Як голова Глибоцької ОТГ Чернівецької області Григорій Ванзуряк вирішив зробити жителів громади здоровими, і що з цього вийшло.

Автор: Дмитро Синяк

У Чернівецькій області, у 15 кілометрах від румунського кордону, є гірське урочище Замчище. В цьому урочищі є старовинне селище Глибока - центр об’єднаної територіальної громади. У цьому селищі є новенька лікарня сімейної медицини. Жителі району, які часто їздять на заробітки за кордон, кажуть, що їхня лікарня є анітрохи не гіршою, ніж такі самі лікарні у Польщі, Угорщині та Румунії.

Медичний позитив

- Що у нас змінилося після об’єднання у громаду? Дороги полатали і у поліклініці ремонт зробили.

- У нас перший поверх лікарні відремонтували.

- Ліки у нас тепер безкоштовні.

- Ет, чоловіче добрий! Ви, певно, у нашій лікарні не були, коли таке питаєте…

Коли розпитуєш людей про зміни у результаті децентралізації, нерідко чуєш нарікання на негаразди у цілій країні. Багато хто обурюється, наприклад, низькими пенсіями та зарплатами, не надто розрізняючи сфери відповідальності центральної та місцевої влади. Та коли у Глибоці нагадуєш людям про лікарню, навіть найзапекліші критики змушені відступити.

- Ну, так, лікарню зробили, – м’якшали вони. – Лікарня у нас тепер є. Це факт…

Заснування Центру первинної медико-санітарної допомоги Глибоцької об’єднаної громади для цілої Чернівецькій області є цілковитою фантастикою. Хіба буває так, щоб семеро сімейних лікарів та п’ятнадцять медсестер об’єдналися у безоплатну сімейну лікарню, якою де-факто є ЦПМСД у Глибокій? Хіба буває так, щоб сімейна лікарня могла забрати у районної цілий перший поверх? Хіба буває так, щоб матеріальне забезпечення селищного Центру первинної медико-санітарної допомоги викликало заздрощі з боку лікарів районної лікарні і відтік з цієї лікарні медперсоналу і пацієнтів? Глибоцький ЦПМСД з самого початку був порушенням багатьох усталених уявлень про те, якою має бути медицина на периферії.

- Ми стали одною з небагатьох громад, яка вирішила повністю забрати медичну сферу у своє управління, – розповідає голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк. – Порадилися з депутатами і вирішили так: якщо урядовою концепцією 2014 року передбачено, що первинну ланку медицини рано чи пізно буде передано до ОТГ, не варто передавати кошти на її утримання району. Варто освоювати їх самим. Навіщо нам входити до якихось рад, контролювати правильність проведення тендерів, коли медична сфера все одно має бути нашою. Треба забирати. І ми забрали. Освіту ми досі залишили у районі, якому сплачуємо за методичну роботу частину освітньої субвенції, а от медицину забрали повністю…

Пробивний голова

Ми ідемо з паном Ванзуряком глибоцькими вуличками і клени осипають нас золотавим листям. Ванзуряк з виду – типовий держслужбовець – огрядний, поважний, надійний: з портфелем у руці та краваткою на шиї. Проте він має серце волонтера: проекти, які Григорій Степанович ініціював, є виключно соціальної спрямованості. Одним з них є заснування у Глибоці Центру первинної медико-санітарної допомоги.

- Після об’єднання у нашій громаді опинилися два фельдшерсько-акушерських пункти, розташовані у селах Червоній Діброві та Михайлівці, а також Глибоцька амбулаторія, про існування якої люди навіть не підозрювали, бо її працівники були розпорошені по всіх чотирьох поверхах районної лікарні, – неспішно продовжує Григорій Ванзуряк, помахуючи портфелем. – Але для того, щоб громада могла бути власницею амбулаторії, їй були потрібні насамперед власні приміщення, а також ліцензія Міністерства охорони здоров’я.

Про те, як вдалося отримати і те, і друге, Григорій Степанович майже не розповідає, але працівники Глибоцької селищної ради продзижчали мені всі вуха, як важко було боротися за місце під сонцем. Чиновники з МОЗ чіплялись до найдрібніших нюансів оформлення документів, через що представники громади чотири рази їздили до столиці з тими чи іншими паперами – і все безрезультатно. Невідомо чим би це все скінчилося, якби не наполегливість та зв’язки Григорія Ванзуряка – він зумів пробитися на зустріч з віце-прем’єром Павлом Розенком, і той взяв питання видачі ліцензії Глибоцькому ЦПМСД під особистий контроль. І невдовзі Глибоцька ОТГ таки її отримала – першою на Буковині.

Жодного приміщення Центр первинної медико-санітарної допомоги також не отримав би, якби Григорій Ванзуряк двічі не очолював районну раду, яка, власне, і приймала рішення про передачу нерухомості громаді. Щоправда, депутати постановили: обов’язковою умовою передання першого поверху лікарні під ЦПМСД є ремонт коштом громади відповідних кабінетів для переміщення у них бухгалтерії, станції переливання крові та лабораторії, які працювали раніше на цьому поверсі. А безпосередньо з районною лікарнею Ванзуряку вдалося домовитися, запропонувавши заступнику головного лікаря крісло керівника ЦПМСД. Це вже літній чоловік, проте із живим гострим поглядом, по-юнацьки худорлявий і стрункий. Він зустрічає нас на порозі свого господарства і церемонно представляється:

- Головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Глибоцької ОТГ, заслужений лікар України Василь Антонович Наумець.

Царство світла і чистоти

Григорій Ванзуряк навмисно веде мене до ЦПМСД не через парадний вхід з красивим піддашком, а з боку лікарні, щоб я побачив порепані стіни, брудні сходи та тьмяну жарівку на стелі. Центр первинної медико-санітарної допомоги видається порівняно з цим занепадом  «царством світла і чистоти».

Стіни тут оббиті натуральним деревом, уздовж них стоять лаковані дерев’яні лавки із зручними спинками. Усе виблискує новизною. Василь Антонович охоче показує мені кабінети: маніпуляційну, процедурну, кімнату вакцинації, кімнату здорової дитини, пральню і навіть туалет для інвалідів. Окремо демонструє медичну техніку: апарати УЗД та УВЧ, електрокардіографи, бактерицидні опромінювачі… Більшість з них придбані за гроші громади, частину передали сільські ФАПи, де складною апаратурою практично не користувалися.

Глибоцька громада вклала в ремонт і забезпечення ЦПМСД усім необхідним 80% інфраструктурної субвенції – 1,4 млн грн.

- Раніше ця будівля була страшенно занедбаною, – розповідає Василь Наумець. – Працюючи у районній лікарні протягом 27 років, я не мав навіть надії, що її бодай колись відремонтують. А тепер моя мрія здійснилася. Коли Григорій Степанович запропонував мені очолити ЦПМСД, я не вагався. Адже мені було давно зрозуміло, що існуюча система охорони здоров’я є нежиттєздатною. Натомість у громаді медична сфера просто приречена до розвитку…

Коли я заводжу розмову про кадрову проблему, зазвичай характерну для периферії, про те, як непросто заманити фахових лікарів до сіл та селищ, Василь Наумець заливається сміхом.

- Та що ви! – махає він рукою. – У нас же звідси 30 км до Чернівців, де є медуніверситет. Він щороку випускає сотні лікарів, яких наша маленька область не в змозі забезпечити роботою. Деякі з них, наприклад, працюють у нашій районній лікарні лише на чверть ставки, при цьому щороку просяться на роботу нові.

- Де тут можна печатку на рецепт поставити? – перебиває нас якийсь літній пан. – У мене цукор підстрибнув, то мені лікар виписав ось це…

Він простягає нам, наче перепустку, білий аркуш рецепта.

- Чи ви маєте заплатити за ці ліки повну вартість? – непомітно зробивши мені знак, питає Василь Антонович.

- Ні, тільки половину, – дещо спантеличено відповідає чоловік. – Хоча лікар пропонував мені виписати інші ліки, які зовсім безоплатні. Та я хотів саме ці. Вони допомогли моєму колезі.

Чотири кроки до здорової громади

Взявши на себе медичну сферу, Глибоцька громада запровадила у ній докорінні зміни. Насамперед цього року профінансувала (вперше за весь час незалежності!) 560 тис. грн на безоплатні ліки для усіх, хто їх потребує. Щодо цього існує наказ №1303 Міністерства охорони здоров’я, та він ніколи не виконувався, бо під нього не було грошей. Зараз безоплатно медикаменти отримують насамперед хворі з серцево-судинними, онкологічними та психічними захворюваннями.

По-друге, Григорій Ванзуряк наполіг на тому, щоб громада за власний кошт подвоїла зарплату медичним працівникам. Тепер лікарі у Глибоцькій ОТГ отримують близько 5 тис. грн, що за місцевими мірками немало. За словами Василя Наумця, медики районної лікарні отримують удвічі менше, до того ж наприкінці року у них часто бувають перебої із зарплатнею. Крім цього, громада з власних надходжень виділила 200 тис. грн на купівлю автомобіля Fiat, яким лікарі їздять на виклики. Керує цим автомобілем шофер шкільного автобусу – щоранку після розвозки дітей він поспішає до Центру первинної медико-санітарної допомоги, щоб розвозити дорослих – лікарів.

По-третє, медикам Глибоцького ЦПМСД категорично заборонили брати будь-які гроші з жителів громади – усі послуги надаються їм безоплатно.

Наступним кроком має бути налагодження співпраці з приватними медичними лабораторіями.

- Якщо всі жителі громади здаватимуть аналізи двічі на рік, ми матимемо у рази менше онкологічних та серцево-судинних захворювань, а тривалість життя буде довшою, – переконаний Григорій Ванзуряк. – Для цього, щоправда, треба провести потужну інформаційну кампанію, та ми до цього готові. Половину вартості аналізів покриє селищна рада, решту сплачуватиме сама людина. Такий підхід забезпечить, з одного боку, якість аналізів, якої годі добитися у звичайній поліклініці, а з іншого – відчуття цінності послуги з боку самого пацієнта. А головне – люди будуть здоровішими!

Зараз Глибоцька селищна рада веде переговори з двома приватними лабораторіями. Григорій Ванзуряк вимагає суттєвих знижок: за його розрахунками середня вартість аналізу має становити не більше 80 грн. Від цієї суми 40 грн заплатить громада. Таким чином витрати ОТГ на цю статтю становитимуть близько 300-400 тис. грн на рік.

- У бюджеті на наступний рік не закладено медичної субвенції, бо гроші мають йти за пацієнтом, – розповідає Григорій Ванзуряк. – Ми на 100% готові до переходу на нові рейки. Громада створила Центру первинної медико-санітарної допомоги усі можливості для того, щоб від пацієнтів не було відбою.

Вже зараз Глибоцький ЦПМСД обслуговує близько 100 пацієнтів на добу, причому цей  потік постійно зростає: до Глибокої потяглися люди навіть з сусідніх районів. Роботи має побільшати після приєднання до Глибоцької ОТГ Черепковецької сільської ради, яка незабаром подає документи до ЦВК. Перемовини про об’єднання йдуть і з іншими сільськими радами.

Проте Григорій Ванзуряк хоче, щоб серйозних пацієнтів у глибоцьких лікарів ставало не більше, а менше, і всі зустрічі з лікарями були суто профілактичними. Для цього він розпочав програму сприяння здоровому способу життя. У рамках цієї програми кожен з населених пунктів громади вже отримав від Фонду братів Кличків по спортивному майданчику. Однак це вже зовсім інша історія…

Фото Петра Митранюка