Плюсами децентралізації вже більше року користуються мешканці Зеленопідської об’єднаної територіальної громади. Колись це село звалося Червоний Перекоп. Однак, громаду перейменували. Сюди входять дві сільські ради, тут не оптимізували жодного закладу соціальної сфери, у дитсадках вишита вручну білизна, а посеред зали одного з сільських будинків культури колись росло дерево і вили гнізда птахи…Які ще секрети є у Зеленопідської ОТГ, і яку користь принесла селянам громада – відповіді на ці питання шукали журналісти області під час прес-туру.

Зеленопідська громада об’єднала в собі 10 населених пунктів: Зелений Під, Калинівку, Петропавлівку, Подівку, Просторне, Зелену Рубанівку, Архангельську Слободу, Вільну Україну, Дмитрівку та Діброву. На території громади проживає 4500 осіб. Зелений Під – молода громада, в якої є потенціал працювати. Саме так вважає голова ОТГ Галина Лобунько.

- Ми націлені на роботу. Кажучи «ми», я маю на увазі абсолютно весь апарат сільської ради. Це ті люди, які дійсно зробили реформу децентралізації. З власного досвіду скажу – реформування залежить від того, наскільки захоче сама сільська рада щось змінювати в усталеному ритмі роботи. Не прийде хтось з вулиці, не почне робити нам реформи, поки ми не захочемо цього самі, – впевнена Галина Павлівна. – До об'єднання нашої громади бюджет був 17 мільйонів. Після об'єднання він став 46 мільйонів гривень. Власні надходження – 26 мільйонів, а 14 мільйонів нам виділяє держава, це – субвенції. Наповнення бюджету це, в основному, земельний та прибутковий податки. Старости наші працюють на 100% від можливого. Все, що маємо зараз – це результат спільної праці, кожен доклав зусиль.

На території громади працевлаштовано 50 % населення. Однак, зайнятість залежить не лише від можливостей громади, а й від бажання працювати.

- Робочі місця є. Але більша частина тих, хто не працює – просто не хочуть йти на це місце, вони відвикли працювати. За останні роки люди в селі звикли, що їм на біржі платять кошти, і вони з цього живуть. Фактичне безробіття в ОТГ складає 155 чоловік, – розповідає Галина Лобунько.

На території громади обробляється 26 тисяч гектарів землі, причому всі землі використовуються, вільних чи тих, на яких «вирощують» бур’яни – немає. Зрошуються землі на 10 тисячах гектар. Це той потенціал, який формує дохідну частину бюджету Зеленопідської ОТГ. На території ОТГ є багаторічні насадження, є пасовища. Земель державної власності – 5900 гектарів. У приватній власності – 11 тис. га. Від держави землю Зеленопідська ОТГ має отримати згодом – вже в липні.

- Ми дуже зраділи, коли дізналися, що об'єднаній громаді буде передана земля. Це дає потенціал для наповнення бюджету. Однак нас засмучує те, що землі нам передають мало. Коли сільські ради передавали землю у державну власність, їх було набагато більше. Багато землі передано людям, які не проживають на території громади. Це жителі Херсона та Каховки. А люди, які проживають на території ОТГ, залишились без землі. Колись ми вже відвоювали 400 га землі для наших людей. Якщо знадобиться – будемо знову це робити. Однак хотілося б повністю забезпечити мешканців громади землею. Тепер будь-яке погодження на земельну ділянку йде через рішення громади. У нас є територія площею 1200 гектарів, яка підготовлена для розташування сонячних батарей. Сонячні батареї розташовані на площі десь двох гектар, там поки запущено 1 мегават, починається будівництво станції. У нас є ще інвестиційні земельні ділянки під будівництво сонячних батарей. Ми можемо надати земельні ділянки під паркінги, під склади – пропонуємо різні площі. Всі підприємства в основному орієнтовані на сільгоспвиробництво. Є ті, хто вирощує корів та свиней, однак це поодинокі випадки , – повідомляє Галина Лобунько.

 

Освіта

 

На території Зеленопідської громади працює 3 загальноосвітніх школи, і одна початкова. При двох школах у селах Архангельська Слобода та Дмитрівка є початкові школи, які знаходяться в окремих приміщеннях. Відділ освіти в громаді тільки планують створити – він має почати свою роботу в вересні поточного року. Поки що субвенція передається на районний відділ освіти. Школи вже відчули користь від об’єднання, адже почалися ремонти, оновлення матеріально-технічної бази…

- У школах вже зроблено багато роботи: поміняли вікна та покрівлю, придбали комп’ютери, закупили інтерактивні дошки. Ми плануємо замінити вікна у Дмитрівському навчальному закладі, замінити вікна та покрівлю в Архангельській Слободі. До шкіл дітей підвозять два автобуси. Якщо в Подівці цього року не буде дітей в першому класі, то будемо вирішувати питання підвезення дітей до Зеленого Поду. У школі села Дмитрівка нове вимощення, також уклали новий асфальт, одним словом рухаємось вперед, – розповідає Галина Лобунько.

Дошкільна освіта у громаді теж на рівні. Всі садочки працюють, навіть при невеликій кількості дітей. Наприклад, в Петропавлівці одна група – змішана. А колектив дитсадочка – працює: і батькам зручно, і діти отримують освіту. Не забуває сільська рада про садочки – де покрівля, де новий паркан, асфальтні доріжки чи майданчики – у Зеленопідській ОТГ люди вже звикли, що про них дбають.

- Цьогоріч громада нам перекрила дах на харчоблоці та господарчих приміщеннях. Зробили асфальтні доріжки, зробили майданчик, – розповідає завідувач Петропавлівського ДНЗ Наталія Вергун. – Садочок маленький – ходить 22 дитини, а забезпечені ми всім необхідним. Раніше садочок був сезонним, а потім став працювати на постійній основі. Обіцяють нам зробити друге приміщення – тоді зможемо прийняти більше дітлахів.

Харчування дитячих садочків та школярів 1-4 класів громада взяла на себе. Невдовзі сільрада обіцяє відкрити дитсадок в селі Калинівка – там, за словами голови ОТГ Галини Лобунько, вже все готове для відкриття, чекають лише на документальне оформлення. На великий подив мешканців громади, ДНЗ залишили навіть у маленькому селі – Зеленій Рубанівці, де усього проживає близько 100 осіб. Тамтешній садочок славиться талановитими дітками та досвідченими вихователями. Останні майже живуть в садочку, одне те, що діти сплять на вишитій вручну білизні говорить про талант та відданість своїй справі дошкільних освітян. Кошти на освіту громада отримує й від держави – спеціальною субвенцією. Підтримка ОТГ йде і за рахунок додаткових дотацій з державного гаманця. Так, в ОТГ вже вирішили куди витрачатимуть цьогорічну субвенцію.

- 2,7 млн. грн. маємо отримати. Хочемо придбати автобус для внутрішнього маршруту, далі будемо виділяти гроші на ремонти спортивних комплексів та облаштування спортивних майданчиків. Ми вже розпочали будівництво штучного футбольного поля. Також цього річ плануємо придбати новий шкільний автобус, на який ми виділимо 800 тис. грн., його купуємо навпіл з державою, – зазначає Галина Лобунько.

Загалом на освіту громада тільки за минулий рік витратила 8 з лишком мільйонів гривень. І це, судячи зі слів голови ОТГ, лише початок. Адже унікальних об’єктів в Зеленопідській ОТГ вистачає і в цій галузі.

- Чого вартий тільки музей історично-краєзнавчий у школі села Дмитрівка!, – говорить Галина Лобунько. – Там зібрані унікальні речі, такого не знайдеш в звичайному історичному музеї. Адже все це – наше, місцеве.

Експонати шкільного музею й справді вражають. Справжня скіфська баба, яку археологи знайшли на території громади, етнічні цікавинки, які зберігалися в місцевих родинах багато років, книги, фото, документи, цілі сімейні архіви, які зберігають безліч життєвих історій… Все це музей гостинно пропонує відвідувачам.

 

Культура і духовність

 

Ще одна велика стаття витрат у місцевому бюджеті – це культура. Будинки культури в селах Зеленопідської громади – відремонтовані, деякі навіть відреставровані – заявляє голова ОТГ Галина Лобунько:

- Довелося витратити час, аби знайти таких працівників, що змогли відновити ще той – первинний вигляд наших осередків культури. Але нам це вдалося. Ось, наприклад, в центрі громади, в БК є прекрасний чоловічий ансамбль, який складається з депутатів і членів виконкому. Коли є де збиратися, влаштовувати репетиції, є апаратура, то люди самі, з великою охотою йдуть в художню самодіяльність.

Всі бібліотеки в селах ОТГ зберегли, для двох купили нові меблі, інші поки що в черзі. Храми, музеї, пам’ятники та постаменти – у громаді нічого не руйнували, намагалися тільки відновити та зберегти. Окрема історія була з будинком культури, що в Зеленій Рубанівці. Знову ж таки – мешканців в селі майже немає, в основному люди пенсійного віку, будинок був майже зруйнований.

- В цілому, коли ми приїхали вперше й поглянули на цей будинок культури, були питання – чи не легше збудувати новий, – розповідає Галина Лобунько. – Приміщення зруйноване, все в будівельному смітті, по кутках птахи поробили гнізда собі, ні вікон, ні дверей. А в глядацькій залі, біля сцени росло… дерево. Порадившись з місцевими, вирішили відновлювати. Тепер тут свіженький ремонт в залі, все чисто, гарно, поставимо стільці, і можна проводити заходи. Залишилося нам вхід зробити гарним, але і за те, що вже виконано, люди дуже вдячні.

 

Комунальне господарство та безпека

 

За рахунок місцевого бюджету в Зеленопідській громаді утримується підрозділ пожежної охорони. Кошти на утримання йдуть з місцевого бюджету. В підрозділі є власний автомобіль, працівники забезпечені формою, паливом.

- В минулому році за літо було більше 60 пожеж. Виїжджали по 3-4 рази на день. Гасили, як поля, так і приватні садиби. Команда в нас – шість чоловік, нещодавно з’явилось нове обладнання, збільшили заробітну платню, отримали машину ще одну. Поки що не нову, однак після ремонту буде, як нова, – впевненийкерівник місцевої пожежної команди Василь Петух. – Ми виїжджаємо в Заозерне, Тавричанку, Федорівку, до Гоностаївського району. Що говорити про зміни? Кожен пожежний мене зрозуміє, варто сказати тільки, що баки з пальним у нас постійно повні, форма є, обладнанням забезпечені. Для якісної роботи нам вистачає.

Місцеве комунальне підприємство обслуговує 9 населених пунктів. Звісно, перше питання, яке постало перед громадою – це техніка. Її придбали за рахунок інфраструктурної субвенції.

- У нас завдяки громаді є два трактори, плуг, косарка, – одним словом є з чим працювати, – заявляє керівник КП Римма Сірченко. – Цьогоріч, коли весною пішов сніг, то ми розчистили перші за всіх. У Каховці ще ніхто не чистив, а в нас вже все було гаразд, транспорт всюди ходив.

Питання, яке стоїть дуже гостро для степової місцевості громади – це питна вода. У планах комунгоспу – заміна водопровідних труб. Закуповують матеріали поступово, замінюють теж, але справа, за словами місцевих, посувається вперед. Також комунальники надають ритуальні послуги. Для сільської місцевості це дуже важливо. Адже відстань до району досить таки велика. Крім цього, в селах громади потроху почали ремонтувати й дороги. Десь роблять ямковий ремонт, десь капітальний. На жаль, поки що на все коштів не вистачає, однак за рік на дороги витрачено 3 млн. грн.

Майже всі населені пункти на території громади мають освітлення. Навіть найменше село – Дніпрове, в якому проживає 25 чоловік має вуличне освітлення. Це зробили за рахунок коштів місцевого бюджету. Люди не платять ні копійки, освітлення повністю оплачує громада. У центрі ОТГ працює «Єдине вікно», за принципами ЦНАПу.

- За нормативами повноцінний ЦНАП ми відкрити не можемо – просто немає стільки населення в громаді. Однак створили «єдине вікно», куди люди звертаються та отримують повну інформацію – куди необхідно відвезти документи, в які саме інстанції, тощо, – розповідає Галина Лобунько.

Окрема розмова – це сучасний місцевий поліцейський відділ в Зеленопідській ОТГ. Відкрили його нещодавно, однак такого формату на Півдні України, поліцейська станція є тільки в Зеленопідській громаді. Відтепер місцеві мають можливість щоденно та оперативно отримувати необхідну допомогу від поліції. Адже поліцейські на станції перебуватимуть щоденно. Протягом двох місяців у виділених приміщеннях сільської ради був зроблений капітальний ремонт. В приміщенні поліцейської станції передбачені кабінети для ювенального інспектора, дільничного офіцера поліції, інспекторів груп реагування патрульної поліції та членів громадських формувань. Станція обладнана меблями, сучасною комп’ютерної технікою, доступом до всесвітньої мережі Інтернет та обладнанням, на яке поступає інформація з системи відеоспостереження «Безпечне місто». Відтепер місцевим мешканцям, щоб звернутися із заявою до поліції, не слід їхати в районний центр, за 30 кілометрів.

 

Медицина

 

На території Зеленопідської громади знаходиться 2 фельдшерські пункти, 3 ФАПи і одна амбулаторія практики сімейної медицини. Звісно й у цій сфері не обійшлося без ремонтів та нового обладнання. Лікарів на роботу запрошують звідусіль.

- Ми пропонуємо роботу лікаря всюди, де є можливість. Даємо оголошення в Інтернеті, на різних сайтах, підключили до справи знайомих з інших областей. З лікаркою, яка погодилась приїхати до нас працювати педіатром, я познайомилась в потязі, – розповідає Галина Лобунько. – Просто багато людей не хочуть вірити, що в селі теж можна комфортно жити. Ми надаємо житло безкоштовно, пропонуємо заробітну плату від 10 тисяч гривень, купуємо обладнання, яке скаже лікар. Зараз у нас є сучасний апарат ЕКГ. Поки не можемо придбати обладнання, адже лікарів ще не вистачає. Гадаю, буде лікар, він сам скаже, що йому треба для роботи, ми будемо йти від потреб лікаря. Ми також працюємо над проектом, та подали заявку на будівництво нової амбулаторії, в якій буде і житло для лікарів.

У громаді є власний автомобіль швидкої допомоги, планують в цьому році відкрити й відділення екстреної меддопомоги. Для лікарів вже купують житло, аби надати його за потребою. Ще в громаді хочуть відкрити реабілітаційний центр, щоб вільні приміщення «не гуляли». Головне, що турбує керівництво громади – це брак кваліфікованих кадрів, коментує Галина Лобунько:

- Нам треба і медичні працівники, і вчителі. Це наша слабкість, наш мінус, я вважаю. Ми б зробили обидві реформи, але як – без фахівців? Більшість звикла працювати по-старому. А так нам вже не підходить. Тож активно шукаємо нових спеціалістів. Знаєте, навіть коли працівники сільради почали працювати в громаді, то весь наш досвід треба було відкинути. Треба було самостійно приймати рішення та виконувати те, що ми прийняли. Раніше було так: поїхали в район, отримали завдання, а вже на місці ми могли його й не виконати. А сьогодні ми самі відповідальні за те, що затвердили сільрада. До того це рішення завжди – за потребою людей. Треба лишити приміщення – лишаємо, необхідно ремонт зробити – робимо, і так в усьому.