15 червня Україна відкрила переговори за кластером «Основи», а 14 липня — за кластером «Зовнішні відносини». Це не лише важливий етап переговорного процесу з Європейським Союзом, а й початок практичної підготовки до впровадження європейського законодавства.

Роль місцевого самоврядування у процесі євроінтеграції стала темою семінару «Місцева готовність до вступу в ЄС», який SALAR International провела спільно з Європейським комітетом регіонів у Брюсселі. Україну на події представили очільники Златопільської, Теофіпольської, Опішнянської, Савинської громад та представники Міністерства розвитку громад і територій України. Обговорення українського досвіду модерувала Марта Супрун — координаторка з питань євроінтеграції Програми Polaris та експертка ініціативи Cities4Cities.

Дослідження Polaris «Місцева Європа в Україні», презентоване міжнародним партнерам, показує невідповідність між завданнями, покладеними на місцеве самоврядування, та наявними ресурсами для впровадження європейських стандартів, зокрема у сферах управління ТПВ, управління водними ресурсами, інклюзивності, енергоефективності та наданні послуг. Через нерівну фінансову, кадрову й адміністративну спроможність однакові вимоги ЄС по-різному впливатимуть на громади та можуть посилювати диспропорції між територіями. Зміцнення фінансової бази, посилення здатності впроваджувати політики ЄС і готувати якісні проєкти, розбудова міжнародних та міжмуніципальних партнерств, а також завчасне врахування ризиків у переговорному процесі допоможуть перетворити євроінтеграційні зобов’язання на можливості для розвитку.

«ЄС виділяє значні ресурси для підтримки євроінтеграції країн-кандидатів, і є чітке бачення, що громади мають брати участь у плануванні, реалізації проєктів та моніторингу використання цих ресурсів. Для Європейської комісії найважливіше — забезпечити незворотність структурних реформ у країнах-кандидатах, і громади є важливими партнерами в цьому процесі», — зазначив Матьє Буске, Директор з координації розширення, стратегії та інвестицій Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST).

Порівняння досвіду України, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії, Молдови та Боснії і Герцеговини виявило спільні виклики євроінтеграції для муніципалітетів — від недостатнього залучення місцевого рівня до переговорів до браку фахівців і ресурсів для практичного впровадження acquis:

• У Сербії асоціація підготувала 21 оцінку впливу законодавства ЄС на місцеве самоврядування.
• У Чорногорії представники муніципалітетів працювали в робочих групах за 11 переговорними розділами.
• У Північній Македонії асоціація бере участь у 10 підгрупах у межах переговорного розділу з питань довкілля.
• Молдова запустила державні навчальні програми для підготовки 2000 фахівців з питань євроінтеграції та залучає представників місцевої влади до переговорних груп і Державної ради з питань європейської інтеграції.

В Україні залучення місцевого самоврядування поки залишається точковим. Представники асоціацій ОМС беруть участь у роботі за розділом 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів», однак лише одна з чотирьох всеукраїнських асоціацій представлена у переговорній групі. В інших важливих для місцевого рівня розділах — зокрема щодо довкілля чи розвитку сільських територій — системного представництва ОМС наразі немає.

«Важливо, щоб можливості євроінтеграції були доступними не лише великим містам і найбільш спроможним громадам. Ми вивчаємо європейські підходи, зокрема LEADER, який пропонує практичні механізми розвитку на основі місцевих ініціатив і партнерства. Для сільських територій потрібні зрозумілі інструменти, підготовлені фахівці та ресурси. Саме так можна уникнути розриву в можливостях громад на шляху до ЄС», — наголосив Микола Різник, голова Опішнянської громади, керівник Полтавського відділення Всеукраїнської асоціації громад.

Очільники громад представили на семінарі власний досвід, співзвучний політикам і підходам ЄС. Йдеться про рішення у сфері енергетичного переходу та енергоефективності (Теофіпольська громада), циркулярної економіки (Златопільська громада), інклюзивного розвитку сільських територій (Опішнянська громада), а також стійкості й відновлення в умовах війни (Савинська громада). Більшість цих практик стали можливими завдяки реформі децентралізації та міжнародним партнерствам і в окремих сферах випередили формальне наближення українського законодавства до норм ЄС.

«Європейська інтеграція вже давно перестала бути для громад питанням міжнародної політики. Це щоденна робота над розробкою портфелів проєктів, напрацюванням нових політик, стратегій та покращенням місцевої інфраструктури. Адже, євроінтеграція має найбільший сенс тоді, коли її відчувають мешканці — через покращення послуг та якості життя», — зазначила Марта Супрун, координаторка з питань євроінтеграції Програми Polaris та експертка ініціативи Cities4Cities.

Над представленням українського досвіду європейської інтеграції на семінарі разом із головами громад працювала команда експертів ініціативи Cities4Cities, яка реалізує напрям міжнародної муніципальної співпраці Програми Polaris.

Презентовані кейси показують потенціал місцевого рівня, але не означають готовності громад до майбутніх вимог членства в ЄС. У міру просування переговорів питання полягає не лише в тому, як швидко Україна адаптуватиме законодавство. Не менш важливо — чи матимуть усі громади достатньо повноважень, знань, фахівців і фінансових ресурсів, щоб упровадити нові правила на практиці. Інакше євроінтеграція ризикує відбуватися з різною швидкістю: одні громади отримуватимуть нові можливості для розвитку, тоді як інші залишатимуться з новими зобов’язаннями, але без інструментів для їх виконання.