Українські громади отримають новий інструмент, що дає можливість чесно й наочно побачити власну спроможність. Міністерство розвитку громад та територій представило оновлений підхід до оцінки спроможності територіальних громад та першу ітерацію дашборду, створеного на основі верифікованих даних і в партнерстві з проєктом «Відновлення для всіх (RFA)» та програмою Polaris.

Головний меседж для місцевого самоврядування – держава формує єдині, прозорі та зрозумілі критерії, щоб підтримка приходила туди, де вона потрібна найбільше. А громади могли бачити свій реальний стан і динаміку – не «відчуттями», а на основі даних.

Чому змінюється підхід і навіщо громадам цей інструмент

Заступник Міністра розвитку громад та територій Олексій Рябикін підкреслив: українські громади ще не мали можливості працювати на повну силу після свого формування у 2020 році – пандемія та повномасштабна війна змінили умови розвитку.

«Ми не говоримо зараз про зміну меж громад. Вони ще не мали можливості наповну реалізувати свій потенціал. Але ми говоримо про оцінювання спроможності – не про рейтинг. Ми не хочемо нікого відрейтингувати від першого до останнього місця», – наголосив Олексій Рябикін.

Мета – створити єдиний підхід, заснований на даних, щоб держава могла таргетовано підтримувати громади, які не дотягують до певного рівня у конкретних сферах.

«Ми маємо спиратися на чіткі дані. Не на забаганки. Не на уявлення. А на об’єктивну картину стану громади: її фінансів, економіки, демографії, викликів і стимулів для розвитку», - пояснив Олексій Рябикін.

Що саме змінюється

Юрій Коток, заступник директора Департаменту багаторівневого врядування Мінрозвитку, пояснив логіку нового інструменту: попередня методика 2020 року містила лише загальні критерії, які ніколи не застосовувалися для подальшої оцінки громади після її створення.

«Навіть ті критерії, що були затверджені, – узагальнені. Вони не дозволяють зрозуміти конкретну потребу громади, інституційну спроможність чи наслідки вторгнення», – зазначив Юрій Коток.

Тому в новій моделі:

✔ Використовуються лише верифіковані дані

Дані збираються з офіційних державних джерел, міністерств, а надалі – також від громад та облдержадміністрацій.

✔ Оцінювання проводитиметься окремо для міських, селищних і сільських громад

Жодного змішування різних типів – це дозволить уникнути нерелевантних порівнянь.

✔ Створено чотири групи критеріїв (24 показники на старті)

• людський потенціал;
• гуманітарно-економічний потенціал;
• інституційна спроможність;
• фінансова спроможність.

«Це перша версія. Перелік буде розширюватися, особливо в частині інституційної спроможності та економічних показників», – пояснив Юрій Коток.

Дашборд дозволяє фільтрувати громади, дивитись їхній стан у розрізі кожної групи критеріїв та аналізувати динаміку.

Що показують перші результати – і чому деякі з них потребують обговорення

Олексій Рябикін окремо звернув увагу на важливий нюанс: «По фінансовій спроможності деякі території виглядають непогано, але саме ці території прийняли найбільше релокованих людей і підприємств. Це знак питання і для нас. Нам потрібно працювати з цими даними дуже уважно».

Саме тому, за його словами, презентація – лише старт широкої фахової дискусії.

Як формували логіку показників

У виступах учасників презентації прозвучало кілька важливих акцентів:

• критерії враховують не лише роботу органів місцевого самоврядування, а й людську спільноту громади – її демографічний, економічний та соціальний стан;
• фінансові показники наразі найповніші, але їхня «вага» з часом буде збалансована іншими групами критеріїв;
• палітра даних має оновлюватися щороку, щоб було видно не тільки стан, а й динаміку, – чи громада рухається вперед, навіть із низької стартової точки.

Учасники презентації наголосили, що оцінка має стати основою для дій, а не просто красивою картинкою – індикатором для планування, рішень, інструментів політики.

Як працює дашборд і чому він важливий

Євген Машина, заступник директора проєкту RFA, підкреслив логіку створення інструменту:

«Ми хотіли, щоб можна було гнучко бачити, як ситуація змінюється від громади до громади. Це інтерактивний інструмент, де видно всі критерії і значення. Це лише перша ітерація. Далі будемо наповнювати й удосконалювати дані».

Він наголосив: проєкт побачив під час роботи з пілотними громадами, що стратегічні документи є – а от спроможність їх виконувати часто відсутня. Тому оцінка спроможності – ключова для реального розвитку.

Наступні кроки: широке обговорення і нормативне закріплення

Олексій Рябикін анонсував подальший процес.
«Цим брифінгом ми починаємо широке обговорення. Це не фінальний спосіб оцінювання. Ми хочемо почути громади, обласну владу, експертів, людей. Бо реципієнти політики – саме люди, які живуть у громадах. Наслідком гарної політики мають бути гарні сервіси. Тому ми хочемо перевести дискусію в професійне русло і створити справді ефективний інструмент для розвитку громад».

До роботи вже залучені всі ключові міністерства, а обговорення з громадами стане наступним етапом.