Яким був 2017 рікдля громад Рівненщини і чого чекати в році наступному? Про це розмова з Русланом Сивим, директором Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

Пане Руслане, Рівненський ЦРМС працює вже півроку – чи вдалося виконати все заплановане на 2017 рік?

Не буває такого, щоб можна було бути задоволеним на всі сто… Так, Рівненський Центр розвитку місцевого самоврядування офіційно розпочав свою роботу наприкінці травня 2017 року, і за цей період зроблено, я вважаю, дуже багато. Основне завдання Центру – всебічна підтримка місцевого самоврядування на шляху реформування: надання консультацій, навчання, допомога у написанні стратегій,  проектів тощо. За цей період експертами Центру проведено майже 160 заходів, більшість з яких безпосередньо в громадах області. У цих заходах взяли участь близько 3500 осіб.

На базі ЦРМС створено команду експертів, які пройшли ретельний відбір та серйозне навчання. Сьогодні у Центрі працюють експерти з децентралізації, з фінансів та бюджетних питань, регіонального розвитку та комунікації. Сподіваюсь, що вже зовсім скоро наші ряди поповнять експерти з просторового планування та надання муніципальних послуг.

Центр повноцінно виконує всі функції, передбачені Програмою «U-LEAD з Європою». У нас сучасне приміщення, де мають змогу працювати і посадовці ОТГ, які приїжджають в обласний центр, та конференц-зал, у якому можна проводити різноманітні заходи.

Завдяки Рівненському ЦРМС розпочата робота в області з міжмуніципального співробітництва. Раніше договорів не було, а зараз їх шість. За безпосередньої участі Рівненського ЦРМС в області створено три госпітальні округи, йде активна робота з підготовки проектів по секторальних реформах. На сьогодні за цим показником область займає 7-мемісце в Україні.

Рівненський ЦРМС розпочав роботу з транскордонного співробітництва між об’єднаними громадами Рівненщини та гмінами Люблінщини, налагодив тісну співпрацю з науковцями краю для їх залучення у вирішенні практичних завдань об’єднаних територіальних громад. Зокрема, проведено вже дві міжнародні конференції, які стосувалися підготовки кадрів та фінансової спроможності ОТГ. Також саме наш Центр організував перший Форум ОТГ Рівненщини.

А як проходять самі процеси децентралізації?

Користуючись нагодою, хочу ще раз згадати наших, як ми їх називаємо, піонерів децентралізації: Бабинська та БугринськаОТГ (Гощанський район), Підлозцівська (Млинівський район), Миляцька (Дубровицький район) та КлесівськаОТГ (Сарненський район). Вони були першими, і вже їхньою дорогою пішли інші. Сьогодні, згідно з перспективним планом, на Рівненщині заплановано створення 66 громад, а маємо 26 (з них в одній вибори відбудуться 24 грудня, ще одна в очікуванні призначення перших виборів).

Кожна з громад цікава по-своєму й має, я б так сказав, свою певну родзинку. Наприклад, Крупецька має реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддає на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена співпраця з іноземними партнерами. Але що їх об’єднує? Насамперед - небайдужість та відповідальність за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність. Незважаючи на всі труднощі, переконаний, що ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити, як раніше.

Кажуть, що найкраще самі за себе говорять цифри…

Візьмемо для порівняння невеликі громади. Так, Висоцька ОТГ, що об’єднала дві  сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання разом мала власних доходів 2 млн 300 тис. грн на рік. Станом на 15 листопада 2017 року до бюджету об’єднаної ОТГ вже надійшло 6 млн грн власних доходів! Крім того, громада отримала 3 млн 890 тис. грн субвенції на розвиток інфраструктури.

ПривільненськаОТГ об’єднала Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн 857 тис. гривень.  На 15 листопада 2017 року до бюджету об’єднаної ОТГ вже надійшло10 млн 755 тис. грн власних доходів. Крім того, громада отримала 1млн 748 тис. 400 грн субвенції на розвиток інфраструктури та 549,8 тис. грн субвенції на соціально-економічний розвиток.

До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2 млн 30 тис. грн власних доходів. Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4 млн 726 тис. грн, у 2017 році – 5 млн 507 тис. грн.  Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2 млн 598 тис. 200 грн, у 2017 році – 1 млн 732 тис. 600 грн. А ще до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1 млн 306 тис. 900 грн, у 2017 році – 1 млн 717 тис. 400 грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.

Які очікування у 2018 році?

У нашій області досі не створено жодної ОТГ у Володимирецькому, Корецькому, Здолбунівському, Острозькому, Березнівському та Рокитнівському районах. Тому хочемо на ці райони звернути особливу увагу. Заплановано багато заходів, щоб когось вчити, когось переучувати, а комусь пояснювати ази.

На вашу думку, на що треба звернути особливу увагу громадам області?

Кадри. Сьогодні це основна проблема. Управлінські кадри, спеціалісти у своїй галузі та спеціалісти, які можуть писати грантові проекти європейського рівня. А ще самим треба вчитися заробляти кошти. І всі нарешті маємо зрозуміти, що змінювати життя на краще повинні ми самі.