«Нічого для молоді без молоді» – цей принцип стає основоположним для розбудови ефективної молодіжної політики в громадах України. Саме молоді люди є головними агентами змін, які впливають на розвиток своїх громад та країни загалом. Яку молодіжну політику формують сьогодні громади, та які задачі вони ставлять перед собою?

---

Цим питанням був присвячений брифінг мерів «Молодіжна політика в умовах сьогодення: виклики і кращі практики для громад», який відбувся 30 липня в Києві. На заході представники профільних міністерств, органів місцевого самоврядування та громадського сектору обговорили успішні приклади реалізації молодіжної політики та інструменти залучення молоді до відновлення громад. Подія відбулася за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Сьогодні перед громадами постає чимало викликів: забезпечення якісної освіти й позашкільного розвитку, а також можливостей для реалізації молоді в умовах постійних ракетних атак. Знаходити рішення їм допомагає, зокрема, Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», серед успішних практик якого – програма стажування молоді у виконкомах місцевих рад, програма підтримки молодіжних рад у громадах, курс проєктного менеджменту. Про це розповів Марат Кюрчевський, керівник програм з розвитку місцевого самоврядування і децентралізації влади Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), який виступив на брифінгу з вітальним словом.

«Найголовніше у формуванні молодіжної політики – це залучати до цього процесу молодь. Це не тільки дозволяє зробити цю політику релевантною до потреб молоді, але і грає мотивуючу роль для молодих людей, тому що вони відчувають, що їх чують, від них щось залежить. Це створює партнерство та переконує молодь, що в цій громаді хочеться жити і працювати далі», – підсумував Марат Кюрчевський.

 

 

З початку повномасштабної війни особливо гостро постало питання міграції серед молодих українців. За різними даними, близько 2,5 млн молодих людей виїхали до країн Євросоюзу, а понад 2 млн є внутрішньо переміщеними особами. Від того, чи залишається сьогодні молодь у своїх селах і містах, залежить майбутнє громад, їхнє виживання та безпека. Фундамент молодіжної роботи закладається саме в територіальній громаді – у цьому переконаний Владислав Яцук, директор департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України:

«Відновлення громад – це питання створення умов для молоді. Якщо ми раніше говорили про молодіжну політику переважно як про навчання та розваги, то вже сьогодні маємо створювати більш фундаментальні речі: наприклад, умови для працевлаштування».

Про ключову роль молоді у відновленні громад сказав і Сергій Шаршов, начальник управління з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. За його словами, молоді люди, їхні ідеї та нові підходи дадуть можливість досить швидко впоратися із процесами відновлення в кожній територіальній громаді.

«Ще один аспект пов’язаний з євроінтеграційними процесами, адже саме молоді люди здебільшого відвідували країни Європейського Союзу або інші розвинені країни. Вони мають знати про переваги та недоліки, які мають громади за кордоном, і можуть поділитися цією інформацією з органами місцевого самоврядування, щоб застосувати це для подальшого розвитку своєї громади», – зазначив Сергій Шаршов.

 

 

Одним з успішних прикладів, як створити умови для повернення молоді з-за кордону, поділився Юрій Бова, Тростянецький міський голова. Він розповів, що після деокупації Тростянця місцеве самоврядування вирішило, що треба розпочати з бібліотек і спорту.

«Ми відкрили абсолютно всі секції, які є, для того щоб молодь поверталася в громаду. Наприклад, була одна родина, яка жила в Польщі, і дитина відвідувала там футбольну академію. І коли наша академія відкрилася, вони повернулися з Польщі у Тростянець. Нині понад 500 дітей займаються різними видами спорту, серед яких є стретчинг, йога, джампінг тощо. На сьогодні 95% населення громади повернулося, і цей показник збільшується».

У Тростянецькій громаді функціонують сучасні бібліотеки-коворкінги – простори, де молодь навчається, відвідує лекції та кінопокази. Також Юрій Бова переконаний, що забезпечення умов для народження дітей є пріоритетом у молодіжній політиці. Незважаючи на постійні обстріли міста, пологове відділення в Тростянецькій лікарні є сучасним і комфортним для породіль і немовлят.

Ще один ключ до формування молодіжної політики – налагодження діалогу з молоддю, адже ніхто краще за самих молодих людей не знає їхніх потреб і бажань. Неформальні зустрічі та щирі розмови з підлітками можуть стати початком великих змін. Саме так відбулося в Буштинській громаді, яка організувала в лісі Drive Camp – літній табір для підлітків, де всі координатори були співробітниками селищної ради.

Руслан Янчій, Буштинський селищний голова, розповів, що ідея цього проєкту з’явилася під час молодіжного форуму в Луцьку, проведеного за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Drive Camp вперше відбувся влітку 2023 року і об’єднав 70 тінейджерів, які опановували в таборі верхову їзду, стрільбу з луком, відвідували різноманітні майстер-класи та, звісно, багато спілкувалися з організаторами про майбутнє своєї громади. Проєкт відбудеться і цього літа – охочих долучитися до табору дуже багато.

«Насправді молодь не знає, що відбувається в раді та чим може допомогти. Тому щовечора біля вогнища ми обговорювали різні проблеми громади, розповідали, які є вакансії, де можна вчитися та працювати в громаді. Один з результатів табору – створення молодіжного центру та робота над запуском молодіжної ради, ідея якої зародилася у молоді просто на відпочинку», – поділився результатами табору Руслан Янчій.

 

 

Для молодих людей важливо бачити успішні кейси, коли вони справді можуть впливати на зміни у суспільстві. Таким прикладом є Олег Вольський, Жовківський міський голова, який у 25 років став наймолодшим очільником громади в Україні. Олег Вольський переконаний: молодь має долучатися до управлінських процесів, не боятися йти на вибори та пропонувати свої ідеї. Зокрема, громада працює над тим, щоб повернути талановитих українців з-за кордону й надати їм можливості для реалізації:

«Нині я проводжу переговори з молодими людьми в Німеччині, щоб вони реалізували в Жовківській громаді досвід, здобутий за кордоном. Ми з ними обговорюємо практики німецьких міст та інших міст-побратимів, адже це також важливий крок у молодіжній політиці, досліджуємо кейси громад у розвинених країнах, що мають великий досвід роботи з молоддю».

Для того щоб впливати на зміни в громаді, не обов’язково ставати членом молодіжної ради, депутатом або лідером організації. Проте важливо, щоб молодь розуміла, що вона є невіддільною частиною громади й може багато зробити для її розвитку, і в свою чергу громада надасть молодим людям можливості для реалізації. Формування активної позиції у молоді – завдання молодіжних працівників.

Метою програми «Молодіжний працівник», створеної в 2014 році, є підготовка компетентних молодіжних працівників, здатних сприяти особистісному розвитку молоді та інтеграції в суспільство. Леся Мукосеєва, керівниця громадської організації «Асоціація молодіжних працівників України», зазначила:

«Одна з ініціатив, яку може впроваджувати молодіжний працівник, – це стажування молоді в органах місцевого самоврядування. Зокрема, ця програма вже другий рік поспіль реалізується за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». Протягом двох тижнів молода людина на власному досвіді пересвідчується, що якщо є бажання, то можна працювати в органах місцевого самоврядування, це реально».

Більше про досвід громад у формуванні молодіжної політики – у повному записі брифінгу мерів.

Більше про молодіжну політику в громадах читайте у секторальній рубриці порталу "Децентралізація".