Культура — галузь, що часто залишається позбавленою належної уваги в суспільстві, особливо в умовах війни. Однак саме культура визначає українську ідентичність, що є основним стовпом стійкості в боротьбі проти російської агресії. Надання культурних послуг у громадах має важливе значення, адже це об’єднує мешканців і зберігає унікальну спадщину, що є частиною світової культури.
Як урізноманітнити культурне життя та зробити його невіддільним елементом у розвитку громад — цим питанням був присвячений Брифінг мерів, що відбувся 24 вересня 2024 року в Києві. На заході лідери громад і представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України обговорили кращі практики та виклики, що впливають на надання культурних послуг. Подія відбулася за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Пошук нових форматів для закладів культури — одне з рішень, що виведе розвиток громад на новий рівень. Зокрема, Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» підтримує цю ініціативу і вже обговорює з органами місцевого самоврядування, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, а також профільним комітетом Верховної Ради можливість створення пілотних мультифункціональних хабів на базі вже наявних культурних центрів. Основна мета таких просторів — не лише розвиток культури у громадах, а й забезпечення сталого діалогу між громадянами та місцевою владою. Також мультифункціональні хаби сприятиме більш ефективному використанню бюджетів громад.
Подібні простори за кордоном уже є одним із трендів культурного життя. Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України, наголосив на тому, що пошук кращих практик, як в Україні, так і за кордоном, може допомогти визначитися, яку стратегію розвитку культури обрати:
«Наприклад, у Латвії бібліотеки визначили як пріоритет і трансформують їх у простори, де людина може цікаво провести час, читати книжки, але не тільки. А українським громадам ще потрібно визначитися, що це має бути: чи будуть вони фокусуватися винятково на центрах культурних послуг, чи перетворюватимуть бібліотеки на простори, чи все одночасно»?
Деякі громади вже почали переосмислювати традиційні заклади культури. Один з таких прикладів — Рава-Руська громада, що на Львівщині. Після свого утворення у 2020 році громада почала розвивати культуру з нуля, адже до реформи децентралізації громада була віддаленою від районного центру та місцевих спеціалістів майже не було. Попри складнощі Рава-Руська громада відкрила Молодіжний центр, два центри культури та дозвілля, що об’єднують усіх культурних діячів громади, а також дитячий публічний простір на базі бібліотеки.
«Для цього простору ми коштом гранту закупили технічне обладнання, а також обладнання для ігрової зони. Працівники відділу культури своїми силами зробили ремонт. Тепер бібліотека змістила свій акцент, і діти приходять до мультимедійного простору, де вони можуть і книгу прочитати, і відвідати семінар. Ми вважаємо, що стандартна бібліотека вже своє віджила й потрібно змінювати формат», — зазначив Мар’ян Свірнюк, заступник Рава-Руського міського голови.
Місто Коростень на Житомирщині, відоме ще з часів Київської Русі, береже традиції та знаходить власні унікальні способи популяризувати їх серед жителів громади й туристів. Фестиваль дерунів, започаткований у 2008 році, об’єднує поціновувачів української культури та кухні й до сьогодні. Розвинувши фестиваль власними силами, коростенські мешканці до епідемії ковіду залучали до 60 тисяч туристів за один день, однак сьогодні формат фестивалю дещо змінився через війну.
«Це не просто фестиваль їжі. Наші відвідувачі обов’язково приходять на захід в українському національному одязі. Ми навіть увійшли в “Книгу рекордів України” як територія, на якій у національному одязі перебувала найбільша кількість людей. Тому Фестиваль дерунів — це культурний простір. Нині під цим брендом ми проводимо благодійні акції», — розповіла Наталія Чижевська, заступниця Коростенського міського голови.
Більше про досвід громад у наданні культурних послуг — у повному записі брифінгу мерів.
