Про те, як відновлюється інфраструктура закладів освіти, розповіли під час розширеної урядової наради, присвяченої децентралізації та регіональному розвитку.

Автор: Дмитро Синяк 

- Цьогоріч в освіту загалом і у школу зокрема будуть зроблені безпрецедентні інвестиції –понад 3,5 млрд грн, – розпочала свою промову під час розширеної урядової наради у Вінниці, присвяченого децентралізації та регіональному розвитку міністр освіти Лілія Гриневич (її виступ відкривав панель «Децентралізація у сфері освіти, реалізація проекту «Нова українська школа» та розвиток профтехосвіти»). – При цьому 1,3 млрд грн піде на підвищення кваліфікації вчителів. Плюс 0,5 млрд грн – залишки минулорічної субвенції на школу. Якщо додати до цієї суми субвенції на інклюзивну освіту, на кабінети у школах нацменшин, на розробку електронних підручників, на придбання пристроїв для відтворення компакт-дисків, на інноваційно-тренінгові класи, то разом виходить понад 3,5 млн грн!

При цьому Лілія Гриневич наголосила, що створення умов для навчання дітей – основне повноваження місцевих органів влади, «але держава підтримає їх на цьому шляху».

- Уряд прийняв постанову, що регулює використання освітньої субвенції на Нову українську школу, – зазначила пані міністр. – Майже 1 млрд грн з цієї субвенції піде на створення нового освітнього простору. Постановою передбачено, що 40% цієї суми піде на закупівлю дидактичних матеріалів для 1-го класу. Ще 40% коштів буде спрямовано на закупівлю сучасних меблів, а 20% – на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів.

 

 

За словами Лілії Гриневич, прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення ліквідувати до 2020 року чергу до дитсадків. І тут вона розраховує на допомогу місцевої влади. Досі співпраця у цьому напрямку була доволі плідною: лише минулоріч у дитсадочках країни, які утримуються з місцевих бюджетів, додалося 27 тисяч місць.

Пані міністр торкнулася і болючого «питання ПТУ», які з 2014 року теж мають утримуватися за місцеві кошти.

- Щодо ПТУ, то ми скоротили їхню кількість з 900 з гаком до 700, – сказала Лілія Гриневич. – На їхнє утримання органи місцевого самоврядування мають виділяти щороку близько 6 млрд грн, але і держава додає до цих грошей близько 2 млрд грн, забезпечуючи таким чином четверту частину фінансування галузі. Крім того, уряд створив державний перелік професій, які мають допомогти профтехучилищам переорієнтуватися на ринку, що постійно змінюється. Також зараз ми розпочинаємо великий проект спільно з Євросоюзом щодо модернізації професійно-технічної освіти…

Голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична поінформувала про реанімацію в області твердої освітньої інфраструктури. За її словами, протягом трьох років розмір фінансування освіти з місцевих бюджетів збільшився утричі – з 2 до 6 млрд грн. Було відкрито 37 дитячих садків, які прийняли понад 5 тис. дітей.

 

 

Здебільшого про «гроші, будівництва та ремонти» звітувала і заступник міського голови Вінниці Галина Якубович.

- За чотири роки у Вінниці було побудовано чотири садочки та відкрито 49 груп, – сказала вона. – Завдяки цьому вдалося скоротити чергу до садочків у 6 разів або на 2000 дітей. Будуються і школи. Причому усе будівництво відбувається коштом інвестиційних компаній. Адже за практикою, яка існує у Вінниці вже багато років, компанія, що зводить будинок, повинна створити у місті й певну інфраструктуру. Ця інфраструктура є вкрай необхідною за існуючої демографічної ситуації: протягом чотирьох останніх років кількість учнів середніх шкіл у Вінниці зросла на 5,5 тис. осіб.

Галина Якубович також розповіла про те, що Вінниця вже має 45 проектів термомодернізації закладів освіти, кожен з яких дозволить зекономити близько 0,5 млн грн щороку.

 

 

- Фінансова децентралізація дала нам необхідний ресурс для розвитку соціальної інфраструктури, якого ми раніше не мали, – зазначила заступник мера. – Тільки капітальні вкладення в освітню сферу минулого року зросли (порівняно з 2014-м роком) більше, ніж у 8 разів і склали 114 млн грн. Щоправда, зростають і видатки. Лише утримання садочків обходиться нам у 300 млн грн на рік – удвічі більше, ніж чотири роки тому. Така ж сама картина і за школами. Загалом тільки на середню освіту витрачається 27% міського бюджету.

Треба визнати: за роки незалежності масштабних інвестицій в освітню мережу майже не було. І завдяки впровадженню децентралізації, цей перекіс вдалося компенсувати. Закупівля громадами нових кабінетів, будівництво шкіл – про таке раніше годі було й мріяти. Тепер, коли органи місцевого самоврядування перебрали на себе повноваження щодо утримання дошкільної та шкільної освіти, вони зацікавлені у тому, щоб довести до ладу занедбані будівлі, зробити їх енергоощадливими та сучасними. Власне, створення цієї зацікавленості і є сильною стороною реформи.

Однак інвестиції у тверду інфраструктуру дуже мало відбиваються на якості освіти.

Фактично про це казав головний радник з питань державного управління та територіального розвитку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Вільям Томпсон, виступаючи в економічному блоці урядової наради.

- Інвестиції у тверду інфраструктуру не впливають на зростання регіонів, – підкреслював він. – Справжніх змін можна досягти лише шляхом інвестування в інновації, у людський капітал, у підтримку бізнесу тощо. Ґрунтовні зміни відбудуться лише тоді, коли буде досягнуто кумулятивного ефекту.

 

 

Матеріал створено за сприяння Швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" DESPRO