Реформа децентралізації в Україні, велику допомогу в реалізації якої надає ЄС, вже демонструє разючі успіхи, хоча ще й залишається багато-чого зробити.
Євросоюз й надалі підтримуватиме проекти, пов'язані з децентралізацією в Україні та спрямовані на посилення спроможностей громад та підвищення до європейського рівня якості надання послуг населенню.
На цьому наголосив генеральний директор Генерального директорату з питань сусідства і переговорів з розширення Європейської комісії Крістіан Даніельссон під час "круглого столу" у Домі децентралізації у Києві на тему "Європейський вимір українських реформ", повідомляє Укрінформ.
"Децентралізація - вже визнаний успіх. Пригадую, коли запускали реформу декілька років тому, то було багато скептиків, вони висловлювали сумніви, чи вдасться її втілити, чи буде об’єднання громад, чи можна буде створити спроможні структури, які будуть здатні надавати якісні послуги тощо. Але зараз ми бачимо, як розгортається реформа, і це - великий успіх", - заявив Даніельссон.
Наразі Євросоюзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією втілюється Програма "U-LEAD з Європою", в рамках якої надається підтримка українському уряду в здійсненні реформи децентралізації. Розрахована на 4 роки Програма з фінансуванням у 102 млн євро, є флагманом у децентралізаційному процесі в Україні, а в Євросоюзі та його країнах-членах - пишаються її здобутками, зазначив Даніельссон.
"Програма з децентралізації вражає своїми здобутками. Ми й надалі підтримуватимемо проекти, пов'язані з децентралізацією в Україні", - наголосив він.
Говорячи про реформи в Україні в цілому, представник Єврокомісії вказав на успішність багатьох з них. При цьому, додав Даніельссон, запорукою будь-якого успіху є боротьба за корупцією. Саме тому дуже важливим є для України завершення "формування всього ланцюжка антикорупційних установ, включаючи створення Вищого антикорупційного суду".
"Україна – не сама. Вона має Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, що є важливою допоміжною річчю щодо дорожньої карти реформ, також це стосується економічного розвитку... Я думаю, що Україна - на правильному шляху. Реформи вражають, але й залишаються істотні проблеми. Водночас, ми спостерігаємо економічний розвиток і це дає нам підстави вважати, що обрано правильний шлях", - заявив Даніельссон.
У ході "круглого столу" Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко підкреслив, що реформа децентралізації – "це не просто зміна, передача фінансів чи повноважень", а й, в першу чергу, "зміна системи управління великої європейської країни".
"Завдяки підтримці усіх наших партнерів, завдяки Програмі U-LEAD, Україна може залучити найкращий досвід кожної європейської країни: або це адміністративні послуги зі Швеції, або це електронне врядування з Естонії, або це сама реформа територіального устрою і підходу з Польщі, або це підтримка по різним напрямках із Німеччини. І кожен найкращий досвід дає нам можливість зробити найкращу модель управління в нашій країні", - висловив віце-прем'єр подяку європейським партнерам.
Дуже важливим у втіленні реформи є питання менеджменту на місцях. "У мене вже два роки є ідея - я хотів би запровадити систему таку собі MBA для наших управлінських команд на місцях. Адже люди, які обрані, не завжди бачать, як правильно впроваджувати ті чи інші проекти", - заявив Зубко, додавши, що європейський досвід у цій сфері був би також дуже корисним.
Віце-прем'єр підкреслив, що децентралізація є українським національним проектом: "У нас немає часу на пілотні проекти, експерименти - в освіті, охороні здоров’я чи ще десь. Ми повинні зараз зробити таку країну, яка за якістю надання сервісів буде відповідати будь-якій європейській країні".
"Важливо показати реальний результат в українській родині - що саме дала реформа децентралізації. І це повинно відбутися через зміну якості освіти, дошкільного навчання, інфраструктури, якості первинної охорони здоров’я у громаді. Коли конкретно людина в громаді буде відчувати ці зміни якості життя, і при цьому вона буде розуміти, що сплачені нею податки прозоро витрачаються на її території, – це і буде той результат, який ми хочемо досягти якнайшвидше", - вказав Зубко на результат, який хоче досягти влада.
До участі у "круглому столі" долучилися й експерти 24 Центрів розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС), створених за підтримки Програми "U-Lead з Європою" та Мінрегіону у всіх областях України. Директор Хмельницького ЦРМС Сергій Яцковський наголосив на тому, що реформа децентралізації – одна з найбільш ефективних в Україні і, що найголовніше, люди вірять в неї. Головна перешкода у втіленні реформи – брак професійних кадрів та недостатній рівень компетенції управлінських команд, переконаний він.
"Якщо у райцентрах ще є якісь кадри, з адміністрації, фінуправлінь, казначейства, і вони могли перейти в новостворені ОТГ, то у сільських громадах дуже великий брак таких фахівців. І що важливо – ніхто не хоче їхати в село", - заявив Яцковський.
Ще один важливий аспект – потрібно чітко виробити механізм державного нагляду за рішенням органів місцевого самоврядування в нових "децентралізованих" умовах, щоб "не допустити прийняття будь-яких волюнтаристських рішень". "На сьогодні має бути запроваджений певний державний нагляд з боку органів державної влади, бо не до кінця зрозуміло: хто, в якій послідовності має зупинити рішення органу місцевого самоврядування, якщо воно суперечить чинному законодавству", - наголосив директор Хмельницького ЦРМС.
Особливий акцент під час заходу, окрім обговорення європейського виміру реформи децентралізації та її галузевих аспектів, було зроблено на реформі освіти та її завданнях. Власним досвідом у цій сфері поділився начальник відділу освіти Дунаєвецької міської ОТГ (Хмельницька область) Володимир Колісник.
"Щоб зробити якісну освіту, потрібно розпочати з самого низу. Все формується на низах – в педагогічних, батьківських, учнівських колективах. Треба звести в єдине русло і направити в тому напрямку, щоб кожна дитина отримала те, що їй хочеться, в залежності від її можливостей і потреб. Місцеві громади повинні брати на себе відповідальність у прийнятті тих рішень, які будуть на користь батькам, дітям та самим педагогам", - переконаний він.
За основу свого нового підходу в освітній сфері чиновники Дунаєвицької ОТГ обрали партнерство, фокус – на методичному супроводі: "Основний аспект, який ми ставили перед собою – це партнерство. Партнерство з педагогічними колективами, громадськими організаціями, установами, педагогами та батьками, партнерство з новоствореними ОТГ. Ми пішли в напрямку роботи методичного супроводу – надання методичної допомоги педагогам не лише нашої громади, а й громадам по всьому районі".
На базі Дунаєвицької громади створено навчально-методичний центр зі збору та систематизації і поширення кращих практик з управління освітою в громадах. На сьогоднішній день ця платформа налічує вже 37 практик, якими скористалися 25 тисяч педагогів – похвалився досягненнями начальник відділу освіти Дунаєвецької міської ОТГ.
За його словами, створення цього центру, як і втілення інших практик з ефективного управління освітою в ОТГ, стало можливим завдяки україно-шведському проекту.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вказала на те, що зі створенням ОТГ виникла потреба у навчанні великої кількості управлінців за допомогою короткотермінових курсів. Вона висловила сподівання, що ЄС зможе надати свою підтримку у цьому питанні, зокрема, у створенні такого собі центру дистанційної освіти.
"На робочому рівні ми вже обговорювали з представниками Єврокомісії, що при таких масштабних реформах та величезній потребі навчати управлінців на локальному рівні, Україні потрібен центр такої дистанційної освіти. Адже управлінці в місцевих громадах не мають часу їхати кудись на довгі курси. Хороший центр дистанційної освіти міг би стати надзвичайно серйозною підтримкою для українських реформ, у тому числі для реформи децентралізації", - заявила Гриневич.
Ще одна сфера, де Міносвіти України сподівається на підтримку Євросоюзу - профтехосвіта: "У нас є ще одна дуже важлива сфера, яка традиційно в Україні, на жаль, була дуже занедбана. Це - професійно-технічна освіта. Наслідок цієї занедбаності ми всі зараз відчуваємо, бо на ринку праці ми не маємо достатньо кваліфікованих кадрів... Ми зацікавлені в тому, щоб реалізувати спільно з ЄС проект по модернізації і оновленню нашої системи професійно-технічної освіти".
Гриневич додала, що експертна допомога європейських партерів потрібна і пристворенні Національного агентства кваліфікацій. "Закон про освіту пропонує нарешті інституційний міст між системою освіти і ринком праці. А саме – створення Національної агенції професійних кваліфікацій. І тут нам дуже потрібна експертна допомога з боку Єврокомісії", - сказала вона.
Міністр освіти нагадала, що з 1 січня 2018 року застосовується вже нова формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, що враховує такі показники, як кількість учнів, особливості території тощо. "Держава фінансує за конкретними правилами однаковими для всіх з урахуванням специфіки – чи це сільська громада, чи це у гірському районі. Але держава не може фінансувати те, що громада виявила як своє побажання. Наприклад, навчання у ліцеї чи спеціалізованій школі є дорожчим, ніж навчання у звичайній школі. І якщо громада вирішила, що у них усі школи будуть спеціалізовані, то вона має це дофінансувати сама", - заявила Гриневич.
Водночас, у Міносвіти не стверджують, що ця нова формула, яка була розроблена за допомогою шведських партнерів в рамках проекту "Децентралізація в освіті", "є статичною і не буде змінюватися". В освітньому відомстві сподіваються, що у подальшому за експертної підтримки європейських партнерів формула буде вдосконалена. "Формула намагається врахувати специфіку усіх громад. І тому головне, що ми маємо - універсальні правила для всіх. Можливо ці універсальні правила треба ще допрацювати. І ми сподіваємося, що якраз в рамках U-LEAD ми зможемо далі розвивати цю тему - збалансованість повноважень та фінансування під ці повноваження", - заявила міністр.
Вона підкреслила, що реформа освіти вдало синхронізувалася з реформою децентралізації. "Ми хочемо трансформувати нинішню школу, де дітей просто напихають знаннями, до сучасної нової української школи, де готуються дітей для компетентностей у 21 столітті - щоб вони були успішними громадянами, з відповідними цінностями та компетентностями. І до речі, за основу переліку цих компетентностей взятий той, який узгоджений в ЄС", - зазначила Лілія Гриневич.
26 листопада 2024
Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини
Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...
Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...
26 листопада 2024
«Інтеграція до ЄС – це довга дорога. Треба мати...
25-26 листопада відбувся Другий щорічний Львівський форум муніципального партнерства. Цьогоріч подія...
26 листопада 2024
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»
29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...
Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...
26 листопада 2024
У Кропивницькому обговорили впровадження реформи старшої школи
У Кропивницькому обговорили впровадження...
21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, організоване Міністерством...