Ініціатива Clusters4Regions допомогла регіональним командам перейти від ідеї кластерної взаємодії до спільної роботи над конкретними проєктами. У робочих групах - бізнес, науковці, освітяни, громади та інституції регіонального розвитку визначали спільні потреби й напрацьовували рішення - від водної безпеки й енергоефективності до розвитку туризму та переробки відходів виробництва.

Форум кластерних проєктних команд та робочих груп, який відбувся в Києві, показав, як ця робота просувається: команди презентували свої напрацювання, а журі оцінювало їхній потенціал і перспективи подальшого розвитку.

Значення кластерної моделі проявляється тоді, коли знання, ресурси й контакти різних учасників перетворюються на спільну дію. Підприємства завдяки такій співпраці можуть залучати фахівців і технології, виходити на нові ринки та створювати продукти з більшою доданою вартістю. Для регіону - це можливість об’єднати потенціал бізнесу, науки, освіти й громад навколо спільних завдань. А чи переростуть проєктні пропозиції у сталі кластери, залежатиме від того, чи продовжать партнери цю роботу.

Clusters4Regions - ініціатива по створенню та імплементації кластерних програм в 6 регіонах країни (Вінницькій, Волинській, Сумській, Одеській, Хмельницькій та Тернопільській областях). Ініціатива впроваджується Українським кластерним альянсом на запит Міністерства економіки та довкілля  України за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, узгодженого з пріоритетами ЄС, міжнародних донорів та відбудови України.

 

Від обговорень - до спільної роботи

 

 

Керівниця компонента 1 «Регіональний розвиток» проєкту UCORD, який впроваджує ініціативу Clusters4Regions Олена Нижник нагадала, що робота починалася на початку 2025 року з розмов про те, якою має бути українська модель кластерного розвитку економіки регіонів, як має бути побудоване партнерство та яку роль у ньому відіграють бізнес, влада, громади, агенції регіонального розвитку, освіта й наука.

«На початку ми починали з таких дискусій, діалогів, які були майже теоретичного спрямування, оскільки в центрі нашої ініціативи було партнерство. Партнерство, яке базується на інституціях, на розумінні, довірі між агенцією регіонального розвитку, обласною владою, самоврядуванням та основними учасниками - бізнес, освіта, наука, громадський сектор. Все це має бути партнерством, яке рухає економічний розвиток регіонів, використовуючи інструмент кластерів».

За словами Олени Нижник, наступний крок - перехід від дискусій до проєктів, у яких партнери готові не лише заявити про співпрацю, а й долучитися до її реалізації.

«Для мене було важливо і цінно в окремих проєктах, що там є співфінансування, що там є залученість і долучення, і синергія абсолютно різних партнерств. І це, на мою думку, найголовніше і найцікавіше в цій ініціативі».

 

 

Генеральний директор Українського кластерного альянсу Олександр Юрчак пояснив, що на форумі команди презентували конкретні проєкти, до яких вони йшли через підготовку регіональних програм, підготовку кластерних менеджерів, навчання проектному менеджменту: саме вони дають змогу побачити, який результат кластерна співпраця може дати регіонам і громадам.

«Об’єднанням малих і середніх підприємств інколи досить важко показати свої переваги. І кращий метод - це показати проєкти: що вони дають економіці, як вони вирішують виклики регіонів, громад, різних технологічних секторів».

 

Волинь: наука для бізнесу та гастрономічний маршрут

 

 

Регіональний координатор ініціативи Clusters4Regions у Волинській області Микола Полінкевич представив проєкт, який має налагодити взаємодію підприємств із науковими спільнотами. Його мета - допомогти бізнесу отримувати доступ до технологій і розробок, а науковцям - працювати з актуальними потребами підприємств. Проєкт передбачає створення єдиної точки входу для технологічних запитів бізнесу: від аудиту до прототипу й пілота. Очікувані показники - понад 20 кваліфікованих запитів, 12 технологічних аудитів і два пілотні рішення, співфінансовані бізнесом.

«Задача цього проєкту - налагодити кластерну взаємодію між бізнесом і науковими спільнотами. Зазвичай у нас бізнес має низький рівень доступу до інновацій, патентів, технологій, а наука живе сама по собі, коли ці дослідження падають десь на полиці. Треба побудувати цю екосистему».

До проєкту долучилися підприємства, готові співфінансувати роботу. Команда планує проаналізувати запити бізнесу й налагодити співпрацю в напрямах кібербезпеки, ІТ та робототехніки.

Другий проєкт Волині має розвинути гастрономічний маршрут навколо волинської картоплі. До нього планують залучити місцевих виробників, заклади гостинності, університет і партнерів регіонального розвитку. Задум - популяризувати місцевий продукт і створити туристичну пропозицію, яка об’єднає виробництво, гастрономію та подорожі регіоном. За проєктом, маршрут має охопити щонайменше п’ять громад, об’єднати не менш як 20 закладів гостинності та 10 місцевих виробників. Серед запланованих результатів - двомовна цифрова мапа з QR-посиланнями, страви з волинської картоплі в меню щонайменше 15 закладів і не менш як п’ять домовленостей про постачання.

 

Тернопільщина: об’єднати виробників і розвивати туризм

 

 

Оксана Качуровська з Центру підтримки підприємств та ділових ініціатив у Тернополі розповіла про задум створити снековий кластер. До нього планують залучити місцевих виробників чипсів, попкорну та корисних солодощів, а також освітні заклади й торговельні мережі.

«Ми поспілкувалися з цими компаніями і подумали, що це була б чудова ідея - об’єднати цих виробників. Вони стикаються з дуже схожими проблемами. Це, зокрема, відсутність кооперації, побудови ціннісних ланцюгів, а також брак кадрів і можливостей для розвитку».

На першому етапі команда хоче сформувати партнерство між виробниками, а згодом - розвивати спільні бізнес-пілоти та співпрацю з індустріальними парками Тернополя й Чорткова. Передбачається залучити щонайменше 20 малих і середніх підприємств Тернопільщини та поступово розширювати співпрацю на п’ять інших областей. Серед цілей - стратегія кластера до 2030 року, не менш як три спільні бізнес-пілоти та десять комерційних переговорів із потенційними покупцями.

Іванна Мрига, голова ГО "Центр розвитку ініціатив» з Тернопільщини презентувала туристичний кластер «Віста Збруча», що об’єднує громади Тернопільської та Хмельницької областей уздовж річки Збруч. Команда працює над тим, щоб поєднати місцевих виробників і заклади гостинності з туристичними операторами та системно пропонувати відвідувачам маршрути й місцеві продукти.

«В нас є хороші основи туристичного продукту в регіоні, але немає системної роботи, достатньо налагодженої комунікації з туристичними агентствами та можливості продавати ці туристичні продукти. З цим ми хочемо працювати в наступних ітераціях».

У кластері вже співпрацюють п’ять територіальних громад і 13 партнерів зі сфери гостинності. У регіоні промарковано понад 253 кілометри туристичних шляхів і розроблено п’ять велосипедних маршрутів. Наступні завдання - розвивати крафтові продукти та укладати угоди з туроператорами, створення трьох-чотирьох готових турів вихідного дня та укладення щонайменше трьох угод із туроператорами. Це має допомогти перетворити наявні туристичні маршрути й місцеві продукти на пропозицію, яку можна системно продавати.

 

Вінниччина: інженерні навички та розвиток територій навколо водосховища

Юрій Кламенко, СЕО Вінницького кластера автоматизації та приладобудування представив проєкт Hardware Student Hub, покликаний допомогти подолати дефіцит інженерних кадрів. Студенти працюватимуть над практичними завданнями від бізнесу, отримуватимуть підтримку менторів, а їхні навички фіксуватимуть у матриці технологічних компетентностей.

«Компетентності підтверджуються не заліковками, не кредитами прослуханих лекцій, а розробленим обладнанням, оцінками менторів, практиків, експертів і, звісно, самооцінкою. Підтверджені профілі потрапляють у матрицю, яка відкриває можливості доступу до обладнання хабу і, найголовніше, постійного зв’язку з інженерами-практиками».

До роботи планують залучити підприємства, університети та фахові коледжі. Бізнес формуватиме практичні завдання й надаватиме менторів, а студенти зможуть здобувати досвід, працюючи над реальними проєктами. Конкретні орієнтири: десять студентських команд, понад 40 студентів і щонайменше вісім прототипів. Для хабу також заплановано понад 300 годин доступу до обладнання та понад 400 годин менторського супроводу.

Також Вінничанина представила проєкт розвитку території навколо Ладижинського водосховища. До спільного планування мають долучитися шість громад, бізнес, науковці та агенція регіонального розвитку. Серед запропонованих інструментів - науковий аналіз, робоча група, стратегічні сесії та хакатон. Масштаб учасників: понад 40 місцевих бізнесів і понад 20 науковців та студентів. План передбачає п’ять стратегічних сесій, міжмуніципальний механізм співпраці та дорожню карту розвитку субрегіону на 2028–2034 роки.

 

Хмельниччина: сильніший кластер і нове використання текстильних відходів

Ельвіра Молдаван представила проєкти Поділля Greenhouse Cluster. Один із них має сформувати для тепличного кластеру організаційну та фінансову основу, налагодити комунікацію між учасниками й визначити подальші напрями розвитку. Команда планує підготувати політики роботи кластера, фінансово-економічні документи, двомовні комунікаційні матеріали та дорожню карту подвійного переходу - цифрового й зеленого - до 2030 року.

«Вони всі, як окремі колонії, мало комунікують між собою. У результаті це відтягує ресурс для можливостей представити себе і піти в єдиному напрямку, єдиним фронтом - показати потенціал Хмельниччини як аграрного виробника продукції в закритому ґрунті».

Інший проєкт стосується текстильних відходів легкої промисловості. За оцінками, наведеними під час презентації, підприємства Хмельницького щомісяця генерують близько 300 кубометрів таких відходів. Команда пропонує розробити модель їхнього збору, сортування та повторного використання, створити цифрову карту контейнерів і підготувати проєктну документацію для майбутнього переробного цеху. Передбачається створення й програмного забезпечення для моніторингу їхнього наповнення. Також заплановано два навчальні візити до європейських країн і десять консультацій із фахівцями.

За словами Ельвіри Молдаван, частину роботи вже розпочато: партнери вивчають європейський досвід і можливі способи використання текстилю. Один із напрямів – перероблення матеріалу для виробництва вуличних меблів, будівельних матеріалів і матів для сільського господарства.

У проєкті передбачена співпраця Поділля Fashion Cluster і Хмельницького ІТ-кластеру, зокрема над цифровою картою та додатком. До пошуку рішень також долучаються бізнес, науковці, громадські організації та комунальні установи.

 

На що звернули увагу журі та партнери

Гіоргі Тодуа, експерт з промислового розвитку у Відділі конкурентоспроможності МСП, якості та створення робочих місць ЮНІДО звернув увагу, що частина кластерів перебуває на ранньому етапі розвитку. Він наголосив на важливості спроможності команд реалізувати запропоновані проєкти та підтримувати створені партнерства.

«Найважливішим аспектом є можливість налагодити взаємодію між учасниками кластеру і установами, які можуть їх підтримати. Важливо, щоб організації, які запропонували ці пропозиції, мали можливість самі їх реалізувати й підтримувати».

Окремо Гіоргі Тодуа підтримав ідею чіткого визначення кластерів і створення національного реєстру. Це, на його думку, допоможе краще спрямовувати ресурси на розвиток кластерів і визначати, якої підтримки вони потребують на різних етапах.

 

Робочі групи: від ідеї до спільної дії

Після презентацій регіональних проєктів учасники показали, як робочі групи допомагають рухати ці ініціативи далі. Йшлося про практичні речі: як розподіляти ролі, узгоджувати потреби партнерів, перевіряти рішення та підтримувати спільну роботу після завершення окремого заходу чи фінансування.

 

 

Олександр Юрчак назвав робочі групи основою стійкості кластерів. Але така співпраця потребує дисципліни й постійних домовленостей. Учасникам важливо не тільки зібратися навколо спільної теми, а й брати на себе зобов’язання, стежити за поступом і повертатися до спільного плану дій.

Це видно на прикладі Одещини. Робоча група, яку представила Наталія Матковська, об’єднала 13 учасників навколо водних викликів регіону. Її учасники працюють над комплексним підходом до водної безпеки: від гідрологічних та екологічних досліджень і цифрового моделювання до підготовки техніко-економічних обґрунтувань. Серед напрямів, які розглядає команда, - поєднання опріснення води з відновлюваною енергетикою.

Один із практичних кроків уже зроблено: за словами Наталії Матковської, робоча група обґрунтувала й передала Держводагентству пропозицію включити лимани до державної програми моніторингу вод на 2027 рік. Для цього учасникам знадобилися спільна позиція, наукова експертиза й взаємодія з державними установами.

На Сумщині Владислав Кондусь, регіональний координатор Clusters4Regions і виконавчий директор ГС «Сумський машинобудівний кластер енергетичного обладнання» презентував роботу групи з енергетичного машинобудування. Вона зосередилася на потребах громад у відновленні критичної інфраструктури. До співпраці долучилися машинобудівний кластер, Сумський державний університет, Інститут прикладної фізики, обласна влада, агенція регіонального розвитку, торгово-промислова палата та виробники обладнання. Їхнє завдання - скоротити шлях від запиту громади до готового інженерного рішення.

Одне з напрацювань - проєкт AquaSafe Mobile, мобільної установки для підготовки й очищення води. Її орієнтовна продуктивність може сягати 10 кубометрів на годину, а розгортання тривати до чотирьох годин. Водночас команді ще належить провести інженерну перевірку рішення. Саме це уточнення важливе: йдеться про проєкт на етапі опрацювання, а не про готову систему, яку вже можна передавати громадам.

Інша сумська робоча група - з агропереробки та інновацій - шукає способи зменшити втрати сировини в малих агропідприємствах. Серед напрацювань - заявка на дослідження біорозкладних трубочок із промислових конопель і потенційний пілот із мобільного сушіння зернових та олійних культур. Перед запуском обох рішень команда планує перевірити потреби підприємств, технічні характеристики й економічну доцільність.

На прикладі Рівненщини робоча група «Кластер для ветеранів», яку координує Тетяна Воронцова, показала, як кластерна взаємодія може відповідати на соціальні потреби. Вісім учасників - ветерани, представники громадських організацій, бізнесу та влади провели аудит місцевих програм підтримки ветеранів і бюджетних видатків на них за останні два роки. Серед наступних кроків - підготувати пропозиції до регіональних програм, допомогти перезапустити Раду ветеранів при міському голові Рівного й укласти мапу бізнесів, дружніх до ветеранів.

Практичні результати представили й робочі групи київщини. Команда фронт-офісу інноваційного хабу EDIH Kyiv HiTech  повідомила про 34 клієнтські кейси та близько десяти коротких аудитів. Ця модель поєднує дев’ять учасників консорціуму й п’ять авторизованих інтеграторів, щоб допомагати малим і середнім підприємствам визначати потреби, перевіряти рішення перед пілотуванням і знаходити виконавців.

Робоча група «Вертикальна інтеграція» зосередилася на тому, як допомогти підприємствам оцінити ефективність виробництва та зрозуміти, які зміни їм потрібні. Вона підготувала білу книгу, провела вебінар із 55 зареєстрованими учасниками та офлайн-захід із технічної автоматизації, а також відібрала п’ять малих і середніх підприємств для діагностичного аудиту.

Команда Smart Energy представила комплексний підхід до енергоефективності - від аудиту до впровадження рішень і пошуку фінансування. За результатами опитування понад 100 громад, 80% його учасників представляли невеликі громади, готові надати майданчики для енергетичного обладнання. Один із напрямів роботи групи - пілот енергетичного острова в Житомирській області на умовах публічно-приватного партнерства.

Ці приклади показують різний рівень зрілості груп. Одні вже мають клієнтські кейси й надають послуги, інші перевіряють гіпотези або шукають партнерів для пілотів. Спільним залишається перехід від загальної ідеї до розподілу ролей і конкретних наступних кроків.

 

Журі визначило переможців у п’яти номінаціях

За результатами оцінювання журі переможцями стали:

• Найкращий спільний продукт або сервіс кластера - «Картопляний шлях Волині»: гастрономічний маршрут і популяризація регіонального бренду «Волинська картопля»
• Найкращий проєкт кластерної кооперації - «Матриця технологічних компетентностей регіону» з Вінниччини
• Найкращий інноваційний проєкт кластера - AquaSafe Mobile зі Сумщини, проєкт дослідження та розробки мобільної станції водопідготовки для резервного водозабезпечення громад.
• Найкращий проєкт розвитку спроможності кластера - дорожня карта розвитку субрегіону «Ладижинське море» до 2034 року.
• Найкращий проєкт масштабування та ринкового розвитку - туристичний кластер «Віста Збруча».

Окремо журі визначило переможців серед робочих груп. До трійки лідерів увійшли команди EDIH Kyiv HiTech: перше місце посів Фронт-офіс, друге - «Розумна енергетика», третє - «Вертикальна інтеграція».

Наступний крок - Український кластерний альянс визначить три проєкти для підтримки на подальших етапах. Також до кінця року заплановане медійне промоція переможців, зокрема  частину проєктів планують представитина ReBuild Ukraine.

Олена Нижник наголосила, що перемога в конкурсі й створення робочої групи самі по собі ще не гарантують сталого результату. Важливо, чи зможуть партнери продовжити співпрацю та перетворити її на економічні й суспільні зміни:

«Створення кластерної ініціативи ще не означає запуск повноцінного кластеру. Справжній результат почнеться тоді, коли ця співпраця буде генерувати продукти, ринки, інвестиції, робочі місця, додану вартість. Донорська підтримка повинна створювати спроможність і надалі, але, звичайно, ми повинні працювати самі на те, щоб продовжувати забезпечувати сталий розвиток після завершення фінансування».

Вонатакож звернула увагу на ще один практичний ресурс для команд - агенції регіонального розвитку, які можуть допомогти знайти європейські програми та проєкти, а  також зорієнтуватися щодо  умов участі в них. Вона навела приклади агенцій регіонального розвитку Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей:

«Вінницька агенція є контактним пунктом програми Interreg URBACT, у якій можуть брати участь усі регіони. Хмельницька агенція виконує функцію контактного пункту Interreg Europe. Тернопільська агенція реалізує проєкт CrossEco – фонд малих проєктів, пріоритет Довкілля  у межах програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027».

Як пояснила Олена Нижник, участь у програмі Interreg NEXT Польща - Україна обмежена прикордонними регіонами: перший конкурс малих грантів уже оголошено, а наступний попередньо планують оголосити в першому кварталі 2027 року. Тож агенції можуть стати для кластерних команд точкою входу до відповідних можливостей - допомогти з’ясувати, які конкурси відкриті, які вимоги вони передбачають і чи може конкретний проєкт податися на той чи інший конкурс.

Форум показав, що ініціатива Clusters4Regions дала регіонам сильний імпульс до спільної роботи: бізнес, наука, освіта, громади й агенції розвитку об’єднуються навколо конкретних проєктів і шукають можливості для їх продовження. За підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та рнегіональний розвиток України» UCORD ця співпраця набула практичної форми - у робочих групах, проєктних пропозиціях і планах наступних кроків. Тепер завдання команд - зберегти цей темп і перетворити напрацьовані партнерства на продукти, послуги та додану вартість для регіонів.