Офіційним стартом децентралізації влади на Львівщині можна вважати липень 2015 року. Тоді після бурхливих дискусій на сесії Львівської облради «пройшло» рішення про затвердження перспективного плану об’єднання громад, який передбачав утворення 160 спроможних громад (до цього часу в області було 710 сільських, селищних та міських рад). Згодом до затвердженого плану були внесені зміни – додали ще п’ять громад. Але й це не кінець. Кабмін натомість запропонував доопрацювати документ, бо 165 громад – забагато. Дискусія щодо їх остаточної кількості триває досі.

Тим часом в області вже утворилося 15 об’єднаних громад. Вони обрали собі владу і взялися господарювати. Які перші успіхи новостворених громад? Чи справді вони стали фінансово спроможними? Й чи отримали обіцяні кошти на розвиток від держави? Як виглядає процес об’єднання на практиці? Про все це у розмові кореспондента IA ZIK з першим заступником голови Львівської ОДА Ростиславом Замлинським, який курує ці процеси в області.

Львівщина не перша, але й не остання

– Попри всі обіцянки влади щодо сприяння об’єднаним громадам, не помітно особливого азарту у цьому процесі на Львівщині. Чому?

– Мушу з вами не погодитися. Процес об’єднання громад є одним із активних процесів. Перші 15 громад об’єдналися, провели вибори і вже функціонують. Якщо порівнювати з іншими областями України, Львівщина є серед лідерів. Процес об’єднання триває. Надходять клопотання про надання висновку щодо об’єднання. Є громади, які отримали такі висновки і очікують проведення виборів. Зокрема, 27 березня відбудуться вибори у Ходорівській об’єднаній територіальній громаді. Є багато громад, які дискутують про переваги об’єднання. Представники Офісу реформ та Львівської ОДА спілкуються з ними, проводяться відповідні фінансові розрахунки, щоб громади могли зрозуміти, наскільки вони будуть фінансово самодостатні – який буде їх річний бюджет, наскільки вони зможуть покривати свої видатки.

Розроблено проект постанови Кабміну, який передбачає порядок фінансування об’єднаних територіальних громад на потреби їх соціально-економічного розвитку. У Державному бюджетні на це передбачено 1 млрд грн на всі громади. Окрім того, Державний фонд регіонального розвитку є одним із джерел фінансування об’єднаних громад.

Наші громади дуже активні у контексті підготовки проектів, які пропонуються до фінансування з Державного фонду регіонального розвитку, зокрема, на наступний рік. Також розробляють проекти для отримання субвенції на соціально-економічний розвиток.

– Як Львівщина виглядає на фоні інших областей за кількістю утворених об’єднаних громад?

– На першому місці Тернопільська область (26 громад), за нею – Хмельницька (22). Далі Львівська та Дніпропетровська.

– На Тернопільщині утворено майже удвічі більше громад.

– Залежно, як порівнювати. Не забувайте, що у Львівській області населення удвічі більше, ніж у Хмельницькій.

15 громад утворено у Львівській і Дніпропетровській областях, але у нас в одній громаді вже пройшли вибори, ще в одній очікуються – отже буде 17 громад.

План об’єднання громад відкоригують

– Львівська облрада після бурхливих дискусій (питання на сесію виносили чотири рази!) у липні 2015 року затвердила проект перспективного плану, який передбачає утворення 160 громад (зі змінами – 165 громад). Тим часом Кабмін своїм розпорядженням визначив, що на Львівщині має бути ще менше – 85 громад. Який з двох варіантів взято до роботи?

– Суть утому, що із затвердженого Львівською облрадою проекту перспективного плану Кабмін затвердив 85 громад. Також Уряд запропонував ЛОДА спільно з депутатським корпусом, органами місцевого самоврядування, науковцями, експертами доопрацювати проект перспективного плану.

Зараз спільно з науковцями Інституту регіональних досліджень ми завершуємо напрацювання змін до проекту перспективного плану. Після цього зміни будуть запропоновані для обговорення РДА, міським, сільським, селищним головам. Кінцевий варіант буде винесено на сесію – на розгляд депутатів Львівської обласної ради.

– Пам’ятаємо, з якими труднощами було затверджено 160 громад. Тепер, очевидно, їх кількість буде скорочено.

– Цей процес був заполітизований, тривав виборчий процес. Я говорив, що дехто хотів на цьому заробити політичні дивіденди і тому робив собі піар. Зараз, коли немає сенсу це робити, виборів не очікується, ця робота буде більш конструктивною і депутати, науковці, експерти поставляються до цієї роботи більш виважено.

– Яка кількість громад буде затверджена в остаточному варіанті?

– Зараз розробляється проект змін до перспективного плану. Буде менше громад, ніж 165 раніше затверджених. Їх кількість буде між 100 і 165.

– Коли зміни до проекту перспективного плану будуть винесені на сесію? Нинішній склад Львівської облради зможе прийняти таке рішення?

– Є конструктивна співпраця з обласною радою. Після обговорення з представниками РДА, районних рад та громадами документ буде винесено на розгляд сесії.

– Це відбудеться ще цього року?

– Звісно, що так. Це важкий і відповідальний процес. По кожній громаді треба провести детальні фінансові розрахунки, інвентаризацію майна, яке вони будуть утримувати. Цим займаються фахівці в РДА, у ЛОДА у профільних департаментах. Потрібно порахувати – звести усі плюси і мінуси.

Сільських голів «на килим» не викликають

– Як процес об’єднання розпочинається на практиці? Голова РДА викликає «на килим» сільських голів, умовно стукає по столу і каже: «Ось вам розрахунки! Давайте об’єднуватися!»?

– Ні, такого немає. Є певні усталені точки економічного і соціального зростання у межах того чи іншого району. Є науково обґрунтований підхід, запропонований Інститутом регіональних досліджень. Це є орієнтири. У межах кожного об’єднаної громади визначається мережа – перелік об’єктів, які мали би обслуговувати цю громаду. Потім це переводиться у гроші у вигляді видаткової та дохідної частини.

Після цього керівник Офісу реформ, безпосередньо я чи керівник департаменту фінансів ЛОДА зустрічаємося з громадами. Розміщуються оголошення, усі охочі приходять. Як правило, у народному домі чи в школі завжди немає вільних місць. Інформація доводиться до громади.

Розпорядженням сільського голови приймається рішення про ініціювання процесу об’єднання. Ця ініціатива розсилається сусіднім сільським радам, проводяться громадські слухання, далі приймаються рішення сільських, селищних рад про об’єднання.

– Які переваги об’єднання вже відчули ті громади, які ступили на шлях втілення реформи першими?

– По-перше, вони перейшли на прямі міжбюджетні відносини з Міністерством фінансів. По-друге, отримали додатковий фінансовий – 60% ПДФО, акцизний збір, екологічний податок, податок на прибуток. Поповнилися бюджети громад, адже раніше вони не мали цих надходжень.

Життя громади, її активність та можливості розвитку залежать, зокрема, від фінансового ресурсу, яким вона володіє. Інше питання – громада має піклуватися про те, щоб на її території справно сплачувалися податки.

Окрім того, громади отримали повноваження, яких вони ніколи не мали. Скажімо, громади можуть утворити в себе центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) і здійснювати реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, майнових прав тощо.

– Скільки із 15 утворених громад на Львівщині можна назвати успішними, справді фінансово незалежними, спроможними?

– Кожна громада має свою специфіку. З точки зору організації роботи, успішною вважаю кожну громаду. З точки зору фінансового ресурсу, бачимо, що там, де громади більші (об’єдналися понад три колишні сільські ради) – у них є більше можливостей.

– Назвіть найуспішніші, найбільш зразкові громади.

– Я не хочу віддавати перевагу котрійсь громаді, тому що минуло лише три місяці, як вони працюють. За підсумками півріччя чи року можна буде говорити про те, що зроблено. За ці три місяці деякі громади встигли лише зробити проектно-кошторисну документацію на певні об’єкти. Щоб говорити про їх успішність, слід подивитися на реалізовані проекти.

По двох-трьох громадах є певні питання щодо наповнення місцевого бюджету – але це вперше в житті громади розраховували свої бюджети. Певні речі не були враховані.

Наразі не бачимо у жодній громаді таких проблем, які ми не можемо їм допомогти вирішити. Кожного тижня ми спілкуємося з громадами. Як тільки виникає проблема адмінстратичного чи системного характеру, фахівці району чи ЛОДА допомагають їх розв’язувати. Діяльність громад є під повною опікою. Їм усіляко сприяємо. Де потрібно – виходимо на загальнодержавний рівень.

Земельні питання громад обіцяє розв’язати Київ

– Які зміни в об’єднаних громадах щодо надання людям освітніх, медичних, адміністративних послуг? Чи поліпшилося транспортне сполучення?

– Люди відчули зміни на собі, оскільки вони безпосередньо беруть участь у прийнятті рішень – що їм робити.

Є громади, які мають намір придбати автобус, щоб здійснювати перевезення у межах громади чи для того, щоб перевозити дітей до школи. Якщо говорити про ЦНАП – немає доцільності створювати більше ніж один центр на території об’єднаної громади.

Якщо говорити про освітню, медичну чи іншу галузь – усі рішення приймаються на рівні громади. Якщо громада вирішить облаштувати у кожному селі ФАП і амбулаторію – так і буде, якщо вона має на це фінанси. Ці питання – повністю компетенція об’єднаної громади. Те ж стосується і шкіл. Наразі не було рішень про закриття шкіл на території об’єднаних громад. Усе вирішуватиме громада, залежно від кількості дітей, потреби, можливостей.

– Які зміни щодо вирішення земельних питань, оскільки були побоювання, що після об’єднання землями громади будуть розпоряджатися хтось інший?

– Були певні побоювання, підігріті політичними речами. Зареєстровано два законопроекти, які передбачають передачу земель у розпорядження об’єднаним територіальним громадам. Держгеокадастр порекомендував і інший шлях передачі земель для об’єднаних територіальних громад. Для цього громада повинна провести інвентаризацію усіх земель у її межах. Після цього землі державної власності, які раніше були поза межами населених пунктів, рішенням Держгеокадастру будуть передані у власність об’єднаних громад.

Ми ставимо це питання перед Києвом, щоб якомога швидше його вирішити.

– Об’єднання спричинило зменшення кількості сільських рад та їх посадовців. Скільки коштів вдалося зекономити на утриманні сільських рад?

– Ми робили такі розрахунки щодо проекту перспективного плану в цілому. Нові розрахунки будуть після доопрацювання проекту перспективного плану. Тоді можна буде конкретно сказати про адміністративний ефект.

– Чи достатньо фахівців у нових громадах, щоб виконувати покладені на них функції?

– Кожного тижня проводяться з ними заняття: навчаємо, як писати проекти щодо міжнародної технічної допомоги, вирішувати інші питання у галузі фінансів. Люди хочуть працювати. До слова, заробітна плата в органах місцевого самоврядування значно вища, ніж у державних службовців в органах виконавчої влади.
Дедлайну немає

– Які перешкоди у втіленні реформи децентралізації на Львівщині. Назвіть основні аргументи противників об’єднання? Як ви їх переконуєте?

– Я б не говорив про перешкоди. Є політичні спогади: на зустрічах пригадують, що дехто у минулому робив собі на цьому піар. Але у таких запитаннях нічого страшного немає – добре, що їх озвучують. Коли спілкуєшся з громадою, показуєш фінансові розрахунки – усі розуміють переваги. Окрім того, сільські голови спілкуються між собою, зустрічаються на Асоціації сільських, селищних, міських рад, шукають істину.

Спілкування з ними триває. Кожного тижня у громадах відбувається системна робота. Люди цікавляться, вже немає побоювань, застережень. Такий стан справ, який був раніше – нікого не влаштовує. Львівщина – прикордонна область. Наші громадяни їздять до Польщі і бачать, що там завдяки об’єднанню громад відбувся економічний і регіональний розвиток.

– Назвіть умовний термін, коли мав би завершитися процес об’єднання громад на Львівщині?

– Немає такого документу, який визначає термін завершення процесу децентралізації. Кінцевої дати ніхто не встановлював.

Коли буде певний звітний період – півроку чи рік – інші громади подивляться, що зроблено у тих громадах, які об’єдналися, я впевнений, цей процес пришвидшиться. Йдеться не про роки. Думаю, це відбудеться упродовж близького часу. Дедлайну немає.

– Що буде з громадами, які не захочуть реформуватися?

– Принцип добровільності ніхто не скасовував. Вони будуть жити за тими податковими та іншими правилами, за якими жили раніше.

Але переважна більшість сіл, які прилягають до об’єднаної громади, вже починають задумуватися, як їм об’єднати зусилля з іншою громадою.

Розмовляла Наталія Шутка

Довідка

У Львівській області утворені такі об’єднані територіальні громади: Новокалинівська (8 населених пунктів); Гніздичівська (6); Дублянська (7); Новстрілищанська(11); Бабинська (10); Бісковицька (8); Вільшаницька (9); Воле-Баранецька (15); Грабовецька (6); Заболотцівська (10); Луківська (7); Міженецька (6); Новоміська (14); Тростянецька (17); Чукв’янська (7).