Освіта без бар’єрів: експертка про три напрями розвитку доступу до навчання

У рамках реалізації Національної стратегії з безбар’єрності впроваджуються реформи, рішення та ініціативи, що сприяють розвитку доступності та інклюзивності різних сфер діяльності держави. Наразі триває робота над розробкою Плану заходів із безбар’єрності на 2025–2026 роки. До процесу залучені представники громадськості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Про ключові напрями безбар’єрної освіти розповіла Ірина Маноха, докторка психологічних наук, професорка, директорка Східно-Європейського Інституту Психології (СЄІП).


Ірина Маноха працює у сфері освіти вже понад 25 років, зокрема брала безпосередню участь у багатьох важливих для розвитку української системи освіти подіях.

Вона розповіла, що розробка пропозицій до Плану заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності України на 2025-2026 роки здійснюється за трьома напрямками, які доповнюють один одного. Це розвиток інклюзивного навчання на всіх рівнях освіти, подальше впровадження безперервної освіти та удосконалення дистанційної освіти.

 

 

 

Ширший погляд на Інклюзивну освіту

 

Формування підходів та цінностей, яким має відповідати навчальний процес, не відбувається одномоментно. Впровадження інклюзивного навчання розпочалось з 2009 року з ратифікації державою Конвенції про права осіб з інвалідністю. Переосмислення інклюзивного навчання відбулося у 2017 році з прийняттям нового Закону України "Про освіту".

Проте сучасні виклики диктують необхідність певних змін у розумінні принципів доступності освіти на всіх рівнях.

«Раніше інклюзію в освіті сприймати переважно як залучення учнів з певними нозологіями, а тому — особливими освітніми потребами. Тобто наявність діагнозу відкривала статус “дитини з особливими освітніми потребами”. Наразі актуальним є питання соціальної інклюзії. Раніше за цим напрямком не працювали системно, хоча це дуже важливо для нашого суспільства. Наші громадяни, які переїхали із постраждалих громад, які повертаються з-за кордону, куди виїхали через війну, військові та члени їхніх родин — всі вони потребують соціальної інклюзії, адже інклюзія означає включення», — наголошує Ірина Маноха.

Як зазначила пані Ірина,  питання соціальної інклюзії багато років системно розробляється у США та країнах Європейського Союзу, де перманентно відбуваються нові хвилі міграції з різних країн світу, в тому числі - через війни. Коли людина через зміну країни проживання повністю змінює свій соціальний статус, переживає гострий міграційний синдром, задля повернення до звичного рівня життя вона потребує відповідної допомоги держави та повного спектру інструментів соціально-інклюзивної підтримки. Можливість отримати освіту та новий фах, менторська та соціальна підтримка, психологічний і соціо-патронатний супровід — це все те, що допомагає людям подолати життєву кризу.

Досвід країн ЄС може бути корисним для України, оскільки зараз велика кількість людей змушена пристосовуватися до нових умов через зміну місця проживання, як в Україні, так і за її межами. І така адаптація потребує системного підходу до інтеграції в новій громаді: від пошуку оплачуваної роботи до формування нових соціальних звʼязків.

Завдання держави — максимально скоротити період адаптації до життя в новій громаді та покращити якість життя людини в цей період.

 

Важливість безперервності у навчанні

 

Безперервна освіта — це другий пріоритетний напрям у розвитку безбар’єрності освітніх послуг, про які говорить пані Ірина. Експертка зазначила, що елементи  процесу постійного навчання були присутні ще за часи радянської України. Вечірні школи та вечірні факультети для дорослих, післядипломна освіта, курси підвищення кваліфікації — вони працювали й раніше, але не були об’єднані єдиною системою та філософією.

Термін «освіта протягом життя» зараз широко використовується у світі та означає можливість отримати якісні освітні послуги в будь-якому віці, від народження до старшого віку. Однак, цей термін означає не тільки "можливість" доступу до освіти, але й "необхідність" постійно розвиватись і набувати нових компетенцій, адже цього вимагає сучасний світ, що постійно і дуже швидко змінюється.

Для України вирішення цього питання потребує оновлення інфраструктури та підходів до організації освітнього процесу.

Освітній тренд “Lifewide Lifelong Learning” або “Lifelong Learning” (LLL) – беззаперечно актуальний, запроваджений Європейським Союзом та низкою європейських країн на рівні державної політики. Він є центральною віссю у реформуванні європейської освіти, адже через створення та розвиток системи безперервної освіти сьогодні реформуються всі галузі освіти у більшості країн Європи, і передусім це стосується системи вищої освіти. Для України вирішення цього питання потребує оновлення системи освіти та підходів до організації освітнього процесу.

“Зараз важливо закласти інструменти - створити концепцію, продумати потрібну освітню інфраструктуру, сформувати систему фінансування, щоб люди могли користуватися безперервною освітою, змінювати профіль свого професійного життя та реалізовувати свій потенціал”, — сформулювала Ірина Маноха мету цього напрямку.

 

Переваги та виклики дистанційного навчання

 

Третій напрям — це дистанційна освіта. Це наймолодша форма безбар’єрного процесу навчання, адже він фактично почав розвиватися з 2019 року. Головним стимулом стала пандемія Covid-19, коли всі без виключення були змушені залишатися вдома. Дистанційна освіта викликає по всьому світу палкі суперечки, адже одночасно зі зручністю та доступністю втрачається ефективність.

Проте дистанційна освіта дає фантастичні можливості, якщо використовувати її з розумом, зазначає пані Ірина. Вона значно розширює можливості освіти дорослих, проте, чим більш молодший вік учнів, тим нижче її ефективність. Хоча й для школи, зокрема початкової, дистанційна освіта є важливим елементом забезпечення доступності освіти.

Також дистанційна освіта забезпечує можливість для дітей отримати українську освіту, якщо вони перебувають на тимчасово окупованих територіях або за кордоном. Важливо зберігати цей онлайн-зв’язок із дітьми, удосконалюючи його. Для цього експертна група пропонує розробити освітній стандарт для дистанційного навчання учнів різних вікових категорій.

Тому одним із заходів, що обговорювала група експертів, яку координує пані Ірина, стало створення державного освітнього стандарту надання дистанційної освіти для учнів різних вікових категорій.

 

План заходів із безбар’єрності на 2025–2026 роки

 

“Потрібно розуміти, що ці три напрямки не можуть замінити один одного. Ми не повинні підміняти інклюзивну освіту дистанційною, а в безперервній освіті не враховувати компонент інклюзивності. Всі три напрямки потрібно впроваджувати та розвивати паралельно, підсилюючі та доповнюючи один іншим”, — наголошує пані Ірина.

Тому пропозиції до Плану заходів із реалізації Національної стратегії безбар’єрності України на 2025–2026 роки сформовані експертною групою так, щоб охоплювати всі три напрями одночасно.

Невдовзі експертна група, яка координується Іриною Манохою, завершить роботу над пропозиціями. Результати роботи обов’язково будуть опубліковані для додаткового обговорення.

Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору ініціювала перша леді України Олена Зеленська. Основна мета — простори, послуги та інформація без бар’єрів для всіх громадян. Державна політика безбар’єрності охоплює 6 напрямів: фізичний, цифровий, інформаційний, соціально-громадянський, освітній та економічний.


Розробка Плану заходів із реалізації Національної стратегії на 2025–2026 роки проходить за координації Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Аналітичний та технічний супровід надає експертний консорціум за участю проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe Project), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International. Координація заходів відбувається в співпраці з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності за підтримки Уряду Великої Британії British Embassy Kyiv.

04.10.2024 - 14:59 | Переглядів: 891
Освіта без бар’єрів: експертка про три напрями розвитку доступу до навчання

Теги:

освіта безбар'єрність

Джерело:

Читайте також:

26 листопада 2024

Молоді потрібні знання і віра у власні сили: досвід громад Житомирщини

Молоді потрібні знання і віра у власні сили:...

Українська молодь у громадах потребує знань і уваги до своїх потреб, а інколи ще й невеличкого поштовху, щоб повірити...

26 листопада 2024

29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний громадський бюджет» та «Громадський бюджет на дитячі мрії»

29 листопада - вебінар «Що таке «Шкільний...

Як зробити освіту ще ближчою до дітей та громади. 29 листопада 2024 року о 14:00 розпочнеться вебінар...

26 листопада 2024

У Кропивницькому обговорили впровадження реформи старшої школи

У Кропивницькому обговорили впровадження...

21 листопада у Кропивницькому відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, організоване Міністерством...