Місцева статистика є важливим інструментом для аналізу та прийняття рішень органами влади всіх рівнів щодо відновлення й розвитку. Дані місцевої статистики - це основа інформаційного забезпечення управління місцевим розвитком, відновлення територій та інфраструктури, планування просторового розвитку, розробки та моніторингу реалізації місцевих стратегій, планів, програм соціально-економічного розвитку, оцінювання ефективності місцевої політики.

З метою комплексного дослідження потреб у даних на місцевому рівні та розробки концепції муніципальної статистики й відповідного законопроєкту команда експертів Центру розвитку інновацій, ЛНУ імені Івана Франка, Інституту міста Дрогобича за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та сприяння Міністерства розвитку, громад, територій та інфраструктури України опитали майже 600 територіальних громад.

ЗАВАНТАЖИТИ повний текст дослідження.

Результати дослідження показали, що 46,9% територіальних громад мають потребу в додаткових даних. Причому ця потреба є більш вираженою серед селищних (51,3%) і міських громад (47%). Частка міських громад, які не задоволені наявними даними, складає 26,7%, що майже удвічі вище порівняно з сільськими громадами (14,3%).

 

РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБИ ТГ У ДАНИХ ЗА ТИПАМИ ГРОМАД
Варіанти відповідей	Відсоток відповідей,%	у томі числі за типами ТГ
		міська	селищна	сільська
Цілком  задоволені, даних достатньо	33,5	26,3	30,9	43,5
Потребуємо додаткових даних	46,9	47,0	51,3	42,2
Не задоволені, дані відсутні	19,6	26,7	17,8	14,3
Всього	100	100	100	100

Опитування також виявило, що найвищий рівень задоволення інформаційних потреб громад - у сферах місцевих бюджетів (65,1%), освіти (59,2%) та культури (56,3%). Водночас найгостріший дефіцит інформації спостерігається щодо зовнішньоекономічної діяльності (49,7% незадоволених), науки, технологій та інновацій (46,1%) та ринку праці (36,8%).

 

Рис. 1. Рівень задоволення потреб ТГ у даних за сферами місцевого розвитку/розділами статистики

 

Більшість потреб у даних громади намагаються задовольняти власними силами шляхом первинного обліку. 77% громад ведуть первинний облік даних на рівні громади, але лише 6,5% - на рівні населених пунктів. Централізовані джерела, такі як обласні адміністрації, Держстат, центральні органи влади, забезпечують лише близько 40% потреб громад у даних.

 

Рис. 2. Джерела даних, які використовують ТГ для своїх потреб за сферами місцевого розвитку/розділами статистики

 

 

Водночас на рівні населеного пункту ТГ здійснюють первинний облік переважно у сфері демографії,  житлового фонду, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального захисту. На рівні старостинського округу - переважно у сфері демографії.

 

НА ЯКИХ РІВНЯХ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ТГ РІЗНИХ ТИПІВ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПЕРВИННИЙ ОБЛІК
Варіанти відповідей	Відсоток відповідей, %	у томі числі за типами ТГ
		міська	селищна	сільська
Територіальної громади	77,0	​​80,4	78,5	71,9
Старостинського округу	2,8	1,9	3,1	3,3
Населеного пункту	6,5	4,3	4,7	10,6
Не здійснюємо	13,7	13,4	13,6	14,2
Всього	100	100	100	100

 

Рис. 3 На яких рівнях деталізації  ТГ здійснюють первинний облік за сферами місцевого розвитку/розділами статистики

 

 

Доступність даних теж суттєво варіюється за сферами. Найкраще громади оцінили доступність даних щодо місцевих бюджетів (88,2% оцінок "добре" і "дуже добре"), освіти (83,2%) та охорони здоров'я (81,3%). Найгірша ситуація з доступом до даних про науку, технології та інновації (70% оцінок "погано" і "дуже погано"), зовнішньоекономічну діяльність (63,5) та ринок праці (55,3%).

 

Рис. 4. Оцінка ТГ рівня доступності даних за сферами місцевого розвитку/розділами статистики

 

 

Таким чином, дослідження виявило суттєві проблеми з доступом територіальних громад до даних, необхідних для ефективного управління місцевим розвитком, а саме:

• нерівномірність забезпечення даними за різними сферами;
• відсутність даних у розрізі окремих громад;
• обмежений доступ до адміністративних даних;
• відмови у наданні інформації на запити громад;
• нестача первинних даних на рівні громад;
• брак актуальних і динамічних даних у стратегічних документах громад;
• непрозорість методології збору даних через опитування;
• незручні формати доступних даних.

Наявні проблеми доступу до даних суттєво знижують спроможність громад здійснювати якісне стратегічне планування, моніторинг розвитку, залучати інвестиції. Їх подолання потребує систематизації збору і надання даних на центральному рівні зі встановленням чітких правил доступу територіальних громад до інформації через офіційні канали.

За результатами дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Державна регіональна політика потребує офіційної статистики на всіх рівнях. Опитування виявило брак системної інформації на рівні громад і територій.
2. 64,5% територіальних громад (ТГ) незадоволені якістю даних. Найбільше потребують додаткових даних міські та селищні ТГ з більшою чисельністю населення.
3. Рівень задоволення потреб ТГ у даних різниться за сферами. Найкраща ситуація у сферах з найбільшими повноваженнями ОМС, найгірша - з даними про населення, екологію, економіку, ринок праці та інновації.
4. ТГ самостійно вирішують проблеми з даними через запити, використання реєстрів та ІАС. Запити до Держстату задовольняють лише 16,4% потреб.
5. Половина міських ТГ здійснює первинний облік, але якість даних низька через відсутність уніфікованих форм.
6. Ефективність роботи з даними залежить від кадрової і технічної спроможності громад. Багато ТГ все ще використовують паперову форму роботи з даними.
7. Відсутність єдиної системи збору даних погіршує якість прийняття рішень ОМС та обмежує доступ до програм фінансування.
8. Запропоновано структуру Системи показників місцевої статистики з урахуванням рекомендацій Євростату та результатів опитувань.
9. ТГ вказують на необхідність єдиної відповідальної інституції для забезпечення методології збору та доступу до статистичних показників. Серед ЦОВВ найчастіше називають Держстат, Мінцифри та Мінрегіон.