Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору ініційована першою леді України Оленою Зеленською. Головна мета — простори, послуги та інформація без бар’єрів для всіх громадян. Безбар’єрність як державна політика включає 6 напрямків: фізичний, цифровий, інформаційний, соціально-громадянський, освітній та економічний. У межах Плану заходів з реалізації Стратегії, який оновлюється щодва роки, втілюються необхідні реформи, рішення та ініціативи як на національному, так і на регіональному рівнях управління.

Сьогодні продовжується робота над розробкою Плану заходів з безбар’єрності на 2025–2026 роки. До процесу залучені представники громадськості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Про пріоритети та виклики у напрямку фізичної безбар’єрності розповів Володимир Висоцький, керівник напрямку «Безбар’єрність» громадської спілки «Ліга Сильних».

---

Володимир Висоцький активно долучений до розвитку безбар’єрного простору в Україні з 2016 року. Він брав участь в розробці Національної стратегії безбар’єрності у 2021 році, працював над першим і другим Планами реалізації. Зараз фахівець координує роботу групи громадських експертів, які розробляють рекомендації до заходів на 2025–2026 роки за напрямком «Фізична безбар’єрність».

Розповідаючи про роботу експертної групи, Володимир Висоцький зазначає, що важливо досягти того, щоб новий план заходів був комплексним, збалансованим та реалістичним. Варто спиратися на досвід попередніх років і враховувати реальні можливості територіальних громад, на які припадає левова частка роботи з реалізації Стратегії.

«Ми працюємо в 6 групах, кожна з яких відповідає за один із напрямків безбар'єрності, визначених у Стратегії, але на етапах фіналізації всі напрямки мають бути узгоджені. Щось дублюється, щось належить до іншого напрямку та передається колегам з інших груп, щось потребує звуження чи розширення. Для успішної реалізації деяких заходів — наприклад, запровадження певних послуг — мають бути задіяні 2-3 напрямки. Наприклад, доступність транспорту потребує рішень з фізичної, цифрової та інформаційної безбар’єрності, а доступні можливості зайнятості та працевлаштування — це не лише питання економічної безбар’єрності, а й фізичної, адже людям потрібна можливість до своєї роботи дістатися і мати належним чином облаштоване робоче місце», — говорить Володимир Висоцький.

 

Інклюзивний підхід до формування Плану заходів

 

Експерт зазначив, цього року змінився підхід до формування Плану заходів:

«Ми пішли за людьми, назустріч людям. На першому етапі розробки Плану до обговорення була залучена велика кількість представників та представниць громадських організацій, спілок, спільнот, які представляють різні суспільні групи та захищають їхні інтереси».

Відповідно до зібраних запитів, зауважень та пропозицій, що були озвучені громадянською спільнотою, весь напрямок фізичної безбар’єрності розбили на три групи тематичних питань:

1. Безбар’єрність споруд, будівель, просторів, інфраструктури, які вже існують.
2. Безбар’єрність споруд, будівель, просторів, інфраструктури, які створюються.
3. Безбар’єрність транспортної інфраструктури.

Володимир Висоцький відзначив, що виклики, які має вирішувати новий План реалізації Національної стратегії безбар’єрності, мало змінилися з моменту прийняття самої Стратегії. Але переосмислюються підходи, практики та інструменти.

Як зазначив експерт, у попередні роки були закладені основи. Проведена велика нормотворча робота, створено різноманітні рекомендаційні гайди, відбувалось та триває формування інституцій з безбар’єрності у територіальних громадах, активно проводиться навчання у різних сферах управлінської діяльності та життя громад.

 

Виклики та шляхи їх подолання

 

«Тепер актуальне питання — це практична реалізація принципів безбар’єрності, їхнє впровадження безпосередньо на об'єктах соціальної інфраструктури, у сфері надання публічних послуг, транспортного обслуговування, в освіті та культурі тощо. Норми й стандарти потрібно переводити в практичну площину, а для цього потрібен контроль, нагляд, не лише політична воля, а й виконавча спроможність та компетенції на всіх рівнях», - зазначив Володимир Висоцький.

Тому значна частина того, що пропонують зараз експерти, стосується забезпечення дотримання вже прийнятих та наявних норм і стандартів. громадянського суспільства. Тому у пропозиціях експертів закладено створення робочих та експертних груп, які братимуть участь в нормотворчій діяльності та будуть напрацьовувати механізми контролю за дотриманням норм безбар’єрності й вимог чинного законодавства. Ті, хто несе відповідальність за реалізацію тих чи інших норм безбарєрності на місцях, мають добросовісно виконувати свої обов’язки та нести відповідальність за результати своєї діяльності.

«Важливо шукати золоту середину та рівновагу. Наприклад, не просто вимагати від перевізників наявності доступного транспорту, а й стимулювати їх до оновлення рухомого складу. Як варіант — пропонувати пільгові кредити на закупівлю доступного транспорту. Адже якщо будуть занадто жорсткі умови, це може призвести до того, що на маршруті просто не буде транспорту. А якщо ставлення буде надто лояльним — нічого не зміниться і безбар’єрність залишиться лише на папері. Тому потрібно відшукати баланс. Все це вимагає часу, і тому потрібно набратися терпіння. Адже подібні зміни неможливо впровадити швидко та отримати миттєвий результат. Однак важливо не випадати із процесу та зберігати мотивацію до змін, робити малі кроки, публічно висвітлюючи як наміри, так і результати. Необхідно доносити до громади, що усі точкові зміни поступово складаються в систему», — підсумував Володимир Висоцький.

Вже у вересні експертна група, яка координувалася Володимиром Висоцьким, фіналізує роботу над пропозиціями до Плану заходів. Результати роботи обов’язково будуть опубліковані для перегляду та додаткового обговорення.

---

Розробка Плану заходів з реалізації Національної стратегії на 2025–2026 роки проходить за координації Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Аналітичний та технічний супровід надає експертний консорціум за участю проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe Project), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International. Координація заходів відбувається у співпраці з радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності за підтримки Уряду Великої Британії British Embassy Kyiv.