Спільні водогони та відновлення річок: які рішення обговорили на Форумі агломерацій

Вода рухається басейнами, водоносними горизонтами й річками, а не адміністративними межами. Тому рішення однієї громади щодо свердловин, землекористування чи стану річки можуть вплинути на сусідів, а водопостачання міста може залежати від опадів далеко за його межами. Як громадам діяти разом, говорили учасники панелі «Вода не знає адміністративних меж» на ІІІ Міжнародному форумі агломерацій в Україні.

Модерувала дискусію Олександра Сладкова, заступниця директора департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Вона також розповіла про роботу над водною візією Львова у співпраці з данським містом Орхусом. Такий довгостроковий погляд допомагає оцінити, чи вистачатиме води людям і природі в майбутньому, якщо не змінювати теперішні практики.

«Вода - це не лише питання водоканалів чи басейнових управлінь. Це питання, яке має бути на рівні міських голів і громад», - наголосила Олександра Сладкова.

 

Криворізька агломерація: від аварійного реагування до стійкішої системи

 

 

Євген Удод, перший заступник міського голови Кривого Рогу, розповів, як руйнування Каховської дамби у червні 2023 року поставило під загрозу водопостачання міста й громад регіону. Держава реалізувала проєкт, який відновив подачу води майже на 70 кілометрів і допоміг не допустити зневоднення територій.

Після стабілізації ситуації постало наступне завдання - оцінити стан мереж і водосховищ та зменшити залежність від окремих об’єктів. У Криворізькій агломерації планують другий водозабір, а в Апостоловому готують реконструкцію насосної станції та водогонів. Також у межах грантового проєкту за підтримки Франції будують понад 12 кілометрів водогону. За словами Євгена Удода, він дасть змогу подавати воду коротшим маршрутом і зменшити витрати на її транспортування.

Для таких проєктів потрібна взаємодія громад, держави й міжнародних партнерів. Водночас, зауважив Євген Удод, громадам слід заздалегідь думати і про довгострокове фінансування.

«Нам потрібні стійкі моделі для залучення приватних партнерів», - сказав він, додавши, що ресурсів місцевих бюджетів не вистачить на всі необхідні інвестиції у водну інфраструктуру.

 

Річка Стир: громади почали співпрацю знизу

 

 

Про ініціативу з відновлення річки Стир розповів Леонід Олійник, начальник відділу архітектури, містобудування та аграрних відносин Берестечківської міської ради. Річка проходить через громади Львівської та Волинської областей, тож проблеми замулення, заростання русла й засмічення неможливо ефективно розв’язати силами лише однієї громади.

Громади об’єдналися навколо проєкту «Відновлення річки Стир та її приток, збереження водних ресурсів, адаптація до змін клімату» й підписали меморандум про співпрацю. До роботи залучили фахівців інституту водного господарства та регіональні управління водного господарства Львівської, Волинської і Рівненської областей. Створена координаційна група має визначити проблемні ділянки, провести інвентаризацію та підготувати план подальших дій.

Поки що громади збирають дані й формують технічні умови для майбутніх робіт. Фінансування ще належить шукати. Серед можливих напрямів проєкту - відновлення природного стану річки, збереження її екологічної функції та створення місць для відпочинку.

«Хочемо зберегти цю річку, щоб вона служила нашим онукам і дітям», - сказав Леонід Олійник.

 

Водозабір, криниці й землекористування пов’язані

 

 

Євгеній Костенко, підприємець і гідрогеолог, звернув увагу на взаємозв’язок між річками, водоносними горизонтами та свердловинами. На доступність води впливають не лише опади й зміни клімату, а й те, як люди використовують землю, скільки води забирають і наскільки ефективно працює інфраструктура.

Як приклад він навів Стрийський водозабір, від якого залежить водопостачання Львова та інших громад. Річка, водоносні горизонти й свердловини в цій системі взаємопов’язані, тому зміни на одній ділянці можуть позначитися на водопостачанні інших територій. На думку Євгенія Костенка, потрібні постійний моніторинг, пошук резервних джерел і краща координація між водоканалами та громадами.

Він також наголосив на важливості місцевих резервів води, які могли б підтримати мешканців, якщо централізовану подачу доведеться тимчасово відновлювати після аварії чи пошкодження мереж.

 

 

Олександра Сладкова підсумувала, що водні ресурси залежать і від рішень, які ухвалюються далеко від місця споживання. Тому співпраця потрібна не лише водоканалам чи громадам уздовж однієї річки, а й тим, чиї території впливають на формування водних ресурсів.

ІІІ Міжнародний форум агломерацій в Україні організували Асоціація органів місцевого самоврядування «Львівська агломерація» та Львівська міська рада у співпраці й за підтримки Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та проєкту RELEVE (Expertise France), що є частиною програми «U-LEAD з Європою».

 

26.10.2026 - 14:30 | Переглядів: 338
Спільні водогони та відновлення річок: які рішення обговорили на Форумі агломерацій

Теги:

агломерація форум вода водопостачання

Джерело:

Читайте також:

30 жовтня 2026

Разом сильніші: як кластери змінюють економіку регіонів

Разом сильніші: як кластери змінюють економіку...

Реабілітація не закінчується в стінах закладу. Маршрут відновлення людини продовжується у громаді, родині, на роботі...

30 жовтня 2026

«Середа з U-LEAD»: каталог інформаційних заходів для громад на листопад 2026 року

«Середа з U-LEAD»: каталог інформаційних...

У листопаді Програма «U-LEAD з Європою» проведе серію відкритих інформаційних заходів для представників органів...

30 жовтня 2026

Довіра як інфраструктура. Чи можна її виміряти у проєктній роботі?

Довіра як інфраструктура. Чи можна її виміряти...

У часи непевності вага довіри зростає. Вона часто залишається невидимою ланкою, яка поєднує людей, що раніше не були...

30 жовтня 2026