У регіоні можуть бути сильні підприємці, університети, вільні виробничі майданчики, фахівці з ідеями та громади, яким потрібні робочі місця. Та без структури, що з’єднає ці елементи, вони часто існують паралельно: бізнес самотужки шукає фінансування, громади готують окремі проєкти, освіта не завжди знає потреби роботодавців, а інвестор не бачить зрозумілої пропозиції.

Саме про те, як зібрати з цих частин працюючу регіональну екосистему, говорили учасники другого дня Літньої школи UCORD в Ужгороді. Представники агенцій регіонального розвитку прифронтових областей разом із експертами Європейської асоціації регіонального розвитку EURADA та європейських АРР розбирали практичні інструменти роботи з інноваціями, малим і середнім бізнесом, інвестиціями та проєктами відновлення.

Літню школу проводить Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток в Україні», UCORD у співпраці з EURADA. У ній беруть участь АРР Запорізької, Миколаївської, Харківської, Херсонської, Чернігівської, Сумської та Одеської областей.

Європейські кейси з Чехії, Італії, Португалії та Хорватії показали різні моделі, проте спільну логіку: АРР має завчасно готувати партнерства, проєкти, команди та рішення, потрібні регіону.

Інноваційна екосистема як довгострокова робота

Адам Білек, аналітик команди регіональної інноваційної стратегії Південної Моравії, представив досвід Брно та Південно-Моравського інноваційного центру JIC.

У 1990-х роках регіон переживав складну трансформацію. Традиційні машинобудівні та промислові підприємства втрачали конкурентоспроможність, а безробіття на початку 2000-х сягнуло 12%. Відповіддю стала перша регіональна інноваційна стратегія, яку спільно розробили місто Брно та Південно-Моравський край.

У 2003 році місто, регіон і чотири університети створили JIC. Наступні два десятиліття регіон послідовно розширював свою інноваційну екосистему: розвивав інфраструктуру і сервіси для стартапів, поєднував університетські дослідження з бізнесом, працював із талантами, студентським підприємництвом, венчурним капіталом, міжнародними компаніями та промоцією регіону.

JIC підтримує інноваційні компанії через чотири взаємопов’язані напрями: консультації й менторство, доступ до фінансування, мережі контактів та робочі простори. Водночас регіональна інноваційна стратегія включає STEM-освіту, трансфер технологій із університетів у бізнес, підприємницькі компетентності, відкритість до іноземних фахівців і міжнародне позиціонування.

Важлива складова цієї моделі – постійне врядування. Над стратегією працюють координаційна група, інноваційна рада та тематичні платформи, до яких залучені представники міської й регіональної влади, бізнесу, університетів, науковців і громадського сектору. Кожна нова ідея оформлюється в проєктну картку, отримує відповідального виконавця, проходить погодження та перетворюється на план дій.

Інвестиційний майданчик - значно більше, ніж ділянка землі

Сільвано Бертіні, представник регіону Марке в Італії, зосередився на передумовах реіндустріалізації та залучення інвестицій у період переходу або відновлення.

Одна з них - готова локаційна інфраструктура: індустріальні парки, бізнес-центри, інноваційні хаби й інші майданчики для місцевих підприємців та інвесторів. Їхній формат залежить від мети. Невеликі майданчики можуть підтримувати розвиток місцевого малого й середнього бізнесу, більші - бути орієнтованими на експортні виробництва або міжнародних інвесторів.

Привабливість такої локації визначає цілий набір факторів: логістика, енергетика, водопостачання, цифрова й екологічна інфраструктура, стан земельної ділянки, професійне управління, комунікація та моніторинг.

АРР може управляти такими об’єктами безпосередньо, бути учасницею консорціуму або допомагати громадам та іншим операторам готувати й просувати майданчики. Водночас потрібна реалістична фінансова модель: інвестиційна інфраструктура потребує тривалого управління, а її економічна віддача не завжди є швидкою.

Окрема тема - фінансові інструменти для бізнесу. Європейський досвід охоплює мікрокредити, гарантії, довгострокове фінансування інновацій і розширення компаній, венчурний капітал, публічні стимули та співпрацю з банками розвитку. Для АРР важливо розуміти ці можливості й допомагати підприємцям орієнтуватися в них.

Спікер також окреслив перелік сервісів, які можуть надавати агенції: інвестиційні путівники й карти майданчиків, супровід інвесторів, консультації щодо цифровізації, кібербезпеки, сертифікації, експорту, технологічного розвитку та пошуку партнерів.

Підтримка підприємців має бути поруч

Даніель Жанейро, координатор міжнародних зв’язків АРР Алентежу в Португалії, розповів про роботу з малим і середнім бізнесом у малонаселеному та географічно розосередженому регіоні.

ARDRAL розвиває мережу децентралізованих консультацій. Її фахівці регулярно працюють безпосередньо в громадах, допомагаючи підприємцям структурувати бізнес-ідеї, готувати бізнес-плани, знаходити відповідні можливості фінансування та подавати заявки.

Такий формат дозволяє підтримувати підприємців, для яких поїздка до регіонального центру є додатковою перешкодою. Паралельно агенція співпрацює з муніципальними офісами економічного розвитку та посилює їхню спроможність працювати з місцевим бізнесом.

Ще один напрям ADRAL - регіональна мережа інкубаторів та акселерації. Вона об’єднує муніципальні інкубатори спільними ресурсами й методиками. Технологічний інкубатор ÉvoraTech працює з підприємцями через фізичну та віртуальну інкубацію, коворкінг, менторство, юридичні й фінансові консультації, а також підтримку виходу на міжнародні ринки.

У регіоні створюють й інноваційні хаби, які поєднують цифрові сервіси, освітні установи, органи влади, підприємницькі простори та великі компанії. Великі роботодавці можуть формулювати технологічні чи виробничі виклики, а стартапи – пропонувати рішення для них. Така взаємодія дає бізнес-ідеям шанс вирости у продукти й послуги, для яких уже є попит.

АРР як технічний партнер для громад

Дамір Міркович, директор Центру розвитку Бродсько-Посавської жупанії в Хорватії, представив модель АРР, яка переважно працює з органами місцевого самоврядування, обласною владою та публічними установами.

Центр має статус акредитованого регіонального координатора. Він допомагає регіону й громадам у стратегічному плануванні, підготовці проєктів, розвитку партнерств, пошуку фінансування, зміцненні спроможності, супроводі реалізації, моніторингу та звітуванні.

Фахівці CTR залишаються поруч із проєктом на всіх етапах: від ідеї й аналізу потреб до підготовки документації, подання заявки, реалізації, звітування та оцінювання результатів. Така модель дала змогу підтримати модернізацію регіональної лікарні, комплексну енергомодернізацію 21 публічної будівлі, розвиток культурно-туристичного центру у невеликій громаді та паралельну підготовку й реалізацію 15 шкільних проєктів.

Досвід Хорватії підкреслює важливу для України річ: громади й публічні установи часто мають нагальні потреби, але не завжди мають достатньо фахівців для підготовки складного проєкту, проходження процедур, управління закупівлями й звітування перед донорами або державою. АРР у таких умовах може посилювати спроможність багатьох громад і допомагати їм працювати за єдиними стандартами.

Що це означає для українських АРР

Європейські приклади не можна механічно переносити в Україну. Утім, вони чітко показують кілька орієнтирів.

По-перше, регіональне партнерство варто формувати до появи конкретного конкурсу чи інвестора. Влада, громади, бізнес, університети, профтехосвіта та громадський сектор мають знати, над якими спільними завданнями працюють і хто відповідатиме за результат.

По-друге, підготовка проєктів потребує постійної роботи. Якісна проєктна ідея має пройти аналіз потреб, оцінку ризиків, розрахунок ресурсів, пошук партнерів, підготовку документації та визначення механізму реалізації. Час, вкладений у ці етапи, значно впливає на подальший успіх.

По-третє, АРР можуть відігравати важливу роль у роботі з громадами та місцевим бізнесом: бути доступним технічним партнером, збирати й систематизувати потреби, допомагати готувати заявки, організовувати консультації, підтримувати діалог із роботодавцями та освітніми закладами.

Для прифронтових областей ці функції мають особливе значення. Тут одночасно потрібно зберігати підприємства і робочі місця, реагувати на поточні виклики, готуватися до відновлення та шукати модель майбутнього розвитку регіону.

Літня школа UCORD та EURADA дає АРР простір для такої предметної роботи. Її практичним результатом мають стати пріоритети на найближчі 12 місяців, визначені функції для посилення та розуміння, яких партнерств, знань і ресурсів потребує кожна агенція.

Про перший день Літньої школи UCORD, під час якого учасники говорили про стратегічну роль АРР, підходи ЄС до регіональної політики та їх адаптацію до українських реалій, читайте у публікації порталу «Децентралізація».