Як зробити так, щоб сільська бібліотека стала центром громади? Чи потрібна вона у селі? Як повернути втраченого читача? На ці та інші питання шукали відповіді учасники обговорення «Розвиток молодіжного культурного простору громад». Захід проводив Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, спільно з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА та Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою імені В.Г. Короленка.
Головна мета заходу – презентувати успішні практики розвитку публічних бібліотек у громадах, обговорити проблеми, з якими доводиться стикатися працівникам гуманітарної сфери (бібліотекарі, заклади культури), та розробити спільні кроки для їх вирішення. У заході взяли участь представники громад – заступники керівників і начальники відділів культури, а також директори бібліотек.
Учасників познайомили з роботою Чернігівського обласного молодіжного центру, готового співпрацювати з сільськими бібліотечними закладами, розповіли, де брати гроші на розвиток. Зокрема, радник з питань децентралізації Чернігівського ЦРМС Людмила Чабак поінформувала присутніх про міжнародні програми та внутрішні проекти, до яких можна долучитися і отримати грантові кошти.
За словами Ліни Артюхової, представниці департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, третина об’єднаних територіальних громад Чернігівщини взяли шефство над публічними бібліотеками і планують їх трансформувати у культурні простори.
"Сьогодні в мережі бібліотечних закладів області відбуваються значні зміни, пов’язані з децентралізацією та створенням ОТГ. Змінюються власники бібліотек, деякі заклади реорганізовуються, частина закривається. Тринадцять ОТГ із 37-ми існуючих забрали собі бібліотеки з усіма їхніми проблемами. І такі громади, як Деснянська, Кіптівська, Вертіївська роблять ремонти, покращують матеріально-технічну базу, намагаються бібліотеки осучаснити. Хочу відмітити також Сновську громаду, яка написала проект, заробила кошти і спрямувала їх на розвиток бібліотек", - розповіла Ліна Артюхова.
За її словами, бібліотеки, особливо в селах, мають стати осередками вільного спілкування і проведення дозвілля для населення різних вікових категорій. Закладам слід приділяти особливу увагу роботі з молоддю і працювати в таких напрямах, як правове, патріотичне, екологічне виховання, пропаганда здорового способу життя тощо.
Як зазначила директор Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Інна Аліференко, в області працює 710 бібліотечних закладів, вони мають безліч проблем. Та ті, що потрапили до складу ОТГ, за належної підтримки, можуть стати культурними центрами громад і надавати їх жителям різноманітні послуги. Однак, додала директор, частина керівників ОТГ не бачать цей потенціал і не знають, як його використовувати. Але Інна Аліференко вважає, що «бібліотека – це розвиток, майбутнє громад, це освічені розумні люди. Коли ви вкладаєте у бібліотеку, ви вкладаєте у майбутнє. Розвиватися повинні не тільки міста, а і села».
Її думку підтримує і Олена Костриця, представниця ГО «Центр взаємодії». Вона зазначила: «Науково доведено, що у громадах, які приділяють увагу розвитку бібліотек та всіляко сприяють їх розвитку, підвищуються економічні показники. Бібліотека, працюючи на громаду, підвищує її інтелектуальний потенціал, що має пролонговану дію на успіх громади у майбутньому».
Друга частина семінару була присвячена ознайомленню з успішними практиками. Учасники заходу побували в Кіптівській ОТГ, де ознайомилися з досвідом реалізації молодіжної та культурної політики, а також організації роботи публічних бібліотек у сільській місцевості.
У селі Прогрес, що на території Кіптівської об’єднаної громади, приміщення було «під замком», коштів на ремонт будинку культури та бібліотеки не було. «Тут не було опалення. Ми на сцені ставили УФО і працювали в таких умовах, - розповіла Ірина Дубик, начальник відділу культури Кіптівської селищної ради. – Коли в нас почалася децентралізація, то перше на що звернули увагу – це на заклади культури у громаді. Наш голова вважає, що якщо не розвивати культуру, то для чого взагалі щось робити? Тільки в цей заклад культури вкладено за два роки три мільйони гривень».
За три роки у Кіптівській громаді бібліотеки та будинки культури перетворилися на сучасні європейські простори, куди з радістю приходять діти займатися у гуртках, дорослі проводити час із книжкою або на майстер-класах, зустрічах з цікавими людьми, або просто за чашкою кави.
А головна запорука успіху розвитку культурного простору – це нові стандарти надання освітніх, культурних, дозвільних послуг, цікаві творчі проекти, доступність до інформаційних технологій та ерудовані працівники.
Приєднані зображення:
Теги:
Область:
Чернігівська областьДжерело:
Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...