Три роки тому в Україні стартувала децентралізація. Із 366 об'єднаних територіальних громад (ОТГ) в Україні, 21 - на Вінниччині. Серед них - Калинівська міська об'єднана громада. Вона була однією із перших на Вінниччині, яка долучилася до процесу децентралізації. Амбіційно Калинівка сподівалася і на статус міста обласного значення, за яке так і не проголосували нардепи, аби не було прецедента. Калинівську об'єднану громаду називали пілотним проектом, адже створена вона була не відповідно до перспективного плану. Це був 2015 рік.

Преференція Калинівської ОТГ - були першими

Калинівська міська об'єднана громада розташована усього за 25 км від Вінниці. Загалом до неї входять п'ять населених пунктів і проживає 20 тис. населення. Перші вибори у Калинівській ОТГ відбулися 25 жовтня 2015 року. А у Дружелюбівській сільській раді, що приєдналася до Калинівки, 10 квітня 2016 року відбулися перші у області вибори старости.

- Після перших кроків із децентралізації (акциз із пально-мастильних матеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, податок із нерухомості почав відраховуватися до місцевих бюджетів), то за рахунок цих податків їхній бюджет зміг зрости із 20 млн. грн. у 2014 році до 25 млн. грн. у 2015 році, - розповів консультант із правових питань регіонального відділення Асоціації міст України Сергій Романович. - У 2016 році бюджет склав 110 млн. грн. І вони дофінансовують багато тих речей, які навіть у силу і у межах повноважень не мали робити. Це центральна районна лікарня, об'єднана державна податкова інспекція, ДСНС, дві військові частини. Оскільки всі чудово розуміють, що маючи кошти, можна допомогти навіть незважаючи на те, що, це не їх повноваження. Але люди, що проживають на цій території, користуються послугами тієї чи іншої державної установи, організації.

Навесні 2016 року у Калинівській об'єднаній громаді почали створювати організаційно-штатну структуру. Окрім звично апарату міськради, було створено центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) - на базі переобладнаного занедбаного цеху ремонту із взуття.

- У питомій вазі видатків бюджетів об'єднаних територіальних громад основні - освіта і медицина, - зауважує Сергій Романович. - У центрі первинної медико-санітарної допомоги - 16 штатних працівників. У межах громади є 13 сімейних лікарів на 20 тис. населення (за підрахунками МОЗ на одного сімейного лікаря припадає від 1 до 2,5 тис. населення. - Авт.) і у кожного сімейного лікаря є по дві медсестри. Повноваження вони перебрали. Субвенцію до району вони не повертають, що часто буває у громадах, які є неспроможними і не мають можливості створити центри первинної медико-санітарної допомоги. А вони створили, працюють, дофінансовують із власного бюджету, бо вочевидь тієї субвенції на медицину не вистачає.

На утримання установ первинної медицини і Калинівської ЦРЛ іде 12,4 млн. грн. медичної субвенції. А дофінансування із власних надходжень - понад 2 млн. грн.

На утримання 5 міських шкіл і однієї сільської - 21 млн. грн. субвенцій, а із них на зарплатню понад 12 млн. грн. Окрім ремонтів, придбання різноманітної техніки і меблів був придбаний шкільний автобус. Із відповідними законодавчими змінами у цьому році зарплату із субвенції "покриватимуть" лише для педагогічних працівників. Техперсонал, а також комунальні послуги будуть фінансуватися за рахунок власних коштів.

Найбільшим наповнювачем бюджету Калинівської ОТГ, як і у інших містах, є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) (59,02%) - 37,3 млн. грн. Акцизний податок (13,76%) - 8,7 млн. грн; податок на майно (12,56%) - 7,9 млн. грн; єдиний податок (13,53%) - 8,5 млн. грн; інші податки і збори (1,13%) - 700 тис. грн.

Інфраструктурна субвенція Калинівської міської об'єднаної громади - 2 млн. грн. Варто відзначити, що ця субвенція вираховується за чисельністю саме сільського населення. Враховуючи те, що сільського населення у цій ОТГ - 800 осіб, то вони отримали значно менше, ніж, приміром, Студенянська об'єднана громада, у якої все населення - сільське (майже 4 млн. грн. субвенції).

- Активно тут працювали у напрямку капітального ремонту доріг - майже 11 млн. грн, - каже Сергій Романович. - А загалом 13 млн. грн. на дороги і тротуари. І якщо кожного року стільки виділятиметься на ремонт доріг, то за 5 років там будуть дороги відремонтовані капітально. Також активно працюють у напрямку водопостачання і водовідведення - загалом 2 млн. 300 тис грн.

Місцева влада скористалася наданою можливістю розпоряджатися еко-майбутнім розвитком громади.

- Придбали сміттєвоз (близько 900 тис. грн), - розповів Сергій Романович. - Село Дружелюбівка включено до системи вивезення твердих побутових відходів. Голова і його заступник говорять, що селяни поки досить мляво укладають договори. Поки люди ментально не дійшли, щоб сміття викидати, а не накопичувати чи спалювати.

Секрет успіху Калинівської ОТГ, на думку Сергія Романовича, у тому, що громада не побоялася і пішла першою на об'єднання, навіть коли ще не було законодавчого підґрунтя. І вже потім вносилися зміни до перспективного плану.

В очікуванні перших виборів: плани Кунківської громади

У 47 об'єднаних територіальних громадах 30 квітня відбудуться перші вибори. На Вінниччині це - Якушинецька, Мурафська, Кунківська об'єднані сільські громади(…) Повну версію читати ТУТ