радник з фінансів Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування

 

Тепер лікарню фінансує ОТГ

 

З початку 2018 року лікарня міста Тростянець змінила власника. Від Тростянецької райради заклад перейшов на баланс Тростянецької об’єднаної територіальної громади.

Неординарність ситуації полягає в тому, що це перший випадок в Сумській області, коли ОТГ (межі якої не співпадають з межами району) взяла на баланс районну лікарню разом з закладами первинної медичної допомоги.

 

Коштів на лікарню громада не має

 

Статус і фінансова спроможність цієї лікарні в майбутньому є невизначеними. Недарма більшість міських об’єднаних громад, що утворилися на базі районних центрів, не поспішають брати на баланс навіть менш фінансово витратні об’єкти, що належать районним радам: будинки культури, спортивні та музичні школи та ін.

Уже в 2017 році розмір витрат на утримання Тростянецької районної лікарні перевищували розмір медичної субвенції, що надходила до районного бюджету та м. Тростянця. Дефіцит складав близько 10 млн грн і покривався за рахунок допомоги з власних коштів міського бюджету Тростянця та бюджетів сіл району. Варто зазначити, що передача коштів з міського бюджету і бюджетів сіл не була обов’язковою, питання вирішувалося шляхом переговорів і не завжди успішно (не всі села і ОТГ району перерахували необхідні кошти, які просила районна влада на дофінансування лікарні).

У таблиці представлені заплановані у бюджеті Тростянецької ОТГ видатки на утримання закладів охорони здоров’я: як на вторинну ланку – утримання центральної лікарні ОТГ (в минулому районної лікарні), так і на первинну ланку.

 

Видатки Тростянецької ОТГ на утримання закладів охорони здоров’я у 2018 році

 

Галузь охорони здоров'я	Потреба (загальний фонд), грн	Затверджено бюджетом (загальний та спеціальний фонди), грн	Незабезпеченість по загальному фонду, грн
Центральна лікарня ОТГ (вторинна ланка)	41 144 900	32 952 300	10 692 600
субвенція з державного бюджету, в т.ч:		21 642 300
Тростянецька ОТГ		13 663 800
Боромлянська ОТГ		3 366 400
Тростянецький район		4 612 100
додаткова дотація з державного бюджету на енергоносії		3 610 000
власні кошти бюджету ОТГ		5 000 000
додаткова дотація з районного бюджету		1 200 000
платні послуги		1 500 000
Поліклініки та амбулаторії	4 912 300	4 354 200	558 100
субвенція з державного бюджету		3 505 100
додаткова дотація з державного бюджету на енергоносії		155 500
власні кошти бюджету ОТГ		693 600
ФАПи	1 198 300	762 800	435 500
субвенція		528 100
дотація		124 500
власні кошти		110 200
Безкоштовні рецепти	1 473 600	110 000	1 363 600
Всього первинна ланка на перше півріччя 2018 р.	7 584 200	5 227 000	2 357 200
Всього по галузі охорони здоров‘я	56 313 300	43 406 300	15 407 000

Таблиця демонструє, що для утримання центральної лікарні навіть за умови, якщо всі ОТГ Тростянецького району і районна рада (на рахунки якої надходить субвенція на вторинну медичну допомогу сіл, що ще не об’єдналися) перерахують медичну субвенцію до Тростянецької ОТГ, дефіцит складе більше 10,5 млн грн, а в цілому по закладах охорони здоров’я – більше 15 млн грн.

 

Госпітальні округи – не вихід

 

Можна було б думати про створення госпітального округу з центром у Тростянці, але таких планів в області немає. МОЗ пропонує створити на Сумщині чотири округи з центрами містах Суми, Охтирка, Конотоп і Шостка. Сумська державна обладміністрація планує шість округів: ті самі чотири міста плюс Ромни та Глухів.

Згідно з методикою МОЗ, адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня, тобто вона має обслуговувати не менше не менше 200 тис. осіб.

Лікарня міста Тростянця обслуговує близько 35 тис. жителів, тому не відповідає цим вимогам.

 

Тоді як фінансувати лікарню?

 

Виникає питання: якими ж аргументами керувалася Тростянецька ОТГ, коли брала на баланс районну лікарню?

Перше, що спадає на думку, – необхідність врятувати лікарню. Після створення в районі великих Тростянецької та Боромлянської ОТГ, що разом займають левову частку площі Тростянецького району, районна рада вже не мала можливостей самостійно утримувати лікарню. Крім того, у самому Тростянці немає окремої міської лікарні, тому питання надання стаціонарних медичних послуг все одно довелось би вирішувати, передаючи цільову медичну субвенцію чи Тростянецькій районній раді, чи сусідній Охтирській районній раді, де заплановано створити госпітальний округ.

Друга думка – це спроба зберегти близькість, а значить доступність якісних медичних послуг для жителів місцевої спільноти, спробувати перетворити лікарню з пасиву, на актив громади.

Тростянецька районна лікарня є досить якісним медичним закладом, якому довіряють жителі міста і району. У її складі знаходиться 9 стаціонарних відділень на 170 ліжок, працює 90 лікарів. За словами головного лікаря, лікуватися на стаціонарі чи до пологового відділення приїздять навіть з сусідніх районів.

Питання майбутнього існування лікарні – в тому, як це майбутнє, перш за все фінансування закладу, буде організоване.

Коментар голови Тростянецької ОТГ Юрія Бови, здається, ближчий до другої думки:

«Є бажання поборотися за місце для існування лікарні в майбутньому. Вона побудована за проектом як санаторій, в дендропарку "Нескучне" і за будовою нічим не поступається охтирській лікарні. Ми хочемо, щоб лікарня стала закладом, яким пишатиметься громада, який буде потрібен області і всій Україні».

 

Громада спланувала майбутнє лікарні

 

Як засвідчила практика, у керівництва ОТГ є не тільки бажання, а уже розроблений план дій, який почав реалізовуватися: була швидко проведена оптимізація персоналу лікарні. За рахунок скорочення вакантних посад, надмірного сумісництва, окремої ремонтної бригади та інших посад, що випадали з безпосереднього ланцюжка «пацієнт – якісні медичні послуги» вдалося скоротити річні витрати на 1 млн грн. Крім того, заплановано підвищення енергоефективності закладу. Уже в 2018 році передбачено євроремонт палат у терапевтичному відділенні і закупівля нової необхідної техніки.

Однак, як сказав Юрій Бова, «цю нову філософію створення якісно іншого медичного закладу повинні зрозуміти, перш за все, лікарі, бо якщо будуть і комфортні палати, і необхідна техніка, але пацієнту не будуть посміхатися, будуть тримати по півдня в чергах і брати хабарі – нічого не вийде».

На останньому засіданні сесії у лютому голова ОТГ анонсував перехід центральної лікарні на якісно новий інформаційно-технічний рівень. Планується, що вже з квітня на прийом до лікаря можна буде записатися не виходячи з дому. Усе відбуватиметься через Інтернет та спеціальну інформаційну мережу, яка з’єднає центральну районну лікарню з усіма закладами медицини району. У це планують вкласти 108 тис. грн.

Також планується у 2018 році виділити 200 тис. грн на закупівлю 15 комп’ютерів та принтерів, щоб уже з 1 квітня центральна лікарня мала технічні можливості заключати договори на медичне обслуговування з населенням, як це передбачено першим етапом медичної реформи.

Лікарня хоче отримати кошти на надання первинної допомоги, що підуть медичним закладам, з лікарями яких громадяни укладуть відповідні контракти. Крім того планується розширення платних послуг (профогляди та ін.) та залучення позабюджетних коштів (участь у конкурсах грантів тощо).

Не зважаючи на скорочення ставок, лікарня є недоукомлектованою певними медичними спеціалістами, тому Тростянецька ОТГ бере учать у співфінансуванні навчання трьох студентів, які невдовзі закінчать ВНЗ і повернуться працювати до тростянецької лікарні. Для залучення необхідних дефіцитних спеціалістів та кваліфікованих сімейних лікарів, що необхідні для розвитку лікарні, в Тростянці за кошти місцевих бюджетів будується 10 нових квартир (1 млн грн на це у 2017 році виділила Тростянецька міська рада, 700 тис. грн – районна рада). Планується, що для отримання у власність квартир спеціалісти мають пропрацювати у лікарні не менше 10 років.

 

Гроші шукатимуть через співробітництво

 

Керівництво ОТГ будує довгострокові плани розвитку лікарні, але перед цим необхідно вирішити питання поточного недофінансування закладу. Для цього були проведені переговори з районною радою, сусідньою Боромлянською ОТГ та 11 сільськими радами району щодо фінансування необхідних видатків за рахунок власних коштів цих територіальних одиниць (в залежності від чисельності населення). Це непросте питання, оскільки мова йде про власні кошти громад, які мають альтернативне використання.

З більшістю громад Тростянецька ОТГ вже порозумілася і, як наслідок, укладаються відповідні договори про міжмуніципальне співробітництво для надання медичних послуг. Для привабливості такої співпраці в статут Тростянецької лікарні було внесено зміни, відповідно до яких громади, що мають договори про співробітництво, отримали право і на співуправління медичним закладом.

В той же час деякі громади ведуть себе обережно, укладаючи такі договори спочатку на півроку, що у свою чергу спонукає лікарню надавати якомога якісніші медичні послуги, щоб договори були продовжені в майбутньому.

 

Результат вже скоро…

 

Минуло тільки декілька місяців, відколи Тростянецька ОТГ взяла на баланс районну лікарню, проте ситуація, коли лікарня після зміни власника не тільки не скорочувала свої відділення, але і планує розвиток, привернула увагу інших ОТГ області. Зокрема, за словами голови Краснопільської ОТГ Юрія Яремчука, «плани взяти на баланс районної лікарні викликані бажанням впливати на якість надання медичних послуг мешканцям громади».

У цілому ж говорити про успішність чи неуспішність експерименту, коли районна лікарня переходить на баланс окремої, хоч навіть і центральної ОТГ району, можна буде тільки за підсумками хоча б першого року її функціонування. Проте уже сьогодні можна зробити висновок, що громади все більше хочуть впливати на якість місцевих муніципальних послуг і готові брати на себе фінансову відповідальність за надання цих послуг.

Тому можна сказати, що централізоване створення медичних закладів вторинної ланки в рамках реформи формування госпітальних округів може вступити в протиріччя з принципом субсидіарності. Критерії, що покладені в основу створення госпітальних округів, є, з одного боку, об’єктивними (фінансові ресурси держави, кількість жителів, відстань/час доїзду до лікарні), проте, з іншого боку, не враховують важливого фактору, що суттєво впливає на розвиток громад – наявності сильних місцевих лідерів і команд, що готові йти на ризик та реалізовувати інновації для кращого майбутнього.