Миляцька об’єднана територіальна громада створена першою у Дубровицькому районі. Їй уже понад два роки. Приймалося це важливе для місцевих людей рішення непросто, були і вагання, і сумніви, а потім труднощі, зокрема й через законодавче неврегулювання багатьох питань. Втім, переконаний лідер громади, Миляцький сільський голова Федір Хлебович, це стало правильним кроком, адже відкрило реальні перспективи для розвитку сіл, а самоврядування у форматі ОТГ дійсно відповідає своїй суті.

За незначний період часу у тамтешніх віддалених поліських селах, а їх аж дев’ять, вдалося таки чимало зробити і в соціальній сфері, і загалом для поліпшення життя громади.
– Зізнаюся відверто, щойно зайшла мова про об’єднання, я особисто був проти. Але потім зважив усе, проаналізував відповідне законодавство та Постанову Уряду, й думка вже не була такою категоричною, пригадує Федір Хлебович.

– Радилися із цього приводу разом із головами сусідніх сільських рад – Перебродівської, Жаденської, Миляцької.  Я на той час очолював Удрицьку, яка також увійшла до складу ОТГ. Питання стояло так: або об’єднуємося, або розходимося, і нехай все, так би мовити, пливе як пливе. Вирішили перше. Я став, згідно із законодавством, ініціатором об’єднання, а далі почали радитися з людьми, проводити опитування. Це було дуже продуктивне і цікаве спілкування. Тим паче, що на багато питань, які порушували люди, ми й самі відповідей не знали, торувати ж стежку об’єднання довелося першим в районі. Та й загалом в Україні цей процес щойно розпочався, багато аспектів не були врегульовані. Є й нині законодавчі прогалини.
Одне з питань, яке тоді дуже турбувало громаду, – як відбуватиметься видача довідок? Чи не доведеться їм за багато кілометрів добиратися зі своїх сільських рад у центр ОТГ? Попервах, каже Федір Хлебович, із цим дійсно були проблеми – аби не ускладнювати життя людям, аби вони не їхали за документами (від Будимлі до Миляча, до прикладу, відстань аж 30 кілометрів, а площа, на якій розкинулися населені пункти ОТГ, сягає понад чотириста квадратних кілометрів), довідки працівники сільради буквально стосами передавали на маршрутках. Лише для того, щоб їх пропечатати, треба було витратити чимало часу. Втім, ця проблема вже давно в минулому – нині у селах є старости, уповноважені оформляти відповідні документи, а понад рік тому у Милячі відкрили перший на Рівненщині сільський ЦНАП.

Та й загалом в Україні дуже мало громад мають до послуг своїх жителів подібну установу.

Коли потрапляєш до Миляцького центру надання адміністративних послуг, дуже важко повірити, що знаходишся у віддаленому поліському селі. Усе сучасно, комфортно і красиво. Привітність персоналу, якість і оперативність надання послуг нічим не відрізняється від тієї, з якою зустрічаються жителі обласного центру. І на досягнутому тут не зупиняються – постійно працюють над розширенням переліку послуг (лише у 2017-му їх кількість зросла із 22 до 67), підвищенням якості та оперативності їх надання. Наприклад, для отримання соціальних послуг (їх є 26) людям не треба їхати за довідками у Дубровицю в Центр зайнятості, Пенсійний фонд, Територіальний центр та інші структури. Всі ці документи сільський ЦНАП замовляє в електронному вигляді, уповноважена особа їх забирає і долучає до справи. Зайве й казати, яким позитивом для людей є можливість не витрачати час, кошти і сили на поїздки до райцентру та вистоювання в чергах.

До слова, у переліку послуг ЦНАПу є й юридичні, тут також працює державний реєстратор речових прав та їх обтяжень. А для більшої зручності людей у навколишніх селах є віддалені робочі місця ЦНАПУ.
І це – лише один штрих до загальної картини життя Миляцької ОТГ, в якій впродовж останніх двох років відбулося багато позитивних змін. Чимало Допомогли в цьому так звані підйомні з держскарбниці – відповідна сума у 2016 році склала 9,1 мільйона гривень, у 2017-му – 6,1 мільйона. При цьому очільник громади Федір Хлебович не обмежується лише державною підтримкою для вирішення місцевих проблем, а використовує для цього усі можливості. Передовсім – різноманітні грантові програми. До слова, має щодо цього вагомий досвід як голова Удрицької сільської ради.

– Звісно ж, працюємо і над збільшенням суми власних доходів у бюджет ОТГ. У 2017 році вона зросла на півтора мільйона гривень, – розповідає Федір Федорович. – Збільшити надходження вдалося, навівши лад, зокрема, щодо сплати податку на нерухоме майно і землю. Хоча щодо землі й ще є резерви. Також на території громади зареєстровано кілька нових фірм із надання послуг, заповнено робочі місця, які були вакантними, зросла заробітна плата, а, відповідно, й відрахування ПДФО до бюджету.

Зроблені за два роки справи для добробуту громади тут складають таки чималенький список. У Милячі відремонтовано дитячий садок та відкрито додаткову групу для малечі, зроблено систему опалення у будинку культури, у селі Переброди реконструйовано дошкільний заклад, у Смородську наведено лад із опаленням у школі, в Удрицьку відремонтовано покрівлю і систему опалення місцевого будинку культури, у Будимлі глядацьку залу у сільському клубі реконструйовано під спортивну залу. А у вересні здійснилася мрія мати належне місце для занять спортом і в молоді та дітей села Жадень. І не просто комфортне, а й оригінальне. Подібну спортивну споруду ангарного типу, каже Федір Хлебович, годі ще десь побачити на Рівненщині:

– У Жадені не було навіть де уроки фізичної культури проводити, адже й сама школа тут розміщена ледве не в сільських хатах. Нині тут вдень займаються діти, а вечорами залюбки приходять дорослі. Для зручності є і душові, і роздягальня, а обігрівається конструкція з допомогою теплової вентиляції. Загалом вартує вона 2,4 мільйона гривень. Використали для цієї потреби «підйомні» кошти. А рішення облаштувати саме спортзал ангарного типу прийняли, аби вирішити проблему швидше й економніше.

Приділяється у Миляцькій ОТГ значна увага також благоустрою населених пунктів. У 2017 році, зокрема, облаштували вуличне освітлення ще в одному селі, капітально полагодили 650-метровий відрізок однієї з найпроблемніших доріг, ревно дбають, аби всюди було чисто.

– Навести порядок у селах – це пріоритетне питання, – наголошує сільський голова. – Із серпня 2017 року ми винаймали сміттєвоз, який регулярно об’їжджав усі села і вивозив непотріб на сміттєзвалище. А вже там працівники, котрі зайняті на громадських роботах, його сортували. Із першого ж січня цього року роздільний збір сміття проводиться одразу у селах. Дуже сподіваюся на відповідальність і розуміння наших жителів щодо цього питання.
Не забувають в ОТГ і про таке надважливе питання як безпека – у селі Жадень торік відкрито Центр безпеки, а в Перебродах і Смородську капітально ремонтуються господарчі будівлі під пожежні ДЕПО. Приклад їх роботи запозичили під час поїздки в Польщу, каже голова. Принцип простий – пожежникам оплачуватиметься робота тільки за фактом виїзду на пожежі. В одному з сіл, Смородську, вже й сформована добровільна пожежна дружина. Сільська ж рада тим часом дбає про створення відповідної технічної бази.

Взагалі планів в очільника громади задля поліпшення її добробуту дуже багато. Зокрема, на часі, каже Федір Хлебович, створення структурного підрозділу для надання соціальних послуг. Щоб вони були доступнішими для громадян, надавалися вчасно і якісно, аби було вчасне реагування на відповідні проблеми, що виникли у людей.

Болить стан місцевих доріг. Федір Федорович надію щодо цього покладає на Державний дорожній фонд, який має запрацювати із 2018-го. Чимало є й планів щодо подальшого наведення ладу у соціальній сфері.
Взагалі, наголошує, і в тому, що вже зроблено, і в успішній реалізації нових задумів багато важить підтримка громади, яка наважилася на об’єднання, депутатського корпусу, працівників апарату сільської ради. Федір Хлебович вдячний їм за розуміння, довіру і допомогу, вірить, що разом вдасться зробити рідні села затишними, ошатними й успішними, а життя місцевих людей – комфортним.