Вересень 2026

 

Вересень 2026 року приніс низку важливих рішень і нових підходів у сфері регіонального розвитку та місцевого самоврядування в ЄС. У цьому випуску розповідаємо про нові правила для подолання житлової кризи, підготовку бюджету ЄС на 2028–2034 роки, свіжі регіональні дані Євростату, безпеку східних регіонів та актуальні практики Франції, Німеччини, Чехії і Словаччини. Також розглядаємо, що ці зміни та європейський досвід можуть означати для українських громад.

 

ЄС представив нові правила для боротьби з житловою кризою: місцевим владам пропонують більше інструментів

 

 

9 вересня 2026 року Європейська комісія представила пропозицію Affordable Housing Act та рекомендацію державам членам щодо подолання житлової кризи. Мета пакета проста: дати національним, регіональним і місцевим органам влади більше можливостей реагувати там, де житла не вистачає, а ціни та оренда стають недоступними для значної частини населення.

Найбільший тиск відчувають великі міста, агломерації, острови та популярні туристичні регіони. За даними останнього Eurobarometer, 51% мешканців міст ЄС називають доступність житла нагальною проблемою у своєму населеному пункті.

Одна з ключових ідей пропозиції полягає в тому, щоб надати владі чіткіші інструменти для визначення територій, які перебувають під житловим тиском. Після підтвердження такої проблеми місцева влада зможе обирати рішення відповідно до конкретної ситуації. Водночас ці рішення мають бути обґрунтованими, необхідними, пропорційними та прозорими.

Серед можливих заходів Єврокомісія називає регулювання короткострокової оренди та використання другого житла, залучення вакантної нерухомості, спрощення містобудівних процедур, а також ефективніше використання землі та вже наявних будівель. Окремий напрямок становить збільшення пропозиції соціального та доступного житла.

Водночас ЄС не пропонує єдиного рішення для всіх територій. Конкретний набір інструментів має залежати від місцевої ситуації та визначатися на національному, регіональному або місцевому рівні.

Для органів місцевого самоврядування України це актуально насамперед у контексті повоєнного відновлення, внутрішнього переміщення населення та зростання попиту на житло в окремих громадах. Європейський підхід може бути корисним для громад, які мають одночасно вирішувати питання дефіциту житла, ефективного використання наявної нерухомості та земельних ресурсів. Важливим є і сам принцип, за яким громада отримує можливість обирати інструменти відповідно до конкретної ситуації на своїй території.

 

Комітет регіонів ЄС запустив інструмент для участі міст і регіонів у формуванні майбутнього бюджету ЄС

 

 

29 вересня 2026 року Європейський комітет регіонів запустив новий цифровий інструмент «Jacques», який допомагає містам і регіонам розібратися у пропозиціях щодо наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки та позиціях місцевих і регіональних влад щодо його формування. Інструмент використовує технології штучного інтелекту та об’єднує позиції Комітету регіонів із пов’язаними офіційними документами. Офіційна інформація Комітету регіонів

Наступна багаторічна фінансова рамка ЄС визначатиме пріоритети та правила фінансування на 2028–2034 роки. Вона охоплюватиме, зокрема, політику згуртованості, сільське господарство, дослідження та інновації, конкурентоспроможність, кліматичну політику та зовнішні відносини. Переговори щодо її остаточного змісту триватимуть до кінця 2027 року.

Для міст і регіонів це має принципове значення, оскільки від нової фінансової рамки залежатимуть майбутня архітектура політики згуртованості та доступ до європейського фінансування територіального розвитку. Комітет регіонів, зокрема, виступає за безпосередню участь міст і регіонів у підготовці майбутніх національних та регіональних планів, а також за збереження принципу багаторівневого врядування як основи політики згуртованості.

Інструмент «Jacques» є релевантним і для України. Україна має статус кандидата на вступ до ЄС, а в червні 2026 року відкрила перший переговорний кластер у межах переговорів про вступ. Одним із важливих напрямів адаптації України до ЄС є наближення системи регіональної політики та управління до європейських підходів.

У цьому контексті «Jacques» може бути корисним українським органам місцевого самоврядування для розуміння того, як у ЄС формується майбутня політика згуртованості, які питання є пріоритетними для міст і регіонів та які принципи можуть визначати механізми фінансування територіального розвитку. Для України це особливо актуально в процесі підготовки до членства в ЄС та майбутньої інтеграції українських громад у європейську систему регіонального розвитку.

 

Євростат оприлюднив регіональний статистичний довідник ЄС за 2026 рік

 

 

23 вересня 2026 року Євростат оприлюднив Regional Yearbook 2026, щорічний статистичний огляд соціально економічного розвитку регіонів Європи. Видання охоплює демографію, ринок праці, економіку, туризм, довкілля та інші ключові показники.

Довідник містить дані про регіони 27 держав членів ЄС, 9 країн кандидатів та 4 країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). Це дає змогу порівнювати території між собою та відстежувати зміни в їхньому розвитку протягом різних років.

Серед ключових показників Regional Yearbook 2026:

• у 2024 році населення ЄС зросло на 1,2 млн осіб, водночас у 90 регіонах зафіксовано скорочення населення;
• 77% регіонів ЄС у 2024 році продемонстрували зростання очікуваної тривалості життя;
• рівень безробіття серед молоді у 2025 році становив 11,7%, що майже вдвічі перевищує загальний рівень безробіття;
• у 2024 році ВВП ЄС становив близько €18 трлн, при цьому найбільші економічні показники були зосереджені у великих столичних та промислових регіонах;
• у 2024 році туристичні заклади ЄС зафіксували близько 3 млрд ночівель, що на 2,7% більше, ніж роком раніше;
• у період 1995–2025 років кількість опалювальних днів скоротилася у 220 із 230 регіонів, що відображає довгострокові зміни кліматичних умов.

Regional Yearbook показує, як ЄС системно збирає та використовує порівнювані дані на регіональному рівні для аналізу демографічних, економічних, соціальних та екологічних тенденцій. Для українських органів місцевого самоврядування цей підхід може бути корисним під час розроблення стратегій розвитку громад і регіонів, визначення інвестиційних пріоритетів, моніторингу демографічних процесів та оцінювання ефективності місцевої політики.

Видання також має практичне значення для розвитку регіональної статистики України. Eurostat уже використовує статистичну класифікацію українських територій, яка включає 27 регіонів рівня 2 та 138 регіонів рівня 3. Такий підхід створює основу для порівнюваного аналізу територій і поступового наближення української регіональної статистики до європейських стандартів.

Повний Regional Yearbook 2026 доступний на сайті Євростату.

 

Європейські міста й регіони посилюють увагу до безпеки східних кордонів ЄС

 

 

17 вересня 2026 року у Касересі (Іспанія) відбулося засідання Комісії Європейського комітету регіонів з питань територіальної згуртованості та бюджету ЄС (COTER), присвячене, зокрема, ситуації у східних регіонах ЄС, що межують із росією, Білоруссю та Україною. Представники місцевої та регіональної влади наголосили, що підтримка цих територій має розглядатися не лише як питання солідарності, а й як стратегічна інвестиція у безпеку та згуртованість Європейського Союзу. European Committee of the Regions

Учасники зустрічі закликали забезпечити для східних прикордонних регіонів додаткове, стабільне та довгострокове фінансування. Водночас нові безпекові ресурси, на їхню думку, не мають формуватися за рахунок скорочення фінансування політики згуртованості. Окремо наголошувалося на необхідності залучати місцеві та регіональні органи влади до планування й реалізації відповідних заходів.

Чому це важливо для України: увага ЄС до східних прикордонних територій безпосередньо стосується українських громад і може впливати на майбутні пріоритети європейського фінансування, транскордонної співпраці та підтримки стійкості прикордонних регіонів. Європейська комісія також наголошує на необхідності враховувати потреби східних прикордонних територій у майбутніх політиках та інвестиційних програмах ЄС.

 

Франція: місцеві громади отримають додаткові ресурси, але долучаться до бюджетної економії

 

 

30 вересня 2026 року уряд Франції представив представникам місцевої влади основні параметри проєкту бюджету на 2027 рік. Місцеві органи влади мають отримати додаткові ресурси, водночас від них очікується внесок у загальнодержавну бюджетну економію. Загальний обсяг заходів, передбачених для місцевого рівня, оцінюється у 5,4 млрд євро.

Серед ключових заходів передбачений CPEB (внесок до збалансування публічних фінансів), який має забезпечити близько 2,5 млрд євро. Він стосуватиметься частини муніципалітетів, міжмуніципальних об’єднань (EPCI) та департаментів. Водночас уряд планує збільшити окремі основні трансферти: DGF (загальна дотація на функціонування) на 150 млн євро, DSU (дотація міської солідарності) на 150 млн, а DSR (дотація сільської солідарності) на 140 млн євро.

Для підтримки місцевих інвестицій DSIL (дотація на підтримку місцевих інвестицій) має зрости на 200 млн євро, тоді як фонди DETR та Fonds vert планується зберегти на рівні 1 млрд євро кожен. Також передбачається зміна правил FCTVA, фонду компенсації ПДВ за інвестиційні видатки, з більшим акцентом на екологічні та територіальні проєкти. FCTVA є одним із ключових інструментів державної підтримки місцевих інвестицій.

Фінансовий стан місцевої влади у 2026 році також залишається відносно динамічним. За даними Генерального управління державних фінансів, за січень серпень операційні доходи місцевої влади зросли на 2,7%, а видатки на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

Французький підхід показує, як держава може поєднувати бюджетну консолідацію із збереженням трансфертів та інвестиційної підтримки територій. Цікавим для України є також використання диференційованих механізмів фінансування та вирівнювання, які враховують відмінності між територіями та їхню фінансову спроможність. У французькій системі, зокрема, DGF включає механізми фінансового вирівнювання, а окремі дотації спрямовуються на підтримку міських, сільських та інвестиційних потреб.

 

Німецькі муніципалітети закликають ЄС спростити правила публічних закупівель

10 вересня 2026 року провідні німецькі муніципальні об’єднання закликали Європейський парламент і держави члени ЄС зробити реформу європейського законодавства про публічні закупівлі простішою та гнучкішою. На їхню думку, нові правила мають скорочувати бюрократію, забезпечувати правову визначеність і залишати муніципалітетам достатньо простору для самостійних рішень. Офіційне повідомлення Німецького союзу міст

Окрему увагу муніципальні об’єднання приділяють міжмуніципальній співпраці. Запропоновані зміни мають полегшити ситуації, коли одна громада виконує завдання для іншої. Наприклад, йдеться про випадки, коли одна муніципалітет забезпечує зимове утримання доріг у сусідній громаді. Представники муніципалітетів водночас виступають проти надмірних нових вимог щодо звітності, документування та публікації даних, які можуть збільшити адміністративне навантаження.

Німецький досвід актуальний у контексті наближення українського законодавства про публічні закупівлі до норм ЄС. Для українських органів місцевого самоврядування особливе значення мають спрощення процедур, розвиток міжмуніципальної співпраці та зменшення адміністративного навантаження. У процесі відновлення громад це безпосередньо пов’язано зі швидкістю реалізації інфраструктурних проєктів та ефективним використанням бюджетних коштів.

Німецький приклад також показує важливість практичного врахування потреб муніципалітетів під час реформування європейських правил. Місцеві органи влади наголошують, що нові вимоги мають не створювати додаткову бюрократію, а допомагати громадам швидше й ефективніше виконувати свої завдання.

 

Чехія: дискусія про об’єднання громад триває, але ставка на добровільну співпрацю

 

 

17 вересня 2026 року в Чехії відбулася загальнонаціональна конференція Асоціації місцевих самоврядувань Чехії (SMS ČR), під час якої, зокрема, обговорювали проблему великої кількості малих муніципалітетів та шляхи посилення їхньої спроможності.

Чеська система місцевого самоврядування залишається однією з найбільш фрагментованих у Європі. Після політичних змін 1990-х років кількість муніципалітетів суттєво зросла: якщо у 1990 році їх було близько 4100, то вже у 1994 році кількість досягла приблизно 6230. Це стало наслідком масового відокремлення малих громад. У 2025 році в Чехії налічувалося 6258 муніципалітетів.

Водночас після 2000 року чеське законодавство робить акцент не на примусовому укрупненні, а на добровільному об’єднанні та міжмуніципальній співпраці.

Саме ця модель стала однією з центральних тем вересневої конференції SMS ČR. Президент Чехії Петр Павел виступив проти директивного об’єднання муніципалітетів, наголосивши, що держава має створювати умови для природної та добровільної співпраці громад, зокрема для спільного виконання завдань і надання послуг. Офіційна інформація SMS ČR

Один із таких механізмів – «спільноти муніципалітетів» (společenství obcí), спеціальна форма добровільної міжмуніципальної співпраці. Вона дозволяє громадам спільно організовувати окремі публічні послуги, координувати розвиток території та використовувати спільні ресурси. Станом на 2026 рік такі спільноти охоплюють 1205 муніципалітетів, або 19,3% усіх громад Чехії.

Таким чином, чеська модель поєднує збереження самостійності муніципалітетів із механізмами спільного виконання завдань. Дискусія про можливе укрупнення громад триває, однак нині основний акцент робиться на добровільній співпраці, спільних послугах та об’єднанні ресурсів, а не на адміністративному ліквідуванні малих муніципалітетів.

 

Словаччина готується до нового циклу фондів ЄС: громади формують пріоритети на 2028–2034 роки

У Словаччині триває підготовка Національного та регіонального партнерського плану (NRPP) на 2028–2034 роки, який має визначити, як країна використовуватиме європейські ресурси в наступному програмному періоді. Місцеве самоврядування залучене до цього процесу вже на етапі формування майбутніх пріоритетів.

6 вересня 2026 року Асоціація міст і громад Словаччини (ZMOS) повідомила про продовження роботи над NRPP. У липні та серпні тривала підготовка до визначення територіальних потреб: міста, громади та інші територіальні партнери мають сформувати стратегічні пакети потреб своїх територій, які надалі враховуватимуться під час планування інвестицій за рахунок фондів ЄС. Офіційна інформація ZMOS

NRPP має стати ключовим стратегічним документом, через який Словаччина плануватиме використання європейських ресурсів у 2028–2034 роках. За актуальними оцінками, потенційний обсяг фінансування, який може охопити цей план, становить близько 19,9 млрд євро.

До процесу залучені представники державної влади, регіонів, міст і громад, бізнесу та громадянського суспільства. Для координації створено спеціальну робочу платформу з підготовки NRPP, яка забезпечує обмін інформацією між партнерами та їхню участь у формуванні стратегічних напрямів документа. У 2026 році платформа вже проводила засідання, зокрема 13 лютого та 14 липня.

Словацький досвід показує, що участь муніципалітетів у формуванні політики ЄС може починатися ще до відкриття конкретних конкурсів на фінансування. Громади можуть заздалегідь визначати власні проблеми та інвестиційні потреби, щоб вони були враховані під час формування національних і регіональних пріоритетів.

У контексті майбутньої інтеграції України до політики згуртованості ЄС для українських органів місцевого самоврядування важливо вже на етапі планування формувати портфелі потреб і проєктів, узгоджувати їх із регіональними стратегіями та брати участь у партнерських механізмах підготовки майбутніх програм.

Такий підхід дозволяє пов’язати місцеві стратегії розвитку з ширшими пріоритетами державної та європейської регіональної політики й підготувати громади до участі у майбутніх механізмах фінансування.

 

Вересневі події показують, що роль міст і регіонів у формуванні політик ЄС продовжує посилюватися, від визначення інвестиційних пріоритетів і доступу до фінансування до участі у вирішенні житлових, безпекових та інфраструктурних питань. Для України цей досвід важливий як орієнтир під час адаптації системи регіонального розвитку до європейських підходів і підготовки громад до майбутньої участі у механізмах політики згуртованості ЄС.