Населення України адаптується до реалій війни і, попри небезпеки та втрати, зберігає обережний оптимізм. Від керівництва громад люди в першу чергу очікують підтримки війська і військовослужбовців, а також - стабільного енергопостачання, створення робочих місць та забезпечення укриттями.
Про це свідчать результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Ради Європи в рамках Програми «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Дослідження демонструє, що за три роки широкомасштабного російського вторгнення українці зберігають досить високий рівень оптимізму і певним чином адаптувались.
Так, 53% респондентів та респонденток вважають, що протягом року в їхній громаді зміни будуть переважно на краще (у 2022 році цей показник був на рівні 78,5%). Майже втричі менше опитаних (18%) очікують переважно на погіршення ситуації. І ще 26% вважають, що жодних змін не буде.
При цьому, найоптимістичнішими є жителі Сходу і Заходу – очікують змін на краще 65% і 54,5%, відповідно. Натомість найвища частка песимістичних оцінок серед опитаних з Півдня – 21%.
Респонденти визначились із основними пріоритетами, на яких місцева влада має сконцентруватися найближчим часом. Йдеться передусім про допомогу учасникам бойових дій та військовослужбовцям – соціальне забезпечення, лікування/реабілітація, житло тощо (40% опитаних); резервне енергопостачання на випадок аварійних відключень (32%); підтримку зайнятості та підприємництва в громаді (27%); забезпечення бомбосховищами/укриттями жителів (24%).
Водночас абсолютна більшість (78%) вважає, що місцеві бюджети мають долучитися до фінансування Сил оборони (45% вважають, що таке фінансування з місцевих бюджетів має бути обов’язковим, 33% – добровільним).

«Результати дослідження ще раз демонструють стійкість людей і громад в Україні перед викликами, з яким у 21 сторіччі не стикалася жодна європейська країна. Дослідження також чітко показує, чого перш за все чекають люди від місцевого самоврядування. На це і має орієнтуватися місцева влада. Для державної ж влади результати дослідження є ще одним підтвердженням необхідності продовження політики децентралізації і створення більших можливостей на місцях. Рада Європи і надалі підтримуватиме Україну на шляху побудови системи врядування відповідно до європейських стандартів», – зазначає Ольга Шевчук, керівниця Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні».
Переглянути усі результати восьмої хвилі всеукраїнського соціологічного дослідження «Багаторівневе врядування в Україні в умовах широкомасштабного російського вторгнення» можна за ПОСИЛАННЯМ. Результати попереднього дослідження 2022 року є тут.


Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» впроваджується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова» Центром експертизи багаторівневого врядування, що функціонує в межах Секретаріату Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Теги:
Джерело:
Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і cтійкості в Україні»
23 червня 2026
EURegionsWeek 2026 відкрила реєстрацію на партнерські сесії
EURegionsWeek 2026 відкрила реєстрацію на...
Відкрито реєстрацію на партнерські сесії European Week of Regions and Cities (EURegionsWeek) 2026 —...
23 червня 2026
Анонс. Круглий стіл «Повноважність місцевих рад в умовах воєнного стану»
Анонс. Круглий стіл «Повноважність місцевих рад...
Дата: понеділок, 29 червня 2026 року Час: 11:00 - 12:30 Місце проведення: Українське національне інформаційне...
23 червня 2026
24 червня – панельна дискусія “Розбудова...
Як ефективне стратегічне планування може слугувати інструментом пріоритезації під час управління публічними...
23 червня 2026
Ужгород і португальська Майа стали містами-побратимами
Ужгород і португальська Майа стали...
Ужгород розширив мережу міжнародних партнерств, уклавши угоду про співробітництво з португальським містом Майа....