Іллінівська об’єднана територіальна громада – одна з трьох ОТГ у Донецькій області, де на 18 грудня заплановані вибори голови та депутатського корпусу.

Згідно з попереднім варіантом перспективного плану, об’єднання Іллінівської громади не передбачалося. Чому саме на селі вирішила створити громаду? Про це кореспондент тижневика «Вісті Донбасу» дізнався у голови Іллінівської сільської ради Ірини Бондар.

– Попередньо планувалося, що всі сільради автоматично відійдуть до найближчого міста, – зазначає Ірина. – Ми побоювалися, що приєднання невеличких населених пунктів до міста геть знищить українське село. Тому вирішили відстоювати своє майбутнє через створення об’єднаної сільської громади з центром і Іллінівці.

Спочатку збирались об’єднати 17 сільських рад, а це близько  45 населених пунктів. Громадські обговорення з цього питання видалися бурхливими. Після них погодилися на об’єднання 9 сільських рад, або 25 населених пунктів із населенням близько 10,4 тисячі. Справа в тому, що Іванопільська сільрада вирішила відокремитися та перейти до складу Костянтинівки. Утворювалася своєрідна «біла пляма» на мапі майбутньої ОТГ, а такого не можна допускати при об’єднанні громади. До того ж, рішення іванопільців вплинуло на  інших бажаючих приєднатися до Іллінівської громади, кількість яких сильно поменшала…

– Чи були проблеми та суперечки в процесі утворення громади в теперішньому її вигляді?

– Обговорення під час громадських слухань було жвавим, зокрема коли вирішували, яке село стане центром ОТГ. Серед пропозицій лунало Олександро-Калинове. Але законодавство щодо утворення громад є досить жорстким і передбачає дотримання низки вимог, і їм відповідає лише Іллінівка. Мисцева сільрада, до речі, є найбільшою в нашій громаді, об’єднуючи села Іллінівка та Бересток із загальною кількістю населення понад 2,5 тисячі мешканців.

Серед наших 9 сільрад суперечок не було. Ми взагалі хотіли відстояти Костянтинівський район та зробити його єдиною великою громадою. Проте в центрі району знаходяться місто Костянтинівка та селище Олексієво-Дружківка, і це також є неприпустимим для сільської громади. Загалом землі Костянтинівського району оперізують Костянтинівку та Дружківку, отже територіально Костянтинівський район не міг перетворитися на сільську громаду.

– Наскільки громада готова до виборів 18 грудня? Хто саме збирається піти на вибори?

– Бажаючих очолити громаду багато, але в основному це  – міські жителі, не знайомі зі специфікою села. У сільського голови немає великих структур, штату. В сільрадах працюють сільський голова, секретар та бухгалтерія. Навіть після укрупнення буде 54 чоловік – на місцях залишаться старости, треба буде створити відділи освіти, комунальний та інші. Багато структурних формувань будуть представлені одним-двома фахівцями. Той, хто живе на селі, найкраще впорається з функціями керування.

На виборах 18 грудня громада вибере голову та 26 депутатів. На жаль, не встигаємо підготувати та затвердити новий бюджет громади на 2017 рік. Результати будуть до 28 грудня. Депутати та голова зможуть вступити до своїх обов’язків лише після  їх ухвалення на пленарному засіданні першої сесії. А основний фінансовий документ має бути затверджений до 25 грудня. Отже, доведеться розпочинати рік по тимчасовим розписам.

– Яке підприємство виступає бюджетоутворюючим для громади? З яких надходжень буде складатися дохідна частина?

– Два роки поспіль сільські ради не отримували податок на доходи фізичних осіб, – він перераховувався до районного бюджету. Села були поставлені в жорсткі рамки. У нас залишався податок на землю, на парковки (яких фактично немає), а також туристичний збір (який також є нульовим).

Об’єднання громади дозволяє залишати 60% НДФО в своєму бюджеті, решта 40% буде йти до держбюджету. Для нас це 16 мільйонів гривень, що залишатимуться згідно минулорічних даних. Сільгосппідприємства будуть також сплачувати податки в бюджету об’єднаної громади. Серед основних платників –м’ясокомбінат «Бащинський», тепличне господарство «Перспектива».

Дрібне підприємництво представлене слабко, його треба розвивати. Необхідно також проводити комплексну інвентаризацію земель, щоб чітко розуміти, чи є ще резерви для наповнення бюджету. Проте ця процедура дуже витратна, і її наразі просто не потягне наш бюджет.

– Чи можна вважати Іллінівську громаду самодостатньою?

– Наша громада зможе бути самодостатньою. Навіть залишиться бюджет розвитку, що складає майже 6 млн. грн., – це вагома сума для громади. До 2020 року держава бере на себе зобов’язання надавати субвенції на розвиток громад – нам треба будувати ЦНАП, Центр безпеки тощо. Залишаються також цільові субвенції на освіту, медицину, культуру. Ми зробимо все, щоб не тільки зберегти село, а й зробити наші населені пункти привабливими для молоді, для інвесторів. Будемо вдихати нове життя в села.

Першочергове – це дороги

Які питання доведеться вирішувати керівництву об’єднаної громади в першу чергу?

Першочергове – це дороги, забезпечення транспортного сполучення між селами. Потрібні свої автобуси та маршрути. Обов’язкове збереження інфраструктури та покращення обслуговування населення, щоб соціальна сфера нарешті почала дихати. В нашій громаді функціонують п’ять амбулаторій та 10 ФАПів – це перший рівень надання медичної допомоги. Для відвідування фахівців 2-го рівня селяни звертаються до Костянтинівської районної лікарні. В Катеринівці у нас є своя лікарня, яку закрили через реформування, коли надання медичної допомоги розділили по рівнях. Тепер є прагнення відновити цю лікарню.

– Іллінівська школа стала першим на Донеччині навчальним закладом, де врешті решт приступили до створення опорної школи. Як там справи, чи доведеться оптимізувати решту шкіл у громаді?

–  Робіт по Іллінівській школі дуже багато, ми поки що на початку шляху. Замінили покрівлю, відбувається утеплення будівлі, багато робіт всередині приміщень. Наразі дев’ять наших шкіл знаходяться на балансі району. Коли їх передадуть до громади, будемо глибше та чіткіше розбиратися з подальшими перспективами. Іллінівську школу укомплектовано повністю, сюди також привозять дітей із Берестка та Степанівки. Опорна школа буде одинадцятирічкою, визначимо її філії. Доведеться понижувати ступінь учбових закладів, створювати свій освітній округ.

Дитсадків у нашій громаді сім, і цієї кількості достатньо, навіть є вільні місця. Адже через початок в 2014 році бойових дій відбувся відтік населення, особливо молоді, і чимало з них в рідні села досі не повернулися.