Найменша в області Білоберізька об'єднана громада розташована на межі Прикарпаття і Буковини, де тече оспіваний Черемош, а довкола – неймовірні карпатські краєвиди. "Сам Бог велів займатися зеленим туризмом", – кажуть місцеві. Але через погані дороги мрії про туристів селянам довгий час доводиться відкладати і їхати на заробітки чи обходитися традиційною господаркою.
Від Білоберізької ОТГ рукою подати до кордону з Євросоюзом – за два десятки кілометрів Румунія. Але горяни донедавна жили так, ніби Європа досі за муром, а усі євроінтеграційні реформаторські здобутки України за останні роки їхній куток не зачепили.
У 2015-му ситуація змінилася: верховинці відважилися спробувати, які можливості відкриває адміністративна реформа і децентралізація. Бiлоберiзка, Барвінків, Устеріки і Хороцеве об'єдналися в територіальну громаду.
Сьогодні Білоберізька ОТГ найменша і найбільш віддалена від Івано-Франківська об’єднана громада на Прикарпатті. У ній проживають всього 2779 осіб.
Життя по різні береги Черемошу ще дуже відрізняється: причина – в дорозі. На чернівецькому боці вона є, і досить добра. Тому там ростуть сучасні кількаповерхові "зелені" садиби, готельно-ресторанні комплекси, а на боці Франківщини, де проїхати майже неможливо, все поки по-старому – звичайне бідне гуцульське село. Але горяни вірять, що децентралізація може це виправити – і до них також незабаром потягнуться туристичні потоки.
Об'єдналися, щоб урятуватися
Останніми роками до об'єднання бюджети Білоберізки, Устерік, Барвінкова і Хороцевого складали 300-450 тисяч гривень. Цих грошей заледве вистачало на заробітну плату працівникам сільрад. Щоб змінити ситуацію, у жовтні 2015 три сільради прийняли рішення про об'єднання навколо села Білоберізка у Білоберізьку ОТГ.
27 березня 2016 року за рішенням ЦВК мешканці ОТГ пішли на вибори, проте не всі. Устеріки раптом передумали.
У селі не лише відмовилися брати участь у виборах, але й не організували їх проведення. Через те, що не створили дільничну виборчу комісію, ніхто з мешканців Устерік, навіть ті, які були за об'єднання, не проголосували. Причина банальна – ображені амбіції кількох впливових у селі осіб. А відгукнулося, врешті, усій громаді.
"Не можу зрозуміти, чому десь саботують об’єднання. Коли на Майдані люди вимагали передачі влади на місця, то чому зараз така реакція? Чомусь починають називати ОТГ колгоспами, але це не так, ми реально відчуваємо, що ми тут господарі", – каже Дмитро Іванюк, якого обрали головою Білоберізької ОТГ, на виборах, що відбулися на території Білоберізької та Хороцівської сільрад.
Виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України в Івано-Франківській області Юрій Стефанчук зазначає, що проблему Устерік вирішити на законодавчому рівні неможливо. І радить мешканцям села вгамувати емоції і почекати.
"Робити висновки, від’єднуватися чи ні, зашвидко, потрібно хоча б рік пожити. Думаю, пройде рік – і люди зрозуміють, що процес об’єднання – це не якийсь ворожий стан, а насамперед для них. Людям краще буде отримувати якісні послуги у Білоберізці, ніж їздити у Верховину".
До речі, після виборів чотири місця у сільраді залишились вакантними: вони чекають представників села Устеріки.
Хоча у 2016 році об'єднана громада жила ще за старими фінансовими правилами, під кінець року сільраді вдалося отримати 1,35 мільйони гривень субвенції з державного бюджету на соціально-економічний розвиток.
Сільський голова Білоберізької ОТГ Дмитро Іванюк розповідає, що хоч кошти прийшли на Білоберізьку сільраду, їх рівномірно витрачали на всі села громади. Зробили вуличне освітлення у Хороцевому та Барвінкові. Облаштували санвузли у школі та садку в Хороцевому, придбали меблі і відремонтували приміщення Білоберізької сільської ради. Також створили пришкільний інтернат.
У грудні 2016 року депутати сільради затвердили бюджет на 2017 рік, який склав 16,5 млн грн. Небачені гроші для цих сіл. Власні надходження у порівнянні з попереднім роком також зросли більш ніж утричі.
За словами тутешнього "міністра фінасів" – а так у Білоберізькій громаді називають начальника відділу фінансів, обліку та звітності Василя Феркаляка, – основну частину бюджету становить освітня субвенція – 8 млн грн, решта – 2,14 млн грн – медична субвенція, 1,7 млн грн – додаткова дотація на обслуговування медичних і освітніх закладів, 1,4 млн грн – базова дотація та 3,5 млн грн – власні надходження (…) Повну версію читати ТУТ
Поділитися новиною:
18 листопада 2024
Аналіз реверсної дотації на 2025 рік: експертний огляд
Аналіз реверсної дотації на 2025 рік:...
У контексті активних обговорень під час розгляду державного бюджету на 2025 рік Ігор Онищук, експерт...
18 листопада 2024
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту Плану заходів з безбар’єрності на 2025-2026 роки
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту...
Усі небайдужі громадяни, профільні громадські організації та експерти мають змогу надати пропозиції до Плану заходів...
18 листопада 2024
«Кластери Відродження» - конкурс грантів від...
Проєкт UCORD оголосив конкурс грантів «Кластери Відродження», спрямований на підтримку культурних партнерських...
18 листопада 2024
18 листопада - презентація результатів...
18 листопада з 12:30 до 13:30 відбудеться презентація результатів восьмого всеукраїнського...