Гранти на важливі соцекономпроекти: як Пирятинська громада під час війни посилює свою економічну спроможність
Гранти на важливі соцекономпроекти: як Пирятинська громада під час війни посилює свою економічну спроможність

Цікавий та повчальний досвід залучення європейських коштів для створення драйверів місцевого економічного розвитку накопичила Пирятинська громада Полтавської області. Про це розповідає у інтерв’ю для «Децентралізації» Ірина Солдатова (на фото), керівниця проєкту ЄС «Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання».


Пані Ірино, розпочинаючи нашу розмову про досвід Вашої громади у реалізації масштабного проєкту, розкажіть, як з’явилася його ідея і якими є мета та цілі ?

Пирятинська громада впродовж останніх років обрала курс на підвищення ефективності та якості управління, зокрема, в сфері стратегічного планування свого розвитку, маркетингу території та посилення її конкурентоздатності. Ми намагаємося максимально використовувати інструменти, які надає сучасна регіональна політика. Зокрема, ще у 2017 році Пирятинська міська рада долучилася до ініціативи ЄС «Мери за економічне зростання», що дозволило її посадовим особам, серед іншого, здобути компетенцію також і у сфері публічно-приватного партнерства.

Економічна теорія стверджує, що основним принципом створення сприятливих умов для розвитку місцевого бізнесу є аналіз вже діючих в громаді виробничих ланцюгів, або ланцюгів доданої вартості, оскільки найбільш ефективними є інвестиції у відсутні, або недостатньо розвинені ланки. Адже залучення таких точкових інвестицій зумовить поштовх для всіх учасників виробничого ланцюга.

Такий аналіз проведений на початках нашою командою виявив потенціал в низці існуючих на Пирятинщині галузей: зернової, молочної, плодово-ягідної та туризму (рекреації). Зазначені галузі передбачалося підтримати, отже треба було віднайти відповідні можливості і ресурси. І ось у 2021 році Пирятинська міська рада за підтримки та допомоги ГО «Інститут громадянського суспільства» підготувала заявку на конкурс Європейського Союзу та виграла грант на реалізацію трирічного проєкту «Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання». У грошовому вимірі це склало 999,5 тис. євро грантових коштів та 160,9 тис. євро коштів співфінансування (як місцевого бюджету, так і бізнесу).

Основною ціллю проєкту було розширення місцевих ланцюжків доданої вартості для забезпечення зайнятості місцевих жителів, зокрема, з периферійних сіл, та відродження крафтового виробництва з використанням місцево вирощених продуктів, включаючи молочні продукти, сир, ягоди та мед і запровадження інноваційних рецептів. Крім того, ми намагались досягти і не менш важливих соціальних показників, а саме - покращення соціальної інтеграції окремих категорій сільського населення, зокрема ВПО, які з початком великої війни значно збільшилися і професійної орієнтації молоді та розвитку їх творчого та підприємницького потенціалу. Тож проєкт містить також і досить потужні заходи освітньо-навчального характеру – шкільні коворкінги, які по суті перебрали на себе окремі функції системи професійно-технічної освіти. Принагідно дякуємо порталу «Децентралізація» за попереднє фахове і змістовне висвітлення цієї теми.

Також хочу відзначити, що немаловажним завданнями проєкту є і заходи стосовно поліпшення екологічної стійкості громади – він має наголос на посилення еко-орієнтованості місцевої економіки та більш активної адаптації господарючих суб’єктів і домогосподарств до зміни клімату.

Як команда проєкту на початку його реалізації організувала процес визначення конкурентних переваг Пирятинської громади і які з них вирішили розвивати?

Перш ніж розпочинати будь-яку справу, варто добре все обміркувати, залучивши до цього процесу якомога більше учасників. Ми так і вчинили – провели низку нарад, у яких взяло участь близько 150 підприємців громади, окремі домогосподарства, НГО, представники місцевих закладів освіти, медицини та культури. Активно застосовували такі форми досліджень, як фокус-групи, анкетування, телефонне опитування, індивідуальні співбесіди. Найбільшу активність, до речі, виявили виробники плодово-ягідної продукції, приватні молочарні, місцеві виробники зернових культур, вочевидь, побачивши у цьому свій безпосередній інтерес.

Отже у підсумку ми спільно визначили ті переваги, які вже мали і у яких побачили можливий потенціал зростання. Серед них:

  • Географічне розташування – 43 км траси міжнародного значення Київ-Харків-Довжанський проходить по території громади. Традиційно це зона підвищеної економічної активності, в якій розміщено багато АЗС, магазинів, ремонтних майстерень, місць відпочинку тощо. До війни кількість транзитних відвідувачів за добу складала близько 30-50 тис.

З іншого боку, таке розташування громади за наявності доброї автотраси уможливлює досить швидке сполучення із столицею – півтори-дві години, а Київ - це у нашому контексті, передовсім, великий споживчий ринок.

  • Економічні чинники -  у громаді діяло два сирзаводи – Пирятинський сирзавод (ТМ «Пирятин» - входить до топ-50 брендів України) та   «Леляківська сироварня» (виробники крафтових сирів). Завдяки цим сироварам Пирятинську громаду називають «сирною столицею» Полтавщини.
  • Туристично-рекреаційний потенціал Пирятинщина має окрім привабливих екологічно-природніх умов також історичні цікавинки, зокрема, місця пов’язані з Кобзарем, садибу Закревських - пам’ятник історії, архітектури та садово-паркової культури 18 століття, де є відома «піраміда» - усипальня та споруди колишнього палацу. Все це розташовано у селі Березова Рудка.

Саме ці переваги вирішили використати для створення нових рушійних сил місцевого економічного розвитку шляхом розбудови місцевих ланцюжків доданої вартості та диверсифікації сільськогосподарського виробництва (зернове господарство, молочне тваринництво, ягідництво та плодівництво) з акцентом на захист і збереження навколишнього середовища.

А далі почалося їх практичне наповнення у плані проєкту.

Чи могли б більш детально зупинитися на цих кластерах місцевої економіки, які посилює проєкт?

Так, безумовно, розпочнімо із зернового кластеру. Традиційно, переважна більшість фермерів Пирятинської громади займається вирощуванням зернових та олійних культур. Частина з них до 2022 року докладали зусиль для диверсифікації структури свого виробництва за рахунок ягідництва, садівництва або тваринництва. Однак сегмент зернових через сприятливу ринкову кон’юнктуру продовжував забезпечувати значну частину їхніх доходів, які, зокрема, покривали збиткову діяльність в інших сегментах. Іншими словами, зернові культури залишалися фінансовою основою місцевих фермерів, а відтак і значної частини місцевих домогосподарств.

Повномасштабне російське вторгнення заблокувало експорт зернових морем та порушило логістичні зв'язки і процедури роботи між дрібними фермерами й зернотрейдерами. Місцевий агробізнес опинився на межі катастрофи. Елеватори переповнені, а фермери у розпачі: чи варто витрачатись на збір врожаю з поля, якщо нема де його зберігати і кому продати?

Ситуація ускладнювалася тим, що послуга сушіння зерна (перед закладкою на зберігання) здійснювалася на елеваторах, куди фермери привозили зерно. Війна зробила її недоступною.

Для реагування на такий виклик, восени 2022 року команда проєкту ініціювала зміни до його заходів за рахунок гранту і отримала  погодження донора.

Пирятинська міська рада оголосила три конкурси на відбір фермерів по цьому компоненту, обов'язковою умовою якого було надання співфінансування у розмірі до 25%. Переможцями стали:

  • ТОВ "Леляківське", с. Кейбалівка;
  • ФГ "Щедрий рік", с. Березова Рудка;
  • ПП "Теплівська калина", с. Березова Рудка.

У результаті за кошти гранту та власних ресурсів фермери створеили зерносушильний комплекс з системою опалення на альтернативному паливі, що розширило можливості по збереженню зерна на 30-40 тис. тон на рік. «Горизонтальні» елеватори та відповідне обладнання, які були придбані за грантові кошти, також надали можливість зберігати майже половину врожаю малих фермерів на місцях.

 

 

Придбаний на грантові кошти прес-підбирач став елементом еко-орієнтованого підходу до утилізації сільськогосподарських відходів та розвитку виробництва альтернативного палива, зокрема, паливних брикетів з рослинних решток у новоствореному цеху.

 

 

У минулому році, до речі, прес-підбирач виробив 1161 тюк (сировина ріпакова солома), вагою до 200 кг кожен. У цеху з виробництва паливних брикет створено два робочих місця (планується шість). Тільки за два місяці роботи у 2023 році цех переробив 60 тонн соломи, виробивши 56 тон паливних брикетів у цьому році планується подвоїти показники попереднього. Крім того, на горизонтальних елеваторах збережено до 1200 тон зерна або дві третини загального обсягу виробництва місцевих фермерів.

 

 

Додам загальної статистики – до цього зернового кластеру долучилося біля 60 фермерів з Пирятина та найближчих до місць локацій старостатів.

Як бачите, це промовистий приклад, як традиційне зернове виробництво збагачує і примножує доходи місцевих господарів завдяки збільшенню глибини переробки і застосуванню передових технологій і як проєкт, адаптувавшись до нових викликів війни, почав змінювати структуру виробництва зернових, розширивши присутність фермерів та їх спроможності у порівнянні з домінуючими можливостями агрохолдингів.

Є суттєві зрушення і у молочній галузі громади?

Передусім слід зазначити, що Стратегія розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки серед трьох галузей смарт-спеціалізації (які мають найбільший економічний та інноваційний потенціал) виділяє виробництво молочних продуктів. У цьому контексті Пирятинська громада має особливу конкурентну перевагу, оскільки працюють два уже згадувані виробники сиру (загалом 700 працівників).

Обидві компанії до 2022 року відчували дефіцит місцевої сировини (молоко на сирзавод завозилося з-за меж громади та навіть регіону). З іншого боку, чисельність корів в місцевих господарствах в останні десятиліття значно скоротилася, забезпечити високу продуктивність і якість однією-двома коровами є вкрай складно.  

Тому в рамках проєкту були заплановані матеріальна і консультаційна підтримка створення декількох сучасних сімейних молочних ферм (до 10 корів). Таким чином, мали бути започатковані успішні приклади для наслідування іншими місцевими жителями, як можна заробляти гроші вдома, не виїжджаючи з громади на заробітки.

Отже, на публічних конкурсах у 2022 та 2023 роках рішенням міської ради було відібрано три учасники проєкту:

  • Олександр Зателепа, с. Повстин;
  • Василь Томак, учасник АТО/ООС із с. Яцини;
  • Інна та Євген Градови, молода сім'я (віком до 35 років) із с. Вечірки.

3a підтримки фахівців було проведено індивідуальне проєктування у відібраних домогосподарствах міні-ферм, розрахованих на 8-10 корів. За кошти гранту ЄС та власників ферм виготовлено проєктно-кошторисні документації на реконструкцію приміщень ферм, здійснено відповідні ремонти, підключення до інженерних мереж, придбання молокопроводів, резервуарів-охолоджувачів, вентиляторів, гумових килимків, поїлок тощо.

Окрема увага приділялася консультативному супроводу для підвищення культури догляду за коровами, налагодження стабільних каналів збуту молока.

Для вивчення досвіду застосування сучасних технологій на сімейних молочних фермах команда проєкту організувала візит пирятинських молочарів до колег у Львівській області (ферми родин Ільницьких, Мажак, Сало, і навіть Крехівської обителі святого Миколая отців Василіян).

 

 

Також завдяки сприянню більш спроможного і досвідченого виробника молочної продукції - ТОВ «Агротехніка» було організовано відвідини молочної ферми «Білі роси» в с. Каплинці (Пирятинська громада), де застосовані нові підходи до утримання тварин різного віку, технології годівлі, доїння, охолодження молока.

Тож попри всі складнощі воєнного стану та перебої з енергопостачанням усі три міні-ферми розпочали свою діяльність і досягають запланованих показників: щоденні надої на одну корову становлять 18-20 кг, поголів'я зросло з 21 до 25 корів за рахунок власного відтворення. Всі зобов'язання сторін згідно меморандумів виконано і міні-ферми працюють із застосуванням сучасних технологій догляду, що передбачають безконтактне отримання та збір молока від корів, його первинну обробку фільтрацію та охолодження до 3-4 градусів.

Також зазначу, що вимоги, зазначені в  Угоді про асоціацію з ЄС, вимагають щоб з 2025 року молокопереробні підприємства припинили купувати молоко від населення. А створені в Пирятинській громаді міні-ферми мають залишитися в числі постачальників місцевим виробникам саме тому, що здійснюють технологічне виробництво, а отже мають прогнозоване майбутнє.

Завершуючи розповідь про молочний кластер, хочу навести досить глибокі і показові слова згадуваного вище фермера Олександра Зателепи:

«Уce життя, з дошкільних років, займаюся тваринництвом. Як тільки почув про проєкт ЄС, перший подав заявку на конкурс. І був дуже радий, що не прогадав. Зараз маю 9 корів, а до весни буде 14 голів. Сини помагають мені на фермі. Частину молока купує сирзавод, частину продаю людям.

Що би я порадив початківцям? Головне - бажання і ставлення до худоби. Треба розуміти переваги своєї ферми бо не треба їхати закордон на заробітки, щоб тебе «ганяли і сіпали». Згадаємо, що у 1933 році, під час Голодомору ті, хто мав корову, - той вижив. А сьогодні корова це гроші кожен день».

Ось так, тут і його власне ставлення до корів-годувальниць, і життєва філософія, варта, на мій погляд, наслідування, і наша історична пам'ять, що передається на генетичному рівні, і перевірені поколіннями рецепти виживання…

 

Олександр Зателепа дає інтерв'ю

 

Пані Ірино, який позитивний досвід було здобуто у ході реалізації проєкту і чи зацікавив він інші громади?

Приємно відзначити, що попри всі складні сьогоднішні обставини, досвідом місцевого економічного розвитку Пирятинської громади уже зацікавилися інші громади Полтавської області і не тільки. Зокрема, ще у червні 2023 року делегація Пирятинської громади взяла участь в форумі «Продовольча безпека України: переробка та зберігання урожаю» у Києві, який провела ініціатива «Сади Перемоги» проекту «Супровід урядових реформ в України» (SURGe).

Приклади з Пирятинського проєкту також презентувалися під час тренінгів, які проводилися у січні-червні цього року Агенцією MClass для 40 громад Волинської, Закарпатської, Львівської і Тернопільської областей у рамках проєкту USAID "ГОВЕРЛА".

У процесі підготовки матеріалів для популяризації досвіду перших двох років реалізації Проєкту було проведено відповідні дослідження та ідентифіковано історії успіхів у Пирятинській громаді. Аналіз охоплював два ключові компоненти Проєкту:

  • підтримка місцевих фермерів і домогосподарств у сфері виробництва аграрної продукції та розширення відповідних ланцюжків доданої вартості з урахуванням викликів воєнного стану;
  • розкриття творчого і підприємницького потенціалу шкільної молоді та усіх місцевих жителів, ВПО на базі шкільних коворкінгів.

У результаті - підготовлені електронні версії двох публікацій, які можуть бути цікавими для інших громад:

Публікації поширюються серед цільових аудиторії за допомогою соціальних мереж, а також під час тематичних заходів.

В цьому році в рамках реалізації проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства (IPRSA)» Пирятинську громаду відвідали представник проєкту Росс Булл та заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Сергій Замідра. Головні теми для обговорення: основні принципи Спільної аграрної політики (САП) Європейського Союзу, а саме - підвищення конкурентоспроможності місцевого бізнесу, забезпечення справедливого доходу для всіх фермерів, турбота про навколишнє середовище, покращення стану сільських територій та розвиток інновацій. Важливим фактором успішного запровадження САП є взаємодія органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та агровиробників.

 

 

Сергій Замідра (зліва) та Росс Булл (справа)

 

За підсумками візиту пан Росс відзначив, що під час спілкування з пирятинською владою та бізнесом отримав багато важливої інформації та ідей для подальшої координації донорської підтримки та полегшення доступу до неї українських агровиробників.

Тому, гадаю, наш приклад надихатиме й інші українські громади, що слід не вагатися, а створити команду, обрати мету і йти до її реалізації попри усі виклики, проблеми та негаразди. Наш час і північний сусід не залишає нам іншого вибору.

Переглядів: 1569
Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Новини на тему: інвестиції
Читайте також: