У Брюсселі представники українського Уряду, європейських інституцій, фінансових організацій та агенцій регіонального розвитку говорили про те, як регіонам діяти в умовах криз. Український досвід нагадав: стійкість починається з уміння забезпечувати людям базові послуги й водночас готуватися до майбутнього.

12 жовтня в межах Європейського тижня регіонів і міст у Брюсселі відбулася дискусія «Регіональні траєкторії перетворення кризи на конкурентну перевагу: від викликів до можливостей». Її організували проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD і Європейська асоціація агенцій розвитку EURADA.

Учасники говорили про те, як регіонам зберігати конкурентоспроможність під час геополітичної нестабільності, технологічних змін, енергетичних потрясінь і війни. Одна з ключових думок дискусії: стійкість не виникає в момент кризи. Її формують завчасно - через сильні інституції, інновації, партнерства, підготовлені проєкти та здатність чути потреби конкретних територій.

Як регіони формують конкурентоспроможність

Віцепрезидентка EURADA та заступниця директорки Баскської агенції розвитку бізнесу Крістіна Ойон наголосила, що саме в регіонах відбуваються інвестиції, випробовуються технології та формуються інноваційні екосистеми. Агенції регіонального розвитку допомагають поєднати компанії, дослідницькі установи, університети й органи влади, а також визначити пріоритети розвитку території.

Приклад Країни Басків показує, як послідовна політика може допомогти подолати промислову кризу. Сорок років тому регіон почав інвестувати в технології та інновації й підтримувати вихід місцевих компаній на міжнародні ринки. Важливими складовими стали сталість промислової політики, сильні регіональні інституції та співпраця державного й приватного секторів.

«Єдиного рецепту для всіх не існує. Проте я твердо переконана: дослідження й інновації, інтернаціоналізацію, сталість та рівність потрібно перетворювати на зміни з економічним, соціальним і територіальним ефектом», - сказала Крістіна Ойон.

 

 

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін запропонував дивитися на конкурентоспроможність крізь український досвід повномасштабної війни. Для країни, регіонів і громад сьогодні одночасно важливі два завдання: забезпечувати фізичне виживання людей і готуватися до конкуренції в межах майбутнього членства в ЄС.

«Коли ми говоримо про Україну, передусім ідеться про те, як діяти в умовах найбільшої повномасштабної війни від часів Другої світової. Як забезпечити людям їжу, електрику, воду, як підтримувати надання публічних послуг під ракетними та дроновими атаками. Це вже не лише реальність прифронтових регіонів», - сказав Віталій Безгін.

Водночас, за його словами, реагування на поточні загрози не скасовує потреби думати про майбутнє. Щоб регіони були ефективними й конкурентоспроможними після війни, потрібні сильніші місцеві та регіональні інституції, зокрема агенції регіонального розвитку. Окремий виклик - нестача фахівців, які можуть готувати проєкти, представляти інтереси регіонів і працювати з європейськими процедурами.

«Нам потрібні і європейський досвід побудови ефективних систем, і можливість ділитися власним досвідом. Сподіваюся, за рік або, можливо, за десятиліття ми говоритимемо в цій самій залі про конкурентоспроможність у відновленні, стійкості та відбудові демократичної держави після війни», - зазначив Віталій Безгін.

Інвестиції мають працювати на довгу перспективу

У політичній дискусії про інновації та інвестиції економіст Генерального директорату Європейської комісії з досліджень та інновацій Паоло Пазімені пов’язав конкурентоспроможність Європи зі зростанням продуктивності. Він наголосив: спільні цілі ЄС мають враховувати різні можливості й обмеження територій. Якщо не брати до уваги місцеві умови, політики й інвестиції можуть не дати очікуваного результату.

Фахівчиня Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії Анабела Сантуш звернула увагу на те, що продуктивність, інновації та обсяг інвестицій не дають повної картини конкурентоспроможності. Для оцінювання переходу до сталої економіки важливо враховувати також екологічні показники, зокрема інтенсивність викидів, і те, як регіон змінюється з часом.

За словами Анабели Сантуш, важливим чинником здатності регіонів долати технологічні виклики є інституційна спроможність. Її дослідження також показують, що інновації допомагають регіонам долати короткострокові кризи, створювати можливості для зростання й адаптуватися до змін.

Представниця Європейського інвестиційного банку Б’янка Фарагау Таварес наголосила, що невизначеність робить довгострокові інвестиції ще важливішими. Регіонам потрібна гнучкість для реагування на короткострокові потрясіння, але вона не має витісняти планування на десятиліття вперед.

ЄІБ може підтримувати інвестиції, коли приватний сектор скорочує вкладення, а також допомагати залучати приватне фінансування. Серед практичних підходів, про які розповіла Б’янка Фарагау Таварес, - поєднання кліматичних, економічних і соціальних цілей в одному проєкті, використання грантів для залучення приватних коштів і підготовка якісних проєктів, готових до фінансування.

Проєктам потрібна не лише ідея, а й компетентна команда, обґрунтування, фінансова модель і план реалізації. Саме тут важливою стає консультаційна та технічна допомога.

Практику такої підтримки представила старша наукова співробітниця GMF Cities Ганна Абдулла. Ініціатива Ukraine Cities Partnership допомагає малим і середнім українським містам розвивати спроможність у міському та інфраструктурному плануванні. Пілотним містом став Коростень у Житомирській області: напрацьовані там рішення планують оформлювати в практичні матеріали, якими зможуть скористатися інші громади.

Ганна Абдулла підкреслила, що така підтримка має відповідати місцевим потребам, залучати громади й передавати знання місцевим командам. Партнери з приватного сектору надають допомогу безоплатно. Не менш важливо від початку визначати можливі джерела фінансування підготовлених проєктів.

Агенції регіонального розвитку працюють із громадами та бізнесом

Практичний досвід Сумщини представив директор Агенції регіонального розвитку Сумської області Віталій Расторгуєв. Агенцію створили у 2022 році. Попри обстріли, руйнування інфраструктури, виїзд людей і релокацію бізнесу, вона не обмежилася роллю проєктного офісу.

 

 

«Ми відчули, що маємо стати мостом, який об’єднує різні організації та структури, що працюють задля стійкості регіону», - сказав Віталій Расторгуєв.

Одним із напрямів підтримки бізнесу стала кластеризація. Машинобудівний кластер об’єднує 18 підприємств, продукція яких постачається до 40 країн. Інший кластер розвиває переробку технічних культур - від харчових продуктів до будівельних матеріалів та одягу. Агенція також готує каталог місцевих виробників, розвиває школу експортерів і допомагає бізнесу налагоджувати міжнародні контакти.

Агенція працює в усіх громадах Сумщини - їх 51. Серед напрямів - підготовка фахівців для громад і бізнесу, співпраця університетів із підприємствами та міжмуніципальні партнерства. Нині їх 18. Агенція має партнерства з міжнародними й бізнес-організаціями з 25 країн.

«Найважливіше - прозорість, підзвітність і довіра. Це фундамент, на якому стоїть агенція. Ми оцінюємо ризики в кожному проєкті й кожній комунікації», - наголосив Віталій Расторгуєв.

 

 

Про те, як поєднувати реагування на кризові виклики з довгостроковим плануванням, розповів директор Агенції регіонального розвитку Одеської області Сергій Кононенко. Агенція долучена до моніторингу регіональної програми розвитку та працює в групах, які готують стратегію Одеської області до 2028 року.

«Кожен антикризовий проєкт або рішення має бути інтегрованим у стратегічний розвиток», - наголосив він. За його словами, таке планування має поєднувати рівні громади, регіону й держави.

Під час підготовки стратегії агенція об’єднує місцеве самоврядування, науковців, бізнес і громадські організації.

«Ми прагнемо сформувати спільне бачення і взаємну зацікавленість кожної організації», - сказав Сергій Кононенко.

Агенція також долучена до міжнародних ініціатив у сферах цифровізації та стійкості. Вона є контактним офісом програми «Україна - Молдова - Румунія». У межах іншого проєкту вже завершився відбір переможців конкурсу на фінансування ІКТ-хабів у чотирьох регіонах України та Молдови. Крім того, агенція співпрацює з науковими установами й міжнародними партнерами над питаннями кібербезпеки та стійкості.

Досвід Алентежу в Португалії представив координатор із зовнішніх зв’язків агенції ADRAL Даніел Жанейру. Регіон займає третину території країни, але є найменш заселеним. Агенція має чотири регіональні філії, місцеві офіси більш ніж у половині з 47 муніципалітетів і мережу з понад десяти бізнес-інкубаторів. Така присутність дає змогу підтримувати підприємців і муніципалітети безпосередньо на місцях.

«Ми не можемо бути зосередженими лише в столицях регіонів. Нам потрібні команди на місцях, щоб підтримувати мікро-, малі та середні підприємства й сільські муніципалітети», - зазначив Даніел Жанейру.

Він закликав планувати відбудову з огляду на майбутнє - сталість, цифровий перехід та інновації. Співпрацю з українськими регіонами Даніел Жанейру назвав двостороннім навчанням: європейські агенції готові ділитися досвідом і водночас вчитися в України, зокрема тому, як діяти під час кризи.

Співпраця як частина європейської інтеграції

Менеджерка програм Генерального директорату Європейської комісії з регіональної та міської політики Тетяна Шульга розповіла про можливості Interreg та інших інструментів співпраці. Їхня цінність не обмежується фінансуванням: програми дають змогу регіонам, громадам та організаціям обмінюватися досвідом, розвивати інституційну спроможність і долучатися до спільного управління.

Тетяна Шульга окремо наголосила на можливостях для Сумщини, Одещини та інших українських регіонів брати участь у ширшому просторі Interreg. Для Сумщини така участь може стати майданчиком для обміну досвідом із європейськими колегами, зокрема щодо виробництва, аграрної продукції та кластерів.

«Може здаватися, ніби люди просто завмерли на місці, але це не так. Ви продовжуєте розвиватися», - сказала Тетяна Шульга про українські регіони. Вона також зауважила: майбутні кошти потрібно буде стратегічно планувати, витрачати, моніторити й оцінювати. Участь у міжнародних програмах допомагає громадам напрацьовувати саме ці навички.

 

 

Підсумовуючи дискусію, керівниця проєкту UCORD Марина Бриль повернулася до ролі регіональних інституцій. Національна та європейська політики задають рамки, але втілюються вони в регіонах і громадах. При цьому навіть сусідні прифронтові регіони мають різні потреби, які необхідно враховувати.

Марина Бриль наголосила, що агенції регіонального розвитку мають об’єднувати місцеве самоврядування, регіональну владу, бізнес, університети, академічну спільноту, громадянське суспільство та інших регіональних партнерів.

«Це потрібно, щоб формувати якісні партнерства, створювати системні та сталі проєкти й залучати належні інвестиції для їх реалізації», - сказала вона.

Вона наголосила і на завданні, яке постає перед українськими агенціями: поєднати нагальне відновлення з підготовкою до майбутнього розвитку. Партнерства з європейськими інституціями важливі не лише як джерело фінансування, а і як обмін знаннями та досвідом.

 

 

Під час заходу Агенція регіонального розвитку Херсонської області стала членом EURADA. Марина Бриль запросила інші українські агенції, зокрема пілотні та прифронтові, долучатися до асоціації.

Тео Феллінгс, президент EURADA, запропонував дивитися на стійкість як на спроможність діяти в умовах невизначеності. Передбачити кожну кризу неможливо, але регіони можуть заздалегідь зміцнювати інституції, розвивати інноваційний бізнес і наукові установи, підтримувати якісні публічні послуги.

«Ми не можемо підготуватися до кожної кризи, але можемо підготувати регіони до адаптації майже до будь-якої кризи», - сказав Тео Феллінгс. Для цього потрібні не тільки ресурси, а й довіра та співпраця між людьми.

Приклади Сумщини, Одещини й Алентежу показали, як така спроможність формується на практиці: агенції регіонального розвитку з’єднують громади, бізнес, університети й партнерів, допомагають перетворювати місцеві потреби на проєкти та водночас зберігати орієнтир на майбутнє. Для українських регіонів ця робота підтримує і стійкість під час війни, і підготовку до відновлення.

Проєкт UCORD впроваджується компанією NIRAS Sweden AB за підтримки Швейцарії.