Експерти Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) представили результати дослідження спроможності громад Закарпатської області до участі в транскордонних проєктах, таких як програми ЄС Interreg.

Дослідження, проведене влітку 2025 року в семи громадах регіону, показало задовільний рівень їхньої готовності (від 56,2% до 86,3%). На основі аналізу фахівці сформулювали чотири ключові умови успіху та практичні поради щодо підготовки проєктних заявок.

Де і як досліджували?

Дослідження охопило сім громад Закарпатської області: Перечинську, Полянську, Вишківську, Тячівську, Нересницьку, Великобичківську та Ясінянську.

Воно включало інтерв'ю з керівництвом громад та опитування представників бізнесу, громадськості та освіти. Результати презентували на міжнародному форумі в рамках проєкту «LEAD-UP», що фінансується ЄС.

Чотири стовпи успіху для будь-якої громади

Експерти виділили чотири складові, що визначають здатність громади конкурувати за єврокошти.

1. Інституційна основа — «правила гри» всередині громади

Для успіху необхідно:

• Прийняти відповідні рішення сесії та положення, які регулюють проєктну діяльність.
• Створити проєктний офіс або призначити відповідальну особу.
• Чітко прописати транскордонне співробітництво в Стратегії розвитку громади — це підвищує пріоритетність напряму.

2. Людські ресурси — боротьба з кадровим дефіцитом

Оскільки брак кваліфікованих кадрів є найбільшою перешкодою, громадам необхідно діяти в двох напрямках:

Рішення для сьогодення (швидкий результат):

• Аутсорсинг: залучати зовнішніх консультантів або громадські організації для написання перших проєктних заявок.
• Мережа партнерств: знайти досвідченіших партнерів по проєкту (наприклад, із сусідньої країни ЄС), які можуть надати методичну допомогу.

Рішення на перспективу (стратегічний підхід):

• Навчання та підвищення кваліфікації: вкладати кошти в регулярні тренінги для співробітників з проєктного менеджменту, мовної підготовки та вимог ЄС.
• Планування штату: внести до штатного розпису посаду проєктного менеджера / координатора з євроінтеграції.

3. Фінансові та адміністративні ресурси — готовність до вимог ЄС

• Співфінансування: громада має бути готовою виділити в середньому 10% від бюджету проєкту.
• Наприклад, для проєкту вартістю 100 000 євро — це 10 000 євро.
• Фінансова дисципліна: вміння вести звітність та проводити закупівлі за суворими європейськими правилами.

4. Мережа зв’язків та репутація

• Активно будувати партнерства з громадами, НГО та бізнесом сусідніх країн.
• Вступати в єврорегіони («Карпатський», «ЄОТС «Тиса»»).
• Працювати над репутацією надійного партнера.
• Формувати «інституційну пам’ять» — документувати досвід та створювати стандарти процедур, щоб знання не втрачалися при зміні кадрів.

Як підготувати проєкт, який отримає фінансування?

Експерти НІСД дали конкретні поради щодо написання заявок:

• Докази потреби: використовуйте результати опитувань, громадських слухань або соціологічних досліджень для обґрунтування.
• Вигода для всіх: проєкт має бути взаємовигідним для всіх партнерів по обидва боки кордону.
• Ефект після завершення: результати мають працювати на громаду й після закінчення фінансування
• (наприклад, відремонтоване приміщення має бути енергоефективним і з низькими витратами на утримання).
• Мультифункціональність: один об’єкт має вирішувати кілька проблем.
• Наприклад, не просто «ремонт гуртожитку», а створення на його базі центру соціальних послуг, коворкінгу та культурних заходів.

Це дослідження — готовий інструмент для самодіагностики та планування розвитку. Громади, які системно працюватимуть над цими чотирма напрямами, значно підвищать свої шанси:

• отримувати фінансування ЄС,
• залучати інвестиції,
• і міцнішати через партнерство з європейськими сусідами.