.

Поселення, які розташовані на пологих схилах, рівнинах розташованих у середніх висотах (200-350 м над р.м.) мають чисельність населення понад декілька тисяч.

Поселення розміщені нерівномірно по території області. Особливу цікавість викликає північно-східна межа Хотинської височини, де маємо унікальну для України «сільську» «Колінковецько-Недобоївську агломерацію» з десяти сіл: Недобоївці, Владична, Ширівці, Клішківці, Малинці, Шилівці, Бочківці, Грозинці, Колінківці та Топорівці.

Загальна довжина цього утворення – 21 км, ширина від 2 до 4 км, чисельність населення понад 35 000 мешканців (і це лише в 10 селах, якщо до цього долучити населення сіл, що входять у сільради, то чисельність населення агломерації буде ще більшою).

Територія цього утворення має складний рельєф, поселення розташовуються біля бровки плато, яке утворене урвищами, сформованими у вапняках та вапнистих пісковиках, висоти у зазначених межах височини описуються ізогіпсами 275–300 м зі стрімкими ерозійно розчленованими схилами.

Але всі села, які майже зрослись територіально, виникли та розвивались завдяки двом найважливішим причинам – рельєф, що сприяє господарству, та торгівельний шлях (тракт/дорога) між двома старими торговими центрами і центрами розселення – Чернівці та Хотин.

 

Мал. 1. «Колінковецько-Недобоївська агломерація»

 

Сучасні виклики та сучасні можливості

Зараз нова дорога Н03, яка пройшла дещо південніше цієї мережі сіл, призвела до певного обмеження їх можливостей для місцевої торгівлі, а відтак для дрібного місцевого торгового бізнесу. Проте через ці села проходить стара дорога Т2603, яка вливається у трасу Н03.

Отже, в нових транспортних умовах та нових підходах до комунікації, можна повернути активне включення сіл цієї агломерації у потоки, які здійснюються трасою Н03.

 

Мал. 2. Автодороги Н03 та Т2603

 

Проте вирішення цілої низки спільних для сіл цієї агломерації питань, зокрема утримання в належному стані дороги, яка проходить через села, не можливе без різних форм співробітництва територіальних громад, як об’єднаних так і необ’єднаних, які століттями сформувались у таку щільну та взаємопов’язану поселенську мережу, яку можна назвати «сільською агломерацією».

Наприклад, найбільш нагальними та вкрай потрібними для всіх чи більшості сіл агломерації можуть бути проекти:

• вирішення проблем з побутовим сміттям – створення спільної для всіх системи збору, переробки та утилізації сміття;
• капітальний та поточний ремонтом доріг, можливий через утворення спільних комунальних підприємств;
• спільне планування територій загального користування (водозабезпечення та водовідведення);
• спільна пожежна служба.

Варто також врахувати можливості спільного використання навчальної та спортивної інфраструктури різних поселень агломерації у спільних інтересах усіх.

Завдяки складному рельєфу в районі макросхилу, в межах територіальних громад цієї агломерації, зафіксовані незвичайні геолого-геоморфологічні та гідрологічні явища, зокрема поява теплої води у криницях (с. Клішківці), «дихаючі» криниці біля верхньої бровки макросхилу (с. Ширівці), активізація грязьового «вулкану» в с. Колінківці (пов’язана з активізацію макрозсуву в зоні локального текторозлому). Це, разом з активним розвитком садівництва, на фоні зміни клімату має спонукати територіальні громади агломерації до спільного, ощадливого використання природніх ресурсів та збереження довкілля, не допущення його руйнації неадекватним застосуванням ядохімікатів.

 

Наостанок

Ми не стверджуємо, що наше маленьке дослідження претендує на наукове відкриття.

Просто робота Інституту громадянського суспільства у одній з територіальних громад цієї «агломерації» підштовхує нас до певного узагальнення і застосування до такої мережі поселень підходів співробітництва, які добре зарекомендували себе у міських агломераціях. Це є новинкою для України і успіх співробітництва у такій природній «сільській агломерації» мав би позитивний вплив і на інші території з подібною системою розселення.