Цифрова безбарʼєрність – один із шести ключових напрямків розвитку, визначених у Національній стратегії зі створення безбарʼєрного простору в Україні. Держава прагне, аби усі соціальні групи мали доступ до швидкісного інтернету, публічних цифрових послуг та публічної інформації. А ще Стратегія передбачає, що усі мешканці України з часом володітимуть необхідними навичками та знаннями для користування цифровими послугами.
Про те, які успіхи країна має на цьому шляху та які виклики нас чекають попереду, розповідає Дмитро Попов, консультант із питань цифрової доступності в Програмі розвитку ООН в Україні (UNDP Ukraine / ПРООН в Україні), директор ТОВ «Лабораторія цифрової доступності», cертифікований спеціаліст Міжнародної асоціації фахівців з вебдоступності (IAAP WAS).
Дмитро Попов багато років працює над системним просуванням питань цифрової доступності, зробив вагомі внески в формування попередніх Планів заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності України. Тож роботу експертів з напрямку цифрової доступності для майбутнього Плану на 2025-2026 роки координує саме він.
Порівнюючи, як велася робота над попередніми документами, Дмитро Попов відзначає, що чотири роки тому експерти були скоріше ентузіастами цифрової доступності. Зараз же у них є чітке розуміння, що таке цифрова доступність, нащо вона потрібна та як її сформувати, тож обговорення стали більш предметними та експертними.
«Проте запити від громадськості залишилися такими саме, як були й раніше — щоб цифрові ресурси та послуги були доступними для всіх людей, без виключення», — додає експерт.
І зараз експерти вже мають чітке розуміння, з яких саме компонентів складається цифрова доступність. Їх можна розбити на два великі напрямки:
Напрям 1. Фізична наявність у людини пристроїв, що потрібні для доступу до інтернету.
«Цей напрямок лежить між цифровою та економічною безбар’єрністю, адже багато в чому залежить від фінансової спроможності людини купити потрібний пристрій та оплатити доступ до інтернету. Людям з інвалідністю потрібні робота, а не безкоштовний інтернет», — говорить експерт.
Напрям 2. Технічна доступність сайтів, застосунків та програм, їхня сумісність із програмним забезпеченням, яким користуються люди з інвалідністю.
Це той напрямок, на який безпосередньо користувачі не можуть вплинути, тому тут важлива послідовна політика держави з просування цифрової доступності. Людина може мати скільки завгодно сучасний та якісний гаджет, але якщо сайт недоступний для людей з порушеннями зору, то вони не зможуть ним скористатися.
«Це було викликом від початку та залишається ним й по сьогодні. В липні 2023 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів №757 «Деякі питання доступності інформаційно-комунікаційних систем та документів в електронній формі», яка регламентує доступність офіційних державних порталів. Ще за рік до того було прийнято державний стандарт України з доступності сайтів, оновлений згідно Європейського стандарту. Проте ми й зараз спостерігаємо, що не всі державні портали відповідають цим вимогам», — розповів експерт.
Серед максимально недоступних сайтів Дмитро Попов називає сайт Державної податкової служби, яким неможливо користуватися із використанням скрінрідера. Багато обурення також викликає портал та застосунок ДІЯ. Такі сервіси як ДІЯ.Підпис також є недоступними для скрінрідера, що створює додаткові бар'єри для людей з порушеннями зору.
«Ми розуміємо, що зробити одномоментно всі ресурси доступними складно. Тому разом з експертами ми обрали 10 ресурсів, які потрібно адаптувати в першу чергу, адже ними люди користуються частіше за все. Важливими є сайти Державної податкової інспекції, Пенсійного фонду України, Кабінет особи з інвалідністю, а також портали ДІЯ та ДІЯ.Освіта. Тривалий час не було відповідного законодавства та нормативів. Зараз вони є, проте нерідко немає експертності у розробників та замовників. Наприклад, у навчальних закладах, де готують веб-розробників, не розповідають про цифрову доступність та її принципи. Тому важлива частина пропозицій до Плану заходів, що були сформульовані нашою експертною групою, стосуються освіти», — поділився Дмитро Попов.
Тому серед пропозицій, які сформулювали експерти - посилення та гармонізація законодавства, адже ми рухаємося в бік Європейського Союзу, тож і законодавство має бути відповідним, а також навчання фахівців з цифрової доступності, які могли б розробляти доступні ресурси, проводити аудити та надавати рекомендації.
Слід додати, що ці вимоги з доступності ресурсів стосуються не лише державного сектору, а й приватного. Адже, наприклад, доступність банківських застосунків є дуже важливою для людей з інвалідністю.
«Питання цифрової доступності були актуальні й раніше, але зараз, коли людей з інвалідністю стає більше, важливо, щоб вони не стикалися з додатковими бар’єрами, яких можна позбутися. Ця задача не може бути вирішена швидко, але ми маємо розуміння напрямку руху та маємо зазначити, що за останні роки процес формування цифрової доступності став більш швидким та помітним», — резюмує експерт.
Результати роботи експертної групи, яку координує Дмитро Попов, будуть опубліковані для перегляду та додаткового обговорення.
Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Розробка Плану заходів із реалізації Національної стратегії на 2025–2026 роки проходить за координації Міністерство розвитку громад та територій України. Аналітичний та технічний супровід надає експертний консорціум за участю проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe Project). Координація заходів відбувається у співпраці з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності за підтримки Уряду Великої Британії British Embassy Kyiv.
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...