У Веселівській об'єднаній громаді Запорізької області створили чи не першу в Україні добровільну пожежну частину.

---

Великий пожежний червоний ЗІЛ повільно в’їжджає у ворота, реве потужним двигуном і обережнопрямує до гаража. Коли мотор змовкає, двоє пожежників у захисних чорно-сірих костюмах та білих касках виходять з кабіни. Ці пожежники незвичайні. Найбільша їхня відмінність від тисяч інших вогнеборців України у тому, що вони гасять пожежі безкоштовно – на добровільних засадах. Коли хлопці знімуть свої роби та каски, то перетворяться на звичайних працівників Державного підприємства «Дослідне господарство «Широке» Веселівського району Запорізької області, що спеціалізується з вирощування олійних сім’яних культур – соняшника, ріпаку, льону, гірчиці тощо.

 

 

Один з чоловіків бойової команди ЗІЛа – водій Артем Писанець, другий – головний інженер господарства«Широке» та водночас керівник Добровільної пожежної частини Веселівської ОТГ Олексій Бойко. Цього разу вогнеборці гасили невеличку лісопосадку, у якій розташувалосягосподарство місцевих бджолярів. Врятували і вулики, і посадку.

 

 

- Хіба можна ігнорувати волання про допомогу? – задає риторичне запитання Олексій Бойко. – Мені здається, кожна нормальна людина, побачивши, що у сусіда почалася пожежа, робитиме усе можливе, щоб врятувати життя людей та їхнє майно. Крім того, кожен розуміє: якщо не допоможу гасити пожежу на полі сусіда, моє поле теж може зайнятися. У цьому сенсі ми не робимо нічого надзвичайного.

Загалом у Широкому шість добровільних пожежників, і кожен з них має ту чи іншу посаду у дослідному господарстві: завідувача гаражем, водія, механізатора. Працюють вони попарно, заступаючи на добу. Відповідають лише за два села: Широке і Далеке, а також за 7,5 тис га сільськогосподарських полів довкола них.

 

 

Ідею створити добровільну пожежну частину привіз зі своїх робочих поїздок до Німеччини, Польщі та Словаччини заступник голови Веселівської ОТГ з питань економічного розвитку та інвестицій Олексій Дяченко (на фото).

- У Європі почесно бути пожежником на добровільних засадах, – розповідає він. – Коли я запитав одного з німецьких вогнеборців, чи не шкода йому власного часу на безоплатне гасіння пожеж, він відповів, що громада платить йому за це сторицею: до нього ставляться з великою повагою. Крім того, боротьба з вогнем – його родинна справа: добровільними пожежниками були також батько та дід цього чоловіка. У нас, на жаль, немає такого ставлення до вогнеборців, але, тим не менше, ми знайшли схему, за якою добровільна пожежна дружина може ефективно працювати і в Україні.

Два роки тому у Державному дослідному господарстві «Широке» трапилася велика пожежа: підприємство зазнало значних збитків. Саме тоді стала очевидною необхідність інвестувати у пожежну безпеку. У «Широкому» давно боролися з вогнем власними силами: за допомогою трьох списаних бензовозів, перероблених на водовозки. Але цієї техніки виявилося замало.

 

 

Цього ж року постала Веселівська об’єднана громада, і її голова Петро Кіяшко почав шукати можливості для боротьби з вогнем, який теж допікав його – у прямому і переносному сенсі.

- Влітку це просто якийсь жах: то тут то там загоряється поле, – розповідає Петро Миколайович. – Одні невігласи випалюють стерню, бо, бачите, вона їм заважає ходити.Інші хочуть задарма отримати дрова, і через це підпалюють посадки: вирубувати згорілі дерева згодом їм ніхто не боронитиме. Треті кидають повсюди недопалки цигарок. На весь Веселівський район є лише дві машини. До віддалених сіл вони можуть потрапити за півгодини і більше. А якщо кілька пожеж трапляться одночасно, шанси на порятунок дуже низькі.

Пропозицію створити на базі підприємства добровільну пожежну частину керівництво дослідного господарства «Широке» зустріли з радістю. Приміщення гаражу для частинивідремонтувала громада, старенький 30-річний, проте справний ЗІЛ надіслало Запорізьке обласне управління Державної служби надзвичайних ситуацій, а гроші на забезпечення майбутньої частини усім необхідним виділило Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ).

 

 

- Німецькі колеги передали нам різноманітного протипожежного обладнання на 600 тис. грн, – продовжує Олексій Дяченко. – Німецькі грантодавці мають також невдовзі передати нам пожежний автомобіль MAN та додаткове устаткування на суму понад 4 млн грн. У перспективі всі добровільні пожежники повинні мати спеціальні пейджери, на які надходитиме інформація про місце загоряння. Отримавши сигнал, така людина має негайно полишити усі свої справи й вирушити туди.

Перш, ніж відправляти сигнал на пейджер, диспетчер має визначити ступінь пожежі. Добровільні пожежники мають право самостійно гасити тільки нескладні загоряння: поля, посадки, смітники. А на серйозних пожежах їхній екіпаж може бути лише допоміжним. Тим не менше, коли дорога кожна секунда, кваліфіковані фахівці на вагу золота. Адже вони знають, як відключити електрику, як правильно організувати добровольців з числа селян тощо.

- Зі створенням добровільної пожежної частини у селі Широкому ми відчули значне полегшення,– зазначає керівник Веселівського районного підрозділу Державної служби надзвичайних ситуацій Олександр Баша. – Ми вже не так часто відриваємось на невеличкі пожежі на відкритих територіях, і це дає нам можливість оперативніше реагувати на серйозні виклики. Заснована у червні добровільна частина Широкого у липні загасила 16 пожеж, у серпні – 20, у вересні – 3.

Оцінивши позитивний досвід вогнеборців у Широкому, Петро Кіяшко планує створити подібний підрозділ у ще одному селі Веселівської громади – Малій Михайлівці. Про це вже є домовленості з GIZ, яке має придбатидля нових частин пожежні рукави та захисні костюми. Петро Кіяшкохоче також створити й системупожежного оповіщення, заснувавши спеціальне радіо громади.

 

 

На велике завантаження вогнеборці Широкого не нарікають.

- На гасіння пожеж і пов’язані з цим справи я витрачаю близько 10% мого робочого часу, – каже Олексій Бойко. – Отже, на загал мене ця справа не обтяжує. Разом з тим, я розумію, що захищаю від вогню рідне село та його підприємства. І відчуваю, що роблю потрібну людям справу.

Автор: Дмитро Синяк  

Фото Веселівської громади Запорізької області та Олега Баклажова.