Роз’яснення щодо основних аспектів змін до Податкового кодексу України в 2018 році в частині місцевих бюджетів підготували Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації та Віктор Венцель, експерт Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми з "U-LEAD Європою").

Зокрема, експерти роз’яснюють, які нововведення очікують на платників податків і як ці зміни вплинуть на місцеві бюджети.

Внесено зміни до порядку подання рішення про встановлення місцевих податків чи зборів до контролюючих органів

Важливо звернути увагу на те, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них. Також органам місцевого самоврядування необхідно направляти в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Вказана інформація (щодо місцевих податків і зборів та про нормативну грошову оцінку земель) розміщується на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби і може використовуватися платниками місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов’язань. Детальніше про це зазначається у підпункті 12.3.3 та пункті 12.5 статті 12 Податкового кодексу (далі – Кодекс).

Посилено відповідальність контролюючих органів за неправомірні дії відносно платників податків

Пунктом 21.3 статті 21 Кодексу встановлено, що шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу. У свою чергу, така посадова особа несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової особи (пункт 21.4 статті 21 Кодексу).

Слід зазначити, що для реалій сучасної України – це досить революційна норма, яка повинна спонукати працівників контролюючих органів більш відповідально проводити контрольні заходи і застосовувати фінансові заходи впливу відносно платників податків.

Звільнено від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань фізичними особами

Із запровадженням з 2015 року податку на майно «білою плямою» залишалося питання відповідальності фізичних осіб за несплату податку на майно, причиною чого було неотримання податкових повідомлень від фіскальних органів (згідно з Кодексом податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю). Починаючи з 2018 року встановлено, що якщо контролюючий орган (тобто фіскальна служба) не надіслав фізичній особі податкове повідомлення-рішення з податку на майно у встановлені Кодексом строки, то фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Відповідні зміни відображені у пункті 126.3. статті 126, підпункті 266.10.2. статті 266 та пункті 287.9. статті 287 Кодексу.

Щодо плати за землю

Пунктом 289.2. статті 289 Кодексу передбачається щорічна індексація нормативної грошової оцінки земель на індекс споживчих цін за попередній період. У свою чергу, від нормативної грошової оцінки залежить розмір земельного податку. Однак, внесеними до Кодексу змінами установлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків (пункт 9 підрозділу 6 Розділу ХХ. Перехідні положення).

Інше положення Кодексу передбачає, що плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення справляється у розмірі 25% від суми земельного податку (пункт 284.4. статті 284 Кодексу). Зазначені зміни до Кодексу негативним чином вплинуть на дохідну частину місцевих бюджетів і призведуть до зменшення надходжень від плати за землю у зв’язку з непроведенням індексації нормативної грошової оцінки та пільговим оподаткування земельних ділянок наданих для залізниць. У даному випадку має місце порушення норм частини 3 статті 27 та статті 103 Бюджетного кодексу, якими визначено терміни набрання чинності змін до законів, які впливають на зменшення надходжень до бюджету і механізм компенсації втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг.

Індексація ставок екологічного податку та рентної плати

Ставки екологічного податку підвищено на 11,2%, а ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшені на 16,8% (пункт 243.1. статті 243, пункт 253.5. статті 253, пункт 255.5. статті 255, пункт 256.3. статті 256 Кодексу).

Підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби

Передбачено поступове, до 2025 року, підвищення специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби і мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів. У 2018 році ставки підвищаться на 29,7%, а у подальші роки – на 20% до рівня, який має бути еквівалентним 90 євро за 1000 штук. На сьогодні мінімальне податкове зобов’язання для сигарет в Україні становить 596,05 грн, або близько 17 євро за 1000 штук. Зміни, які стосуються підвищення ставок акцизного податку відображені в підпунктах 215.3.2., 215.3.3. статті 215, а також у пункті 17 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу. Зміни стосовно підвищення ставок акцизного податку на тютюн безпосередньо вплинуть на зростання обсягу надходжень акцизного податку з роздрібних продаж, який зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, оскільки вартість таких виробів (яка одночасно є і базою оподаткування) зросте у 2018 році майже на 30%.

Щодо встановлення місцевих податків і зборів

Важливим для органів місцевого самоврядування є пункт 3 розділу ІІ. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-19, яким передбачено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги Податкового кодексу, які регламентують процедуру прийняття рішень про місцеві податки і збори, а також Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Зважаючи на це, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про місцеві податки і збори, які будуть чинними з того терміну, який буде визначено у рішенні відповідної ради.

***

Для ефективної роботи в частині наповнення місцевих бюджетів, органам місцевого самоврядування необхідно детально опрацювати зазначені вище зміни до податкового законодавства і спрямувати свої зусилля на розширення можливостей щодо мобілізації доходів.

Нагадаємо, 7 грудня 2018 року, разом із Державним бюджетом на 2018 рік, було ухвалено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Окремо «Децентралізація» публікувала огляд експертів Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International) про зміни до Бюджетного кодексу.