(…) Минулого тижня Асосоціація міст України провела на базі Східницької селищної ради роз’яснювальний семінар з питань об’єднання територіальних громад, під час якого, власне, і йшла мова про плюси та мінуси ОТГ, що буде з теперішніми сільськими головами та працівниками сільських рад після створення ОТГ, а також що очікує громади, які не виявили добровільного бажання об’єднюватися.

Ми ж у розмові із міським головою м. Борислава Ігорем Яворським повели мову про реалізацію адміністративно-територіальної реформи та майбутні перспективи Бориславської об’єднаної громади:

– Пане Ігоре, загальновідомо, що єдиного погляду на втілення адміністративно-територіальної реформи на Дрогобиччині немає. Борислав для багатьох став своєрідним каменем спотикання. Одні бачать наше місто центром великої об’єднаної громади, інші – зводять його перспективи до адміністративного центру об’єднаної територіальної громади, у склад якої, окрім самого Борислава, увійдуть населені пункти Дрогобицького району Попелі та Ясениця Сільна. Що Ви скажете з цього приводу? Невже ідея Великого Борислава так і залишиться нереалізованою?

– Сьогодні у Львівській області залишилося два райони, які не мають затвердженого перспективного плану розвитку. Це Дрогобицький і Сколівський. Власне, чому ці два райони залишились без затверджених планів розвитку? Очевидно, основною причиною цього є різне бачення перспектив розвитку територій, а відтак і оптимальної кількості об’єднаних територіальних громад, які мали би утворитись під час реалізації реформи. З цього приводу я б хотів висловити свою особисту думку. Однозначно дотримуюся позиції, що об’єднані громади, які утворяться у ході реформи, повинні бути в першу чергу спроможніми. Тому основою їх об’єднання має стати економічна складова. Будь-якому об’єднанню повинні передувати економічний розрахунок, який має аргументовано підтверджувати, що новоутворена об’єднана територіальна громада зможе себе в майбутньому не тільки утримувати, а й буде здатна забезпечити сталий розвиток території та населених пунктів, які увійшли у її склад. Це принципова позиція, з якої потрібно виходити, ведучи мову про реалізацію адміністративно-територіальної реформи на Дрогобиччині. Із усіх варіантів, які були запропоновані громадами, як варіанти майбутнього адміністративно-територіального устрою Дрогобицького району, на моє переконання, найбільш привабливим є його поділ на 4 великі об’єднані територіальні громади – Дрогобицьку, Трускавецьку, Бориславську та Меденицьку. Допускаю, під питанням окреме вивчення доцільності створення Підбузької об’єднаної територіальної громади. Усі інші формати адміністративно-територіального устрою регіону, на мій погляд, є не зовсім правильними і не відповідають Постанові Кабміну, у якій виписано рекомендації щодо формування об’єднаних спроможних громад і відповідно перспективних планів територій.

– Але якщо говорити відверто, то формат Великого Борислава також не позбавлений суперечностей. Я маю на увазі приміські села Модричі та Дережичі, які хоч є інтегровані в структуру міста, але чомусь відходять до інших територіальних об’єднань: Дрогобич претендує увібрати у структуру ОТГ Дережичі, а Модричі ніяк не хоче відпустити із своїх обіймів Трускавець. Наскільки логічним буде входження цих населених пунктів у склад інших адміністративно-територіальних утворень і у якій мірі це відобразиться на якості життя мешканців та перспективах подальшого розвитку цих населених пунктів?

– Я думаю, що правильніше було б, щоб села, які інтегровані у структуру нашого міста, також ввійшли в Бориславську ОТГ. У інфраструктурах цих населених пунктів є речі, які нас об’єднують, та є спільними як для мешканців Борислава, так і для жителів Модрич чи Дережич. Бо якось нелогічно сприйматиметься той факт, що острівець, який знаходиться на вул. Тустановецькій у Бориславі та належить Модрицькій сільській раді, раптом відійде у підпорядкування Трускавецької ОТГ. Чи, для прикладу, візьмемо вул. Модрицьку, де мешканці Борислава мають об’єкти нерухомого майна, зареєстрованого в Бориславі, а обставини склалися таким чином, що тепер вони знаходяться на території Модрицької сільської ради. Не можна також забувати, що інфраструктурно і Модричі, і Дережичі підпорядковані Бориславу. У нашому місті знаходиться регіональне відділення служб експлуатації газового господарства та район електромереж, що обслуговують ці населені пункти. Тому для самих мешканців було би добре, щоб вони ввійшли до ОТГ із центром у Бориславі. Входження Дережич та Модрич у структуру Бориславської ОТГ, на мій погляд, спонукало б об’єднану громаду розвивати власну інфраструктуру та братися за відновлення закинутих доріг із Попелів до Дрогобича через хутір Романівку та Дережичі чи із Борислава до Модрич по вул. Модрицькій, та реанімувати коротку дорогу до Дрогобича через Млинки. Не думаю, що Трускавець чи Дрогобич будуть зацікавлені у реалізації таких структурних проектів. Вони стануть актуальними лише при входженні Модрич та Дережич у формат Великого Борислава. Розумію, що домогтися входження цих населених пунктів у Бориславську ОТГ в силу певних обставин буде дуже складно.

Проте вважаю, що мешканці Модрич і Дережич також повинні керуватися не одномоментними вигодами від об’єднання з Дрогобичем чи Трускавцем, а думати про перспективи, які вони отримають у випадку входження до Борисласької, Дрогобицької чи Трускавецької ОТГ, а також у якій мірі це приєднання здатне забезпечити їм сталий розвиток територій, спростить доступ до соціальних послуг та сприятиме розвитку інфраструктури села, що у свою чергу зробить їхнє життя у селі комфортнішим та кращим. Люди повинні усвідомлювати, що після створення об’єднаних територіальних громад Дережичі не стануть Дрогобичем, а Модричі – Трускавцем. Тому не можна забувати, що на цьому етапі реформи, коли йдеться про добровільне об’єднання громад, держава дає можливість самим громадам вирішити долю села, виходячи із інтересів його мешканців (…) Повну версію читати ТУТ