«Європейський код доступу»: Як налаштувати українську систему інвестування на фінанси ЄС

Представники ГО «Інститут громадянського суспільства» представили проєкт, який має на меті змінити систему державного фінансування розвитку громад. Його назва — «Європейський код доступу: аналіз сумісності реформи системи управління публічними інвестиціями з політикою регіонального розвитку та стандартами Фонду згуртованості ЄС». Експерти пояснили, чому нинішня система змушує голів громад «хитрувати», та як її зробити простою та справедливою, щоб отримати мільярди євро на відновлення.

 

 

«Україна знаходиться на фронтирі Європи... ми маємо обвал економіки, з іншого боку, ми маємо величезну потребу у ремонту, у відбудові зруйнованого. Тобто вже маємо ножиці: не вистачає внутрішніх ресурсів, а потреби різко зростають», — відкрив контекст директор з науки Інституту Анатолій Ткачук.

Вихід бачать у масштабних інвестиціях. Але основні ресурси для цього — фінансова допомога ЄС. Щоб її отримати, українські правила планування та використання бюджетних грошей (система публічного інвестування, PIM) мають бути сумісними з європейськими принципами.

 

 

Керівник проєкту Борис Білий навів життєвий приклад: голова громади хоче відремонтувати звичайні сходи до амбулаторії. Але в бюджетній програмі така проста робота не пройде конкурс. Тож він пише заявку під гучною назвою, наприклад, «забезпечення безбар'єрного доступу... в рамках стратегії сталого розвитку людського капіталу». Гроші дають, сходи ремонтують, але система працює на абсурді. «Це театр, в якому ми всі змушені грати ролі, щоб просто зробити нормальну справу», — резюмував Борис Білий.

Проєкт «Європейський код доступу» — це спроба провести «краш-тест» нашої системи PIM. Він покликаний знайти відповіді на запитання: чому система змушує «танцювати з бубном»? Чи працює вона на розвиток громади чи лише на виконання формальних вимог? Чи готові ми до отримання та ефективного використання європейських фондів?

Аналіз проводитимуть у три ключові етапи:

  1. Порівняння «паперу» з «життям». Команда буде аналізувати, як норми Бюджетного кодексу працюють на практиці в єдиній цифровій системі DREAM, де відстежуються всі інвестиційні проєкти. «Чи допомагає бюджетний кодекс реалізовувати проєкти DREAM? Чи, можливо, він їх гальмує?» — зазначив Борис Білий.
  2. Фокус на участь громади. Буде досліджуватися, чи мають звичайні мешканці реальний вплив на те, куди йдуть публічні кошти в їхньому селі чи місті. «Чи прозорість екосистеми DREAM конвертується у реальний контроль з боку суспільства, або ж вона просто залишається красивою вітриною?» — зауважив керівник проєкту.
  3. Налагодження європейського «коду». Анатолій Ткачук підкреслив, що йдеться не просто про гроші, а про філософію розвитку: «Українська система PIM має навчитись працювати так, щоб... реально скорочувати розрив між багатими і бідними громадами, так як це і працює в Європі». В ЄС основним принципом є згуртованість: 70% коштів структурних фондів спрямовується саме в менш розвинені регіони для вирівнювання рівня життя.

 

 

Експерт у сфері інвестицій Василь Федюк показав, що в Україні зараз часто все навпаки: «Якщо брати наші умови, згідно реформи публічної інвестування, найкращими умовами опинилися сильніші регіони і громади... Слабші опинилися в доволі складні ситуації». Тобто ті, хто більше потребує допомоги, її отримати не можуть через складність процедур.

Василь Федюк навів блискучий приклад з Чехії, який показує, як публічні інвестиції можуть стати каталізатором економічного дива.

У 2000 році країна запустила програму підтримки індустріальних парків. З державного та місцевих бюджетів на інфраструктуру (дороги, комунікації) вклали 200 мільйонів євро.

 

Результат за перші 5 років:

  • 450 інвестиційних проєктів від приватного бізнесу.
  • 9 мільярдів євро приватних інвестицій.
  • Створено 70 000 нових робочих місць.
  • Інвестиційний мультиплікатор склав 1:45. Це означає, що кожен євро публічних грошей приніс 45 євро приватних.

Це модель, до якої має прагнути Україна: публічні кошти йдуть на стратегічну інфраструктуру, що створює умови для потоку приватних інвестицій, робочих місць, податків і розвитку громади.

 

Що конкретно планує зробити команда проєкту?

«Ми не хочемо писати черговий звіт, який ляже на полицю», — заявив Борис Білий.

План роботи включає:

  • Польові інтерв'ю. Команда поїде в громади, щоб почути «відверту правду» від голів, фінансистів та активістів. «Ми хочемо запитати їх безпосередньо прямо, де вам доводиться, можливо, хитрувати, чого вам не вистачає в системі DREAM», — сказав Білий.
  • Детальний аналіз процедур. Буде порівнюватися європейська модель (чіткі програми → оголошення конкурсів → оцінка незалежними експертами) з українською багатоступінчастою системою, яка включає десятки узгоджень.
  • Підготовку конкретних пропозицій. Головна мета — підготувати законодавчі та практичні рекомендації для органів влади, щоб виправити розрив між стратегіями розвитку громад та тим, як на них виділяються гроші. «Однією з наших цілей... буде підготовка пропозицій, щоб знову звести ці два напрямки разом», — підсумував Анатолій Ткачук.

 

 

 

 

Брифінг проведено ГО «Інститут громадянського суспільства» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Зміст цього заходу є відповідальністю ГО «Інститут громадянського суспільства» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

 

02.02.2026 - 08:30 | Переглядів: 137
«Європейський код доступу»: Як налаштувати українську систему інвестування на фінанси ЄС

Приєднані зображення:

Джерело:

Читайте також:

02 лютого 2026

I_CAN – практичний інструмент для громад у реформі Управління Публічними Інвестиціями: від пріоритету – до реалізації

I_CAN – практичний інструмент для громад у...

Ми знайомимо вас із новою національною програмою I_CAN, яка допомагає громадам і обласним адміністраціям...

02 лютого 2026

Смарт-спеціалізації та ланцюги доданої вартості: аналітична основа для економічного відновлення регіонів

Смарт-спеціалізації та ланцюги доданої...

У Києві відбулася презентація ключових результатів масштабного дослідження «Смарт спеціалізації регіонального...

02 лютого 2026

Децентралізація: найважливіше за січень

Децентралізація: найважливіше за січень

На початку кожного місяця портал «Децентралізація» підбиває підсумки рішень Уряду та Парламенту, що стосуються...

30 січня 2026

15 громад Прикарпаття об’єднуються навколо Івано-Франківська: у Галичі підписали меморандум про створення міської агломерації

15 громад Прикарпаття об’єднуються навколо...

У місті Галич керівники 15 територіальних громад Івано-Франківської області підписали меморандум про співпрацю, який...