Закон про фінансові гарантії медичних послуг потрібно прийняти якнайшвидше, – МОЗ (+презентація + відео)

Закон про фінансові гарантії медичних послуг потрібно прийняти якнайшвидше,  щоб встигнути провести реформу до виборчого 2019 року. «Якщо ми приймемо ці законопроекти вчасно, це дасть нам можливість внести правки до державного бюджету і з середини 2017 року почати працювати із первинною медичною допомогою. Нам потрібно у 2018 році у новий бюджет закласти новий принцип для стаціонарів. І нам потрібен один рік, щоб розрахувати гарантований пакет медичних послуг, щоб із середини 2018 у бюджетний 2019 рік увійти з усім гарантованим пакетом», – пояснив Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Законопроект «Про державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів» – один із ключових законопроектів, необхідних для того, щоб повноцінно запустити реформу охорони здоров’я. Він вже пройшов обговорення із громадськістю, міжнародними експертами і пройшов усі необхідні погодження. Його зареєструють на одному із найближчих засідань Кабінету міністрів.

Що таке «гарантований пакет медичних послуг»?

Гарантований пакет чітко визначатиме, які послуги пацієнт може отримати безоплатно, які – за співоплатою чи платно, і якими будуть тарифи. «Ми хочемо перейти на таку модель фінансування медицини, де держава надає своїм громадянам чітко визначені гарантії щодо медичних послуг та лікарських засобів, і чітко і гарантовано їх виконує. Це відрізняється від тієї реальності, яка є, коли ми нібито маємо якісь гарантії, але ми їх не відчуваємо, – пояснив Павло Ковтонюк. – За кожною гарантією є чітке джерело, з якого відбувається покриття. Це – головне у цій системі».

Тарифи будуть однаковими по всій території країни. Павло Ковтонюк нагадав, що базовий пакет послуг буде повністю безкоштовним (так званий «зелений список»), деякі оплачуватимуться за співфінансуванням («синій список»), певні категорії послуг державне фінансування не покриватиме (детальніше про «списки» читайте тут). Законопроект впроваджує також єдиний стандарт послуг за міжнародними протоколами.

Гарантований пакет на кожен наступний рік  прийматимуть до 15 вересня. Якщо запустити реформу вчасно, перший повний гарантований пакет буде розрахований 15 вересня 2018 року. На первинній ланці нову модель фінансування планують впровадити із середини 2017 року. Пологи покриватимуться у «зеленому списку» вже з 2018 року. «Буде покриття державою на звичайні пологи – із черговою бригадою, у стандартній палаті, з усіма необхідними випадками і процедурами. Якщо людина хоче проводити пологи зі своїм лікарем, покращені умови у палаті або хоче кесарський розтин – вона може офіційно робити співоплату у касу лікарні. Але людина буде чітко знати, скільки і за яких умов», – деталізував Павло Ковтонюк.

Чи вистачить грошей?

Із коштів, які виділені на охорону здоров’я на 2017 рік, кожна сім’я внесла через податки у середньому  4580 гривень. Павло Ковтонюк розповів, що приватні страхові компанії за таку суму готові були б покривати «швидку», реанімаційні заходи включно з усіма медикаментами, планову і невідкладну стаціонарну допомогу, амбулаторно-клінічну  і первинну допомогу. Покриття по онкології становило б 50 тисяч гривень, по інвалідизуючих захворюваннях, таких як інфаркт або інсульт – 96 тисяч. «Перейшовши на нову систему навіть з тими податками, які ми зараз платимо, ми можемо відчути суттєву різницю. Питання лише у тому наскільки ефективно витрачати кошти»,- підсумував Павло Ковтонюк.

Хто контролює обсяг і якість послуги?

Контроль за належним виконанням договору між медичним закладом і державою (відповідність послуги стандарту) здійснюватиме Національна служба здоров’я. За результатами цього аудиту прийматимуть рішення, оплачувати чи не оплачувати за послугу і чи переглядати умови контракту.
За випадки із лікарськими помилками відповідатиме ліцензуючий орган – МОЗ, до появи потужних професійних асоціацій.

Електронна система охорони здоров’я (“E-Health”) допоможе Національній службі здоров’я відслідковувати процес у реальному часі і починати детальнішу перевірку, якщо з’являються підозри (аномально висока кількість направлень на вторинну ланку тощо).

Хто відповідає за реформу на місцях?

За реформу на місцях відповідають місцеві органи влади і керівники медичних закладів. Успіх імплементації на місцях значною мірою залежить від їхньої власної ініціативи. «Є багато міст і новостворених об’єднаних громад, які із готовністю відгукуються на реформу. Частина – ні. Інерційні процеси є, особливо на рівні обласних департаментів […]. Але ми робимо ставки у першу чергу на громади – власників лікарень, тому що це буде стосуватися їхнього населення і їхнього медичного закладу, і це працює. Я переконаний, що ми побачимо низку громад, областей, які, як тільки реформа почнеться, одразу покажуть результат», – додав Павло Ковтонюк.

Задача керівників медичних закладів – перетворюватися на ефективних менеджерів. «Зараз ці заклади живуть у світі бюджетного законодавства, де ти робиш тільки те, що тобі «спустили» по нормах. Ми переходимо у світ господарського права, де ти робиш усе, що не заборонено, господарюєш, і отримуєш певний бюджет за медичні послуги. Тобто, тобі треба вчитися бути ефективним», – пояснив заступник міністра.

Презентація Проекту Закону про державні фінансові гарантії щодо надання медпослуг є ТУТ

Більше про децентралізацію в медицині читайте ТУТ

05.04.2017 - 13:03 | Переглядів: 22765
Закон про фінансові гарантії медичних послуг потрібно прийняти якнайшвидше, – МОЗ (+презентація + відео)

Відео:

Теги:

медицина медицина Павло Ковтонюк медицина

Джерело:

Український кризовий медіа-центр

Читайте також:

21 листопада 2024

Громади Хмельниччини долучилися до обговорення реформи старшої школи

Громади Хмельниччини долучилися до обговорення...

15 листопада в Хмельницькому відбулося громадське обговорення впровадження реформи профільної середньої освіти. Захід...

21 листопада 2024

Програма Polaris провела інформаційну сесію для громад Житомирщини

Програма Polaris провела інформаційну сесію для...

20 листопада у Житомирі відбулася інформаційна сесія Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в...

21 листопада 2024

Стратегія безбар’єрності: експерт розповів про цифрову доступність

Стратегія безбар’єрності: експерт розповів про...

Цифрова безбарʼєрність – один із шести ключових напрямків розвитку, визначених у Національній стратегії зі створення...

20 листопада 2024

Конгрес мерів у Парижі: народжується щонайменше 7 нових партнерств

Конгрес мерів у Парижі: народжується щонайменше...

Тільки уявіть масштаб Конгресу мерів у Парижі для лідерів місцевого самоврядування: 1200 французьких мерів відвідують...