Створювати модель системи водопостачання та з її допомогою формувати правильні технічні вимоги для ремонту й удосконалення – цього вчилися представники громад-партнерок Програми USAID DOBRE під час програми «Моделювання систем водопостачання територіальних громад у програмному комплексі EPANET». Підсумкова презентація напрацювань третьої групи учасників відбулася у Києві 21 листопада.

---

Під час події представники девʼятьох громад із Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Харківської, Херсонської, Чернівецької, Чернігівської областей

презентували свої напрацювання того, як можна оптимізувати водопровідні мережі, якщо правильно їх проаналізувати. І саме цьому вчилися учасники програми протягом двох із половиною місяців: 40 годин теорії та практики.

Загалом із 2023 року фахівці Програми USAID DOBRE провели навчання для трьох груп: 50 представників із 26 громад. Учасників навчальної програми обирали на основі їхніх мотиваційних листів, обізнаності в темі водопостачання та опису наявних систем водопостачання. За словами спеціаліста програми реагування на надзвичайні ситуації Програми USAID DOBRE Романа Мохнача, навчання та програма кожної групи вдосконалювалася, щоби учасники повезли у свої громади максимально практичні знання та могли застосувати їх у роботі. Роман Мохнач зазначив, що така програма навчання для громад є першою і наразі єдиною, яка допомагає освоїти безкоштовний інструмент, що використовують фахівці Європи та США.

Тренер навчальної програми Сергій Карелін, розповів, що ідея її створення виникла з багаторічного досвіду співробітництва з громадами і усвідомлення потреб заповнити прогалини в технічній освіті спеціалістів та наблизити їхні знання до практичних. На думку фахівця працівники комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування здебільшого працюють із окремими елементами системи, без її загального розуміння, що призводить до помилок.

«Програмне забезпечення EPANET дозволяє конвертувати плани в реальність та суттєво економити ресурси. В Україні цей інструмент не використовується в освітніх цілях, тому наша навчальна програма має на меті заповнити нішу, навчити людей мислити системно та стати автономними в прийнятті фахових інженерних рішень. Учасники програми за короткий час отримують знання, які перевищують рівень традиційної освіти, що робить підхід унікальним та ефективним. Це мікс науки та практики, що створює новий рівень знань», – пояснює Сергій Карелін.

 

 

Суть програми полягала в тому, щоби навчати спеціалістів комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування створювати та аналізувати гідравлічні моделі населених пунктів громад у безкоштовному програмному комплексі EPANET. Під час програми учасники також опанували основи гідравліки, щоби працювати з моделями, знайомилися з загальними характеристиками обладнання систем, розвинули навички підбору правильних деталей та насосного обладнання. Завдяки здобутим знанням учасники навчальної програми тепер можуть використовувати модель для прийняття рішень із оптимізації систем водопостачання, покращення якості послуг, кваліфікованої підготовки технічних завдань для розробки проєктної документації для нових будівництв чи реконструкцій систем водопостачання і їх об’єктів. А найголовніше – вся ця робота призводить до значної економії бюджету. Це стосується і ремонту – приміром правильно підібрати діаметр труби для заміни та здешевити ціну помилки. Так і енергоощадності під час роботи системи в цілому – завдяки зміні тиску подачі води чи розподілу навантаження на окремі мікрорайони.

«Унікальність програмного комплексу EPANET в тому, що можна наочно розібрати майбутній сценарій покращення систем водопостачання, моделюючи це в макетах. Ця програма дозволяє знизити ціну маневру і похибки. Бо купити неякісне або невідповідне обладнання легше, ніж зробити правильний розрахунок. Якщо представник комунального підприємства освоїв цей інструмент, правильно створив систему-модель, то він може спрогнозувати, як цей насос або труба працюватиме, який там буде тиск, чи вистачить усім мешканцям води. Він може експериментувати з типами чи потужностями насоса, трубами. Зокрема, підібрати менш потужний насос, який потребуватиме меншого генератора та ресурсів для роботи під час відключення світла. Ця навичка моделювання допомагає зекономити гроші, але підібрати ефективніші елементи. Як наслідок, менше проривів, дешевше обладнання і експлуатація цього обладнання. Саме цього ми і вчили учасників навчальної програми», – розповів Роман Мохнач.

 

 

За словами Романа Мохнача, при мінімальній інвестиції в навчання одного працівника комунального підприємства, громада може заощадити і залучити мільйони. Таким прикладом є Ніжинська громада Чернігівської області, представники якої взяли участь у першій групі навчання і приїхали ділитися досвідом із випускниками третьої хвилі.

Віктор Породько, заступник директора КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційне господарство», розповів, що завдяки наочній моделі системи водопостачання громада залучила грант – один мільйон гривень на закупівлю енергоефективного обладнання. Команда прийняла рішення придбати насос. А завдяки моделі – розрахувала тиск та продуктивність, які б давали найефективніше використання енергії. Віктор Породько додав, що за 5 місяців роботи нового обладнання громада зекономила 22 тисячі кіловат електроенергії – це 230 тисяч гривень. Відповідно до підрахунків, окупність цього проєкту – 20 місяців. Саме стільки часу знадобилось би, щоб заощадити бюджету еквівалент купівлі нового обладнання. Тож тепер громада може використовувати модель, створену під час навчання Програми USAID DOBRE, для інших інвестицій в систему.

«Зараз я використовую модель під час підбору нового насосного обладнання та перевірки, як система буде працювати. Навчання Програми USAID DOBRE дало нам знання і впевненість в подальшій роботі, зокрема з грантодавцями. У нас зʼявилося розуміння, де в нас є ефективність та де її потрібно підвищувати. Ми маємо, до чого прагнути, і вже є ідеї», – розповів Віктор Породько.

 

 

Представники нині окупованої Веселівської громади Запорізької області завершили навчання нещодавно. Проте вже порахували, як будуть відновлювати водопостачання в громаді після деокупації.

На навчальну програму Програми USAID DOBRE директор комунального підприємства «Іріда» Анатолій Грибко йшов не наосліп, каже, що освоїти комплекс EPANET було його ціллю з 2012 року. За словами очільника КП, не кожен продавець зможе підібрати насос, який технічно необхідний для конкретної свердловини. Завдяки вмінню працювати з моделлю системи водопостачання, комунальники можуть точно підібрати правильне обладнання самотужки, а також перевірити його ефективність ще до купівлі.

«Маленька зміна в параметрах насосу може оптимізувати систему і виграє від цього, як населення, так і підприємство, адже послуга надаватиметься більш якісно і буде менше скарг. Модель допомагає прийняти відповідні управлінські рішення, щоб забезпечити ефективне використання всієї системи водопровідної мережі з меншим енергоспоживанням, – розповів Анатолій Грибко. – Наша громада вже більше двох років в окупації, ми дуже чекаємо деокупації. Із підготовленими інструментами, можна буде швидко і ефективно відновити систему».

 

 

Попри виклики війни, обстріли та роботу в умовах відсутності електроенергії, українські громади працюють задля посилення енергоефективності та надання якісних послуг людям. А Програма USAID DOBRE допомагає своїм громад у цьому, адже одна з цілей Програми – посилення стійкості місцевого самоврядування та спроможності українських громад.