ПДФО — основа місцевих бюджетів і формує до двох третин усіх податкових надходжень. Від нього залежить, які послуги отримують мешканці, у якому стані буде інфраструктура та якими темпами розвиватиметься місцева економіка. Парадокс у тому, що цей податок часто йде не туди, де людина живе, голосує і отримує послуги.

У публікації «Куди має зараховуватися ПДФО? Чому Україна більше не може відкладати цю реформу» експерти програми Polaris Ігор Герасимчук та Ігор Онищук складають у цілісну картину вісім років експертної дискусії, понад 15 законопроєктів, напрацювання дослідницьких центрів та міжнародних партнерів — і подають вичерпний матеріал, у якому тема зарахування ПДФО викладена послідовно і зрозуміло.

Кілька цифр, які допомагають побачити ширший контекст для впровадження змін:

• 65% мешканців громад фіксують скорочення населення на своїй території; водночас більшість людей планують залишатися там, де живуть, попри середню оцінку задоволеності життям 6 із 10 (ЗМІСТ. Центр аналізу політики , березень 2026).
• 70–80% громад зміцнили б власну дохідну базу за моделі зарахування ПДФО за місцем проживання чи реєстрації платника (моделювання проведене Polaris, ULEAD з Європою / ULEAD with Europe та Українським центром соціальних реформ, 2023–2024).
• 76% українців готові до складних реформ заради європейського майбутнього, навіть якщо вони тимчасово погіршать соціально-економічне становище (Westminster Foundation for Democracy в співпраці з Rating Group, січень 2026).

Демографічний, суспільний та ресурсний виміри ведуть до однієї точки: те, як живе громада щодня, залежить від того, куди надходять податки її мешканців.

У публікації — порівняння п'яти моделей зарахування ПДФО, аналіз ризиків і переваг кожної та дорожня карта переходу. Окремо розглянуто історію питання, аналітику міжнародних партнерів, систему горизонтального вирівнювання, а також компенсаційні механізми для громад, які можуть тимчасово втратити частину доходів.