Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №1277 від 10 вересня 2024 року, Положення про атестацію педагогічних працівників було оновлено з урахуванням сучасних вимог та стандартів, спрямованих на підвищення якості освітніх послуг, удосконалення процесу атестації і стимулювання професійного розвитку педагогів.

Внесені зміни до Положення про атестацію педагогічних працівників є ключовими для адаптації системи оцінювання до сучасних освітніх викликів і підвищення стандартів якості навчання. Адже завдяки вдосконаленню механізмів атестації, педагогічні працівники отримують більше можливостей для професійного розвитку та захисту своїх прав у процесі оцінювання. Проте давайте розберемось детальніше, що з саме зазнало змін відповідно до оновленого Положення. Отже.

Атестація керівників закладів та їх заступників, які мають педагогічне навантаження. За новою редакцією керівники закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів закладів освіти та їх заступники, які здійснюють педагогічну діяльність, також підлягають атестації на загальних підставах. А от щодо філій є уточнення: атестація педпрацівників філій закладів загальної середньої освіти, зокрема й завідувача та його заступника, здійснюється в закладі загальної середньої освіти, який є юридичною особою, що створила філію. Щодо атестації керівників закладів освіти, то в новому положенні це чітко віднесено до повноважень атестаційної комісії 2 рівня.

Збереження кваліфікаційної категорії під час переведення (зміни місця роботи). У новому Положенні чітко зазначено, що педагогічні працівники зберігають свої кваліфікаційні категорії та звання при переведенні на іншу посаду або до іншого закладу освіти. Це гарантує стабільність для педагогів у процесі їх кар’єрного розвитку.

Збереження кваліфікаційної категорії у випадку тривалої перерви в роботі. Нове Положення забезпечує збереження кваліфікаційної категорії та звання до наступної атестації, навіть у випадку тривалої перерви. Це дозволяє педагогам повертатися до професійної діяльності без втрати статусу, що є позитивним з точки зору забезпечення безперервності кар’єрного розвитку. Атестація таких педагогічних працівників здійснюється не пізніше, ніж через 2 роки після прийняття їх на роботу.

Зміни в складі атестаційних комісій передбачають можливе включення представника профспілки до складу комісії, що сприяє прозорості процесу та забезпечує представництво інтересів педпрацівників. Проте, для  забезпечення єдиних стандартів, у положенні доцільно було б також визначити вимоги до кваліфікації членів комісії, що підвищить об’єктивність оцінювання. 

До уваги! Нарешті чітко виписано норму про створення атестаційної комісії І рівня у закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює 15 та більше педагогічних працівників, які перебувають у трудових відносинах із закладом освіти.

Також важливою нормою щодо забезпечення стабільної роботи атестаційних комісій є  можливість внесення змін до їх складу у разі тривалої відсутності з об’єктивних причин її члена або неможливістю подальшого виконання ним повноважень через виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів, який неможливо врегулювати в установлений законодавством спосіб тощо. Такі зміни вносять шляхом видання відповідного наказу (рішення) суб’єктом створення атестаційної комісії.

Новий порядок подання документів, який включає можливість зробити це у електронному вигляді, спрощує цей процес для педпрацівників та знижує адміністративне навантаження. Установлені терміни подання документів (до 20 жовтня для чергової та до 20 грудня для позачергової атестації) забезпечують структурованість процесу. Керівник закладу освіти може надати атестаційній комісії уточнені списки педагогічних працівників, які підлягають атестації, до 20 грудня поточного календарного року. 

Процедура оскарження рішень комісії скорочена до 7 днів. Положенням також зазначено норма про те, що  строки, визначені цим Положенням, припадають на вихідний, неробочий, святковий день, то відповідний строк починається з першого за ним робочого дня.

Присвоєння вищої кваліфікаційної категорії тепер можливе без обов’язкового дотримання послідовності для педпрацівників із науковим ступенем або зі значними професійними досягненнями. Такий підхід стимулює розвиток наукової діяльності серед освітян і відповідає міжнародним стандартам, однак потребує чітких критеріїв, щоб уникнути суб’єктивності у визначенні “значних досягнень”.

Нова норма щодо зарахування неформальної освіти та самоосвіти як підвищення кваліфікації визнає різноманітність форм освіти і робить підхід до підвищення кваліфікації гнучким. Проте важливо було б визначити, які документи будуть прийматися як підтвердження результатів самоосвіти, щоб уникнути суб’єктивності під час їх розгляду з боку атестаційних комісії, бо в такий спосіб до самоосвіти можна прирівняти спілкування з колегами або нараду в ОВА. 

Зміни в атестації педпрацівників, які працюють на кількох посадах або в різних закладах освіти, підвищують об’єктивність процесу атестації. Нове Положення тепер дозволяє атестацію педпрацівників за основним місцем роботи навіть при викладанні однакових предметів у різних закладах освіти, що зменшує адміністративне навантаження на працівників та забезпечує послідовність оцінювання їхньої діяльності.

Нові зміни в Положенні про атестацію педагогічних працівників дійсно свідчать про врахування більшості зауважень, які неодноразово озвучувались педагогічними працівниками закладів освіти. Впроваджені норми сприятимуть гнучкості процесу, враховують реалії сьогодення і навіть непередбачувані ситуації — що є безперечним прогресом. Проте, як і будь-яка нова ініціатива, це Положення потребує певної шліфовки. Адже воно, хоч і здається завершеним, усе ж містить позиції та формулювання, що можуть викликати подвійні тлумачення. Тож далі буде…