У Києві відбулася стратегічна зустріч "Статистика громад", організована Державною службою статистики України за підтримки Фонду Східна Європа. На перший погляд, тема може здатися технічною, але за нею — здатність громад виживати, розвиватися і залучати інвестиції в умовах війни та післявоєнного відновлення.

---

У заході взяли участь народні депутати, представники Міністерства розвитку громад та територій України, обласних військових адміністрацій, територіальних громад, експерти та міжнародні партнери. Учасники шукали відповідь на просте запитання: чому, маючи величезні масиви даних, громади досі не можуть отримати чітку відповідь на елементарні питання про власний розвиток?

 

 

Арсен Макарчук, голова Держстату, розпочав дискусію з відвертого визнання проблеми, яка накопичувалася роками. За його словами, дані на місцях збираються, але роблять це настільки по-різному, що зіставити їх воєдино практично неможливо.

"Ми зараз маємо певну місцеву статистику, але ми не можемо вивести її в систему. Дані збираються, дуже часто самими громадами, і збираються іноді методологічно не зовсім правильно. У цих даних різні джерела, вони непорівнювані між собою. Відповідно, проблематично з таких фрагментів на місцях зібрати загальну державну статистику — вони просто не корелюють".

За словами очільника Держстату, цінність локальної статистики принципово відрізняється від макроекономічних показників. Якщо рішення на рівні держави мають відкладений ефект і відчуваються через роки, то дані громади працюють "тут і зараз" — для відкриття школи, амбулаторії чи нового автобусного маршруту. Саме тому позбавляти громади якісних даних — значить позбавляти їх інструменту реального покращення життя людей.

Арсен Макарчук визнав і відповідальність відомства: реформа, яка ліквідувала районні підрозділи статистики, розірвала живу нитку комунікації з територіями. Однак сьогодні, завдяки цифровізації та адміністративним даним (Пенсійний фонд, податкова), з'явився шанс не просто відновити втрачене, а створити якісно нову систему.

Статистика як мова діалогу з Європою та інструмент турботи про людей

 

 

Олексій Рябикін, заступник Міністра розвитку громад та територій України, перевів розмову з технічної площини в ціннісну, нагадавши головне: за кожною цифрою стоїть людина.

"Знаєте, ми зараз багато говорили про дані, говорили наскільки це важливо для формування політик, але я хочу сказати, що дані – це перш за все про людей. Все одно, це все про людей."

За словами Олексія Рябикіна, якісна статистика — це не абстракція, а спосіб приймати рішення, які реально впливають на життя мешканців громад. Особливо гостро це питання постало під час війни, коли звичні механізми збору даних виявилися абсолютно неготовими до викликів.

Він наголосив, що сьогодні питання статистики виходить далеко за межі внутрішніх потреб України. Це безпосередньо пов'язано з євроінтеграційним процесом, зокрема з 22-м розділом переговорів, який стосується регіональної політики та використання структурних фондів ЄС.

"22-й розділ – це, в тому числі, і про використання коштів для потреб тих територій, які найбільше цього потребують. Для того, щоб визначити, які це території, потрібні дані. Для того, щоб визначити, скільки треба ресурсів, потрібні дані. Але дані ще більше потрібні для того, щоб оцінити ефект".

Саме оцінка ефективності, за словами заступника Міністра, є ключовим елементом, який часто випадає з уваги. Можна сформувати політику, виділити кошти, але без даних неможливо зрозуміти: чи спрацювало? Чи стало краще людям?

"Ми не можемо задовольнити більшість запитів": Голос з регіонів

 

 

Лариса Сотнікова, керівниця Головного управління статистики у Львівській області, зазначила, що управління надходять десятки запитів від громад, але відповісти можуть далеко не на всі.

"Ми щодня отримуємо запити: статево-віковий склад населення, зайнятість, соціально-економічні показники... Починалося ще зі створення стратегій розвитку громад. Але більшість цих запитів ми не можемо задовольнити на даний час. І це не тому, що ми не хочемо".

Причини об'єктивні: війна, безпекові обмеження, перехід на вибіркові спостереження (що знижує якість даних на низовому рівні) та жорсткі вимоги статистичної конфіденційності. Вихід Лариса Сотнікова вбачає у використанні адміністративних даних, але з важливим застереженням: їхня якість неоднорідна, вони потребують методологічного доопрацювання, стандартизації та, що критично, додаткових ресурсів — як фінансових, так і технічних.

ГІС, DREAM і 244 громади під питанням: Погляд Міністерства

 

 

Найбільш предметно про те, як відсутність даних блокує роботу урядових систем, розповів Віталій Проценко, директор департаменту Міністерства розвитку громад та територій України. Він відповідає за Геоінформаційну систему регіонального розвитку (ГІС) — ключовий інструмент, який має допомагати громадам планувати свій розвиток.

"Сьогодні триває реформа стратегічного планування, реформа публічних інвестицій. У нас величезні виклики стосовно євроінтеграції. Розділ 22 — основоположний, це про використання майбутніх структурних фондів. Якщо Україна не підготується якісно, ми просто втратимо можливість використовувати величезні фінансові ресурси".

Віталій Проценко навів конкретні кейси, де брак даних створює глухі кути. Наприклад, для визначення територій відновлення (їх затвердили 123) потрібно було порахувати 20% руйнувань інфраструктури. Як це зробити? Використовували два реєстри — Мін'юсту та реєстр пошкодженого майна. Вони неповні, але це хоч якась верифікована інформація.

"Сьогодні 10 регіонів, 244 громади, де мешкає близько 7 мільйонів людей, майже не користуються статистикою. Це прифронтові території. Там досить важко ухвалити те чи інше управлінське рішення. І як ми можемо показати партнерам, що рішення було правильним, без статистики?»

Він також порушив болюче питання інтеграції систем. Сьогодні DREAM (система управління відновленням) і ГІС існують паралельно. Але для якісного стратегічного планування вони мають бути поєднані, щоб кожне інвестиційне рішення можна було оцінити з точки зору досягнення стратегічних цілей, а не просто освоєння коштів.

"Громади мають чітко визначати свої пріоритети і чітко відслідковувати цільові показники на 3, на 4, на 7 років. Не ставити захмарні значення, які неможливо виконати. Інакше це документ, який можна залишати на полиці".

"Ніхто не хоче ділитися": Культурний бар'єр

 

 

Максим Столярчук, CDTO Київської ОВА, поділився безцінним досвідом створення статистичного порталу в свій час на Львівщині. Головна проблема, з якою він зіткнувся, — не технологічна, а людська.

"Ніхто не хоче ділитися даними. Це величезна проблема, і з нею треба боротися. Треба, щоб у ментальності людей змінилося: це не твої дані, це публічні дані, якщо вони створені під час виконання твоїх функцій".

Ще одна проблема — застаріла адмінмережа в системах ДСНС чи поліції, через що дані доводиться "нарізати" вручну під сучасні громади.

Що робити? Дорожня карта від спікерів

 

 

Незважаючи на критичний тон, усі учасники зійшлися на тому, що рішення існують, і рух уже почався.

1. Законодавча рамка. Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, запевнила, що парламент готовий працювати над новим законом про муніципальну статистику. Зоряна Стецюк, заступниця Міністра цифрової трансформації, підкреслила, що без змін до законодавства не запрацює обмін даними між реєстрами: "На жаль, без законодавчих змін не поїде. Але я думаю, що разом ми зможемо зробити ефективну систему статистики."
2. Єдина методологія та цифрова платформа. Арсен Макарчук наголосив, що Держстат готовий взяти на себе методологічне лідерство. Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень, закликала створити єдиний портал місцевої статистики, куди б стікалися дані з усіх джерел за уніфікованими стандартами: "Мають бігати дані, а не люди. Щоб дослідник чи представник громади міг прийти в одне місце і побачити повну картину."
3. Міжнародний досвід та інвестиції. Віктор Лях, директор Фонду Східна Європа, нагадав, що якісна статистика — це магніт для бізнесу. Він навів яскравий факт: політика відкритих даних може приносити до 1% ВВП. "Буквально кожен інвестор буде предметом конкуренції між громадами. Без даних бізнес не буде приймати рішення. Наявні дані — це база для інвестицій у вашу громаду."

Захід "Статистика громад" став точкою збору, де проблему нарешті назвали спільною. Як резюмував Арсен Макарчук, місцева статистика — це не задача лише Держстату. Це синергія методології (Держстат), даних (місцева влада), законодавчої рамки (парламент), експертизи (науковці) та підтримки (міжнародні партнери).

Від того, чи зможуть громади отримати інструменти для аналізу, чи запрацює ГІС в повну силу, чи перестануть різні відомства "закривати" дані від публічного доступу, залежить не просто якість звітності, а спроможність України бути почутою у світі та ефективно відновлюватися.