Сьогодні представники Донеччини навчаються європейським підходам управління розвитку сільських громад, посилення спроможності місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. Не зайвим у цьому напрямку вони розглядають вже існуючий український досвід, який мають сільради Полтавщини. Таким досвідом вирішила поділитися Ковалівська сільська рада. Аби вивчити це представники Донеччини приїхали до Полтави та Полтавського району.

– Ми хочемо познайомитися з досвідом міжмуніципального співробітництва громад у напрямі розвитку місцевого самоврядування, розвитку сільських територій. Нас цікавить, як ці громади рухаються в напрямку до об’єднання, які приклади співпраці вони мають, – розповідає Олександр Агулов, головний спеціаліст відділу методологічного забезпечення та розвитку територій управління з впровадження реформ та децентралізації Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА.

Декілька разів Ковалівська сільрада пропонувала об’єднуватися сусіднім громадам і утворити ОТГ. Але інші сільради не виявили бажання єднатися. Але в напрямку об’єднання вже ведеться робота. Є приклади, коли дві сільради працюють разом у напрямку вирішення певної проблеми, яка є спільною для них обох. Саме це досвід приїхали вивчати на Полтавщину представники Донецької області.

Співробітництво Ковалівської сільради з іншими сільрадами відбувається без реформи об’єднання. Як приклад співробітництва, заступник голови сільради Дмитро Івін, привів такий кейс: села мали проблеми в питанні вивезення сміття, і саме в цьому напрямку розпочалося співробітництво:

 – На сьогодні ми співпрацюємо з Куликівською сільрадою в питанні вивозу сміття. Ми змогли встановити сміттєві баки як у Ковалівці, так і в Куликівці. Перший рік на території Ковалівської сільради навіть не бралася плата за вивіз сміття та користування баками. Ми відпрацювали всі схеми та дорожні карти збору й вивозу сміття. На території сільради було створено комунальне підприємство. Ми придбали необхідну техніку, снігочисники. Потім на обласному конкурсі нам вдалося виграти грант на суму 300 000 гривень, і придбати авто, яке може їздити та міняти ці сміттєві баки, відвозити їх на мийку.

Ще один приклад співпраці сільських рад  – спільне утримання дитячого садку. Ковалівська рада разом з Новоселівською опікуються одним дитячим садком.

Тож ці приклади показують, як сільради можуть співпрацювати без утворення ОТГ. З іншого боку – саме така співпраця може стати фундаментом, на якому відбудеться утворення майбутніх тергромад.

Іншої думки голова Полтавської райради Михайло Кононенко. Він твердить, що у Полтавському районі немає потреб до об’єднання громад:

 – По перспективному плану – Полтава і Полтавський район – тут має бути одна громада. Але поки-що ніяких кроків до цього не робиться. Але ми й так добре розвиваємося. Показники  розвитку нашого району навіть куди більші, ніж показники всіх існуючих громад області, які вже об’єдналися. Кількість населення росте у нашому районі, бо ми біля Полтави, а Полтаві – вже нікуди розвиватися – говорить Кононенко.

Ще одним стимулом до розвитку району має стати вступ у дію закону про обов’язкові рентні платежі:

 – У нас нафтогазовий район. Ми чекаємо доки приймуть закон про обов’язкові рентні платежі від роботи нафтових та газових компаній, аби ці гроші ішли до бюджету Полтавського району, – 5 % від рентної плати йтиме до громад, 2 % – в обласний бюджет, 2 % – у районний, – каже голова Полтавської райради.

Також Кононенко додав, що у минулому році в Полтавському району було відремонтовано 80 % доріг.

Представники Донеччини також привезли свій досвід реформ села, і децентралізації зокрема. На сьогодні область має 273 сільські, селищні та міські ради. Серед них – 6 ОТГ.

Першими у 2015 році об’єдналися Лиманська, Черкаська та Шахівська громади. У 2016 році це зробили Соледарська, Іллінівська та Миколаївська громади.

Протягом 2016 року у Лиманській, Черкаській та Шахівських громадах було реалізовано 10 проектів капремонту доріг, 5 проектів капремонтів водопровідних мереж.

Державну субвенцію на розвиток інфраструктури Лиманська громада використала для розвитку закладів освіти (3 %), удосконалення системи водопостачання (12 %) придбання техніки для комунального підприємства (31 %), модернізацію об’єктів соціальної сфери (16 %), розвиток транспорту (38 %).