Життя по-новому: «Хоч і не бігом, але — рухаємося»

Рік тому ми розповідали про прагнення громад смт Червоного Андрушівського району і ще шести навколишніх сіл створити Червоненську об’єднану територіальну громаду, що не входило до планів, накреслених на обласному рівні.

Люди таки досягли свого — об’єднана територіальна громада була створена. Як їй живеться, які труднощі доводиться долати? Про це ведемо розмову з Червоненським селищним головою Юрієм Ящуком.

Права й повноваження... з обмеженими можливостями

— Юрію Валентиновичу, як на вашу думку, наскільки узагалі продуктивним виявився процес утворення об’єднаних територіальних громад?

— Мені здається, що за 25 років розвиток місцевого самоврядування в Україні зупинився чи, принаймні, був не таким, як хотілося б. Я вивчав досвід роботи гмін у Польщі й мене вразило те, як чітко розподілені там обов’язки й повноваження: що належить владі гміни, а до чого вона не має відношення.

У нас же лише декларують: ось вам влада, повноваження, а ви самі з ними розбирайтеся. Деякі повноваження нам справді передані й ми їх можемо реалізувати, а деякі — залишаються під великим питанням.

— Які «плюси» й «мінуси» наданих вам повноважень?

— Наприклад, нам іде освітянська субвенція в розрахунку на одного учня загальноосвітнього навчального закладу. Йде також медична субвенція з розрахунку на одного жителя територіальної громади. Ці надходження напряму вливаються у бюджет громади. Це — «плюс».
«Мінус» же — те, як розраховуються кошти, скажімо, на освітянську субвенцію. Що входить до суми, яка виділяється на навчання одного учня? Чи то — зарплата вчителів, чи вартість енергоносіїв, утримання приміщення, підвищення кваліфікації педагогів, чи поновлення матеріальної бази і т. д.? Не зрозуміло. Величезний «мінус» — у тім, що є процеси, на які місцева влада не впливає. Урядовці, посадовці, які займаються законотворчістю, мали б привести законодавчу базу у відповідність до потреб громад. Бо ми сьогодні як громада є, але в Конституції нас немає. Тому треба, щоб відповідними законами були підтверджені наші статус і повноваження.
— У чому конкретно проявляється така невизначеність?

— Ось приклад. У Земельному кодексі написано, що користування землею в Україні є платним. У Цивільному кодексі сказано, що для того, щоб мати якісь взаємовідносини із землекористувачами, треба укласти договір. А договори землевласники й землекористувачі не укладають роками і коштів не сплачують. Впливу ж на них немає ніякого. Треба добиватися через суд.
У Червоному маємо такий прецедент. Є приміщення колишнього банку «Україна», а під приміщенням — земельна ділянка, і ми не можемо укласти договір на користування власникам банку цією ділянкою. Бо йому то відсотки не подобаються, то щось інше. Ми хотіли уладнати це питання через суд — зобов’язати власника приміщення платити за землекористування, але цього зробити, виявляється, не можна.

Отак доводиться міркувати, чиє право вище: за Земельним кодексом, чи за Цивільним? І таких нюансів багато.

Зараз до нас звертаються за виділенням земельних ділянок під якесь виробництво, наприклад, із виготовлення деревного вугілля. Але ж там є вимоги: таке виробництво повинно бути розташоване не менш як за 1,5 км від населеного пункту. А тією землею розпоряджається Держгеокадастр — тобто, хоч ми й раді залучити інвестора, але вплинути на цей процес не можемо. Оце вам і є невизначеність у правах і повноваженнях.

Повну версію читати ТУТ

Область:

Житомирська область

Громади:

Червоненська селищна об’єднана територіальна громада Червоненська територіальна громада

Джерело:

«news.dks

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...