Як успішність бізнесу можна виміряти показниками прибутковості, так і сприятливість бізнес-середовища у громаді можна оцінити за певними критеріями. А відтак і управляти його розвитком на користь мешканців. Разом з експертами «U-LEAD з Європою» громади навчалися, як ОМС провести процес оцінювання самостійно та як обрати інструменти для розвитку бізнес-середовища.
Перша Програма оцінювання та розвитку «Бізнес-середовище територіальної громади» добігла завершення. Її учасниками стали 12 громад з п’яти областей України: Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської та Хмельницької.
Координаторка програми, радниця з питань місцевих фінансів «U-LEAD з Європою» Ольга Тодорова зазначила під час підсумкового заходу:
«Громади не можуть повноцінно розвиватися, якщо вони не будуть звертати увагу на ті сектори, що функціонують на їхніх територіях. Саме тому оцінювання бізнес-середовища є для них критично важливим завданням. Результати оцінювання, отримані вами, дають можливість не лише зрозуміти поточний стан місцевої економіки, але й визначити конкретні кроки для її покращення. Проведення такого оцінювання також створює міцну основу для діалогу між владою та бізнесом, що є необхідним для прийняття зважених рішень. Саме ця співпраця між місцевою владою та бізнесом впливає на якість життя мешканців громади і стане ключовим фактором у подальшому відновленні та розвитку України».
Громади-учасниці працювали за спеціально розробленою методикою оцінювання бізнес-середовища, яка складалася із кількох компонентів. Одним з них було опитування мешканців громади, серед яких представники малого, середнього та великого бізнесу, представники ОМС та організації сприяння бізнесу. Їх просили відповісти на запитання за 8 ключовими параметрами: людський капітал, інфраструктура для бізнесу, доступ до інвестиційних об'єктів, ефективність регулювання, програми та організації сприяння бізнесу, бренд і репутація, соціальна інфраструктура, настрої та тенденції.
На основі отриманих даних експерти визначили індекс респондентів громад-учасниць, а також обрахували різницю в оцінці бізнес-середовища самими представниками бізнесу та представниками ОМС.
«В одних громадах ця різниця більш помітна, в інших — менше. Але цей показник дає змогу зрозуміти, яка в громаді об’єктивність сприйняття ситуації. Інколи виникала ситуація, коли бізнес оцінював середовище вище, ніж ОМС. Важливо враховувати цю відмінність, аби пропрацьовувати індикатори оцінювання та розуміти, яка цільова аудиторія є для нас пріоритетною для подальшого покращення цього індексу або безпосередньо працювати над вирішенням проблем», — наголосила Ельвіра Молдаван, експертка U-LEAD.
Також в рамках програми оцінювали 10 виокремлених економічних показників громад за наявними статистичними даними. Серед них — зайнятість населення, в т.ч. у підприємницьких організаціях, рівень зарплат, безробіття, а також кількість бізнесів у громаді, ряд бюджетних показників та бюджет на сприяння бізнесу в громаді.
У підсумку, експерт U-LEAD Микола Савуляк звернув увагу на чотири показники, що мають ключове значення для оцінювання бізнес-середовища громади:
«Найперше, це рівень зайнятості. Середній рівень зайнятості населення в громадах-учасницях склав 36%. Це означає, що дві третини працездатних мешканців незареєстровані ні як наймані працівники, ні як підприємці, ні як безробітні. Адже середній рівень безробіття за даними того ж опитування трішки більше 1%. Це говорить про приховану зайнятість і приховане безробіття. Це та зона росту, з якою нам необхідно працювати у наступні роки. З одного боку — це збільшення легалізації діяльності підприємств, з іншого — легалізації працівників. Адже точно 60% не є безробітними у наших громадах».
На переконання експерта, ще один важливий показник — власний дохід на одного мешканця. Це показник успішності самої громади. Він у наших громадах сильно різниться. Високий дохід на одного мешканця дозволяє ці кошти перетворювати у соціальну інфраструктуру і відповідно покращувати рівень життя.
На думку Миколи Савуляка, варто звертати увагу і на показник доходу громади від підприємницьких податків:
«В середньому у громад-учасниць він склав 37%. Це досить суттєвий вплив. Важливо усвідомлювати і донести це до депутатів рад, що підтримка підприємництва дає змогу збільшити надходження до бюджету громади. Також тут варто виокремити показник надходжень від мікро та малого бізнесу. Адже саме він може створювати суттєву частину зайнятості, є менш залежним від зовнішніх чинників та менш ризиковим в часи кризи».
Також експерт порадив громадам звертати увагу на показник «Бюджет на сприяння бізнесу в громаді». Адже дві третини громад не виділяють жодної гривні на інструменти сприяння підприємництву. Це означає, що з одного боку ОМС очікують від підприємців сплати податків, з іншого — нічого, окрім адміністрування, для них не роблять. Тоді як експерти радять виділяти близько 4% з власних надходжень на інструменти сприяння підприємництву.
В рамках програми експерти також запропонували громадам каталог інструментів покращення тих чи інших показників, отриманих під час оцінювання. Проте, за словами експерта U-LEAD Івана Кульчицького, інструменти потрібно обирати під свої потреби:
«Просто механічний вибір певного інструмента не працює. Для цього потрібно передбачити певні ресурси, оцінити його ефективність, співставити вплив інструмента і ціну питання. Формувати набори інструментів для покращення бізнес-середовища в громаді варто на підставі результатів оцінювання, із урахуванням наявних ресурсів (як бюджету, так і часу спеціалістів) та пріоритетів громади.
Загалом, щоб досягати кращих результатів, ми рекомендуємо повторювати процедуру оцінювання бізнес-середовища в громаді хоча би раз на рік. Це дасть можливість оцінити ефективність вирішення проблемних питань, виявити нові, підібрати інші інструменти та сформувати подальший план дій».
Експерти зосередили увагу учасників на тому, що розпочинати роботу над покращенням бізнес-середовища потрібно з поширення результатів проведеного опитування для максимально широкого кола мешканців, бізнесу та посадових осіб ОМС. Це сприятиме розумінню ситуації, підтримки управлінських рішень та залученості до кроків з реалізації інструментів покращення.
Учасники, в свою чергу, презентували результати оцінювання в громадах, поділилися обраними шляхами і каналами поширення результатів, продемонстрували свої переліки обраних інструментів покращення та однозначно висловили наміри провести повторне оцінювання задля відстеження якісних змін в бізнес-середовищах громад.
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...