На Полтавщині цього року до концепції «Нової української школи» залучать 4 загальноосвітні заклади. Це Кременчуцький ліцей № 30, Полтавська школа № 37, Горішньоплавнівська школа № 3 і Решетилівська школа 1-го ступеню.

Саме до Решетилівської школи 1-го ступеню на День знань завітала очільниця Департаменту освіти і науки Полтавської адміністрації Олена Харченко.

— Цього року в Полтавській області в чотирьох школах вже діє проект апробації нового стандарту початкової загальної освіти.  Таких шкіл в області 4. Вони мають по два класи, і саме в цих класах розпочали впроваджувати пілотний проект стандарту початкової і середньої освіти, — розповідає Олена Харченко. — Діти як вивчали математику чи іноземну мову, так їх і вивчатимуть. Зміст навчання докорінно увесь змінитися не може, але змінюється саме наповнення навчального процесу.

Усього в Україні з 1 вересня такий пілотний проект стартував у сотні шкіл. А з наступного року за такою системою будуть навчатися всі першокласники.

— Ці школи були відібрані за конкурсом. Приємно, що у нас на Полтавщині є заклади такого рівня. Тут буде зовсім інший підхід до навчання. Головна ідея — дитина має не завчити, а зрозуміти, що вона вивчає. Ми хочемо створити нове освітнє середовище. Дитина має бути зацікавлена у навчанні. Школа має створити ті умови, щоб учням було комфортно, щоб сюди хотіли прийти, — пояснила головний освітянин Полтавської області.

Олена Харченко зазначила, що також має бути і  мотивація для викладачів. Протягом літа для вчителів у такі школи організували спеціальні курси. Українські педагоги початкових класів пройдуть спеціальну підготовку, аби по-новому навчати дітей. На спеціальні дистанційні та очні курси з державного бюджету спрямують 1 мільярд 800 мільйонів гривень. Саме для Полтавщини на формування «Нової української школи» надали 35 мільйонів гривень.

— Ці вчителі пройшли навчання згідно стандартів. Але ценавчання дає тільки модель. Вчитель може і сам розраховувати, як подавати одну чи іншу тему. Він бачить рівень знань і результат учнів, і приймає рішення. Тобто, методика викладання трохи буде відрізнятися. Адже зараз дітей навантажують знаннями, — зауважила Олена Харченко.

Кошти направили і на напідвищення професійного розвитку вчителів, які будуть класними керівниками у таких першокласників. Це 520 мільйонів на створення дистанційного курсу, 600 мільйонів — на створення навчального середовища. І ще окремо 54 мільйони скеровуємо на  створення електронної платформи. 

На учнів таких класів вже чекає програма патріотичного спрямування, виховання здорового способу життя, тема природничого та екологічного спрямування, підприємництво. Тобто, кожен навчальний тиждень має певний девіз, певну назву.

— Хочеться дати дітям уміння навчатися протягом життя. І вчитель має бути прикладом того, працювати на випередження, — зауважила Олена Харченко.