Автор: Олександр Врублевський, експерт-консультант проекту DESPRO з питань діяльності старост та співробітництва територіальних громад
Якщо хтось скаже, що виконком є виконавчим органом ради, який нею утворюється на строк її повноважень для виконання визначених законом завдань, а староста є членом виконкому за посадою, то це, мабуть, ні в кого не викличе сумнівів.
Але, якщо сказати, що виконком має більше повноважень, ніж рада, то з цим погодяться не всі.
Щодо виконкому, його правового статусу та діяльності існує низка міфів, які ми і розглянемо.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР) містить переліки повноважень сільських, селищних, міських рад (без врахування повноважень міських рад з районним поділом) та повноважень їх виконавчих органів.
Якщо уважно порахувати, виявляється, що виконком має у тричі більше повноважень, ніж рада. Однак «широта» повноважень органу визначається не тільки їхньою кількістю.
Можна було б оцінити повноваження ради та виконкому з точки зору їх вагомості в суспільному житті територіальної громади, однак, на мою думку, отримані результати виявилися б надто великими за обсягом, не зовсім конкретизованими та/чи надмірно умовними. Тому спробуємо знайти особливі відмінності в повноваженнях, які дозволять остаточно розставити крапки над «і».
Аналіз повноважень, якими Закон №280/97-ВР наділив раду та виконком, засвідчує, що виконком є органом «три в одному»:
Отже, не рада, а виконком має ширші повноваження, причому - значно ширші. Якщо рада своїми рішеннями як нормотворчими актами визначає необхідні для громади кінцеві суспільно-корисні результати, то виконком забезпечує їх настання, здійснюючи для цього і нормотворчу, і управлінську діяльність.
Серед депутатів місцевих рад можна зустріти ставлення до членів виконкому як до підлеглих раді та її депутатам. А дехто з них навіть переконаний, що виконком перебуваючи у віданні сільського, селищного, міського голови, має займатися винятково вирішенням господарських питань.
Що ж спонукає депутатів так вважати?
Переважно, основними аргументами для них є наявність законодавчих приписів, які закріпили, що виконком утворюється радою, яка може не тільки скасовувати його рішення, а навіть розпускати його. Так, дійсно Законом №280/97-ВР передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (ч. 9 ст. 59, п. 15 ч.1 ст. 26).
Іншим аргументом, який натякає на підпорядкованість виконкому раді, вважається припис того ж Закону №280/97-ВР, відповідно до якого виконком ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила (ч. 8 ст. 51).
Отже давайте з’ясуємо, що означає кожне з вищевказаних законодавчих положень та чи насправді вони визначають субординацію між радою та виконкомом?
Дійсно, рада може скасувати рішення виконкому, але тільки з тих питань, що віднесені до власних повноважень місцевого самоврядування. Поруч з цим, таке скасування повинно бути обґрунтоване порушенням вимог закону з боку виконкому. Усі інші рішення виконкому, що були ним ухвалені в межах делегованих повноважень, радою скасовуватися не можуть.
Право ради скасовувати рішення виконкому та здійснювати його розпуск, так само як і обов’язок виконкому звітувати перед радою, не можуть бути ознакою підпорядкованості, оскільки рада ні в адміністративному, ні в будь-якому іншому сенсі не є органом більш вищого рівня, ніж виконком.
Якщо говорити про підзвітність виконкому раді, то в теорії управління таку підзвітність називають горизонтальною. Її зміст полягає у тому, що один орган (виконком) звітує перед іншим органом (радою) і при цьому обидва органи перебувають на одному й тому ж ієрархічному рівні. Варто зазначити, що звітування виконкому відбувається після прийняття радою відповідного рішення. Що стосується самого звіту про роботу виконкому, то він обов’язково має бути затверджений рішенням виконкому на своєму засіданні.
Якщо рада і виконком перебувають на одному й тому ж ієрархічному рівні, то, незважаючи на те, що виконком де-юре і де-факто є підконтрольним раді, це не дає підстави вважати, що виконком підпорядковується раді. До речі, контроль за виконанням рішень виконкому здійснюється не безпосередньо керівництвом ради чи її окремими депутатами, а колегіальними утвореннями - постійними депутатськими комісіями.
Іншою причиною існування розглядуваного міфу може бути й те, що виконавчі органи у вигляді відділів та управлінь, які часто створюються радою в межах затверджених нею структури і штатів для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів ради є підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові. Досить часто подібні формулювання зустрічаються в регламентах рад та/чи виконкомів. У зв’язку з цим, дійсно можна зробити хибний асоціативний висновок: якщо рада утворила відділи та управління, підпорядкувавши їх виконкому, то і виконком має підпорядковуватися такій раді.
Необхідно знати!
Виконавчі органи (управління, відділи) є апаратом ради та підпорядковуються сільському, селищному, міському голові, оскільки він має виключні одноосібні повноваження щодо призначення та звільнення керівників виконавчих органів. Тому виконавчі органи не потрібно ототожнювати чи плутати з виконкомом, який є колегіальним, самостійним і незалежним органом з відповідним правовим статусом. На відміну від виконавчих органів, виконком приймає в межах своїх повноважень рішення, які є складовою частиною локальних (місцевих) нормативно-правових актів. Це доводить, що виконком не підпорядковується раді, а члени виконкому не є підлеглими ради чи сільського, селищного, міського голови.
Перш ніж розглянути причини виникнення цього міфу, декілька слів про сам порядок утворення виконкому. Згідно з Законом №280/97-ВР, виконком створюється радою, кількісний та персональний склад якого формується за пропозицією сільського, селищного, міського голови (ч. 1 ст. 11, п. 5 ч. 4 ст. 42). Це означає, що депутати можуть погодити чи не погодити кожну із внесених головою кандидатур, не маючи при цьому права запропонувати будь-кого іншого. З огляду на це, постає запитання: як виконком, будучи колегіальним органом, може координувати роботу команди сільського, селищного, міського голови?
Відповідь проста: це можливо, якщо голова сформував у виконкомі свою команду, за допомогою якої він без проблем може «вирішувати» усі питання, що належать до компетенції виконкому.
Голова може сформувати заздалегідь підпорядкований собі виконком, коли депутати ради прийняли рішення про утворення виконкому та обрання його членів без окремого голосування за кожного кандидата, тобто «пакетом».
Таким шляхом до складу виконкому зазвичай обираються посадовці апарату ради та керівники комунальних установ і підприємств (заступники голови, керівники управлінь, відділів, навчальних, медичних та інших закладів). За такого підходу до формування виконкому, його склад стає підконтрольним голові, а робота - передбачуваною. Однак, тут є одне «але». Повністю підконтрольним і прогнозованим виконком буде лише тоді, коли «людей голови» буде більше ніж старост, які є членами виконкому за посадою. Здебільшого, такий склад виконкому може бути в ОТГ, до складу якої увійшли не більше 3-4 сільських рад. За таких обставин виконком не тільки втрачає свою незалежність, але й перестає бути надійним контролером роботи апарату ради, комунальних підприємств і установ. Адже здійснення контролю самих себе та прийняття рішень для самих себе повністю нівелюватиме місце та роль виконкому в системі місцевого самоврядування.
Отже виконком може координувати команду сільського, селищного, міського голови, коли «людей голови» в ньому більше, ніж старост. Якщо у виконкомі кількість старост є домінуючою, тоді це просто міф.
P.S. Додаткові запитання можна поставити на Форумі старост http://forum.decentralization.ua
Теги:
староста староста аналітика DESPRO Олександр Врублевський
Джерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
Поділитися новиною:
18 листопада 2024
Аналіз реверсної дотації на 2025 рік: експертний огляд
Аналіз реверсної дотації на 2025 рік:...
У контексті активних обговорень під час розгляду державного бюджету на 2025 рік Ігор Онищук, експерт...
18 листопада 2024
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту Плану заходів з безбар’єрності на 2025-2026 роки
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту...
Усі небайдужі громадяни, профільні громадські організації та експерти мають змогу надати пропозиції до Плану заходів...
18 листопада 2024
«Кластери Відродження» - конкурс грантів від...
Проєкт UCORD оголосив конкурс грантів «Кластери Відродження», спрямований на підтримку культурних партнерських...
18 листопада 2024
18 листопада - презентація результатів...
18 листопада з 12:30 до 13:30 відбудеться презентація результатів восьмого всеукраїнського...