Аналіз окремих положень Бюджетної декларації на 2025-2027 роки: експертні висновки

Експерти Центру політико-правових реформ проаналізували окремі положення Бюджетної декларації на 2025-2027 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.2024) у частині впливу на місцеві бюджети та функціонування місцевого самоврядування. Висновки та застереження – у статті  Яніни Казюк, докторки наук з державного управління, професорки, експертки з питань публічних фінансів та місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ.


Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент), Кабінет Міністрів не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію та у триденний строк подає її разом з фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради для розгляду за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом.

Бюджетний кодекс з 2019 року передбачає щорічне схвалення Бюджетної декларації. Вперше в Україні її ухвалили у 2021 році. Згодом такий документ не розробляли з огляду на пандемію COVID-19, початок повномасштабного вторгнення, інші чинники, внаслідок чого призупинялася дія відповідних норм бюджетного законодавства. У цьому році, зважаючи, зокрема, на зобов’язання перед міжнародними партнерами, прийнято рішення відновити середньострокове бюджетне планування.

Бюджетна декларація – це документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та аналізу виконання бюджету у попередніх і поточному бюджетних періодах прогнозує обсяги доходів державного бюджету, визначає обсяги фінансування державного бюджету, повернення кредитів до державного бюджету та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету на середньостроковий період.

Урядом зазначається, що положення та показники Бюджетної декларації на 2025-2027 роки ґрунтуються на пріоритетних завданнях щодо продовження європейської інтеграції України, стратегічних орієнтирах, визначених у Меморандумах про економічну та фінансову політику та інших національних та міждержавних документах та угодах. Для комплексного розвитку економіки, активізації суміжних сфер, підвищення рівня життя населення, повернення людей в Україну, покращення демографічної ситуації пріоритетними напрямами концентрації обмежених фінансових ресурсів держави є: європейська інтеграція України; нова ветеранська політика; освіта для успішної країни; Український щит; ефективна цифрова держава; соціальний перехід; стійка економіка; енергетична незалежність; сучасна медицина; відбудова зруйнованого.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України. Після стрімкого економічного падіння, викликаного повномасштабним вторгненням рф на 28,8% у 2022 році, національна економіка у 2023 році продемонструвала високий ступінь адаптивності до функціонування в умовах високих безпекових ризиків і в поточному році продовжує зберігати макроекономічну стійкість та демонструвати поступове відновлення. За даними Держстату у 2023 році темпи зростання реального валового внутрішнього продукту склали 5,3%. Серед основних чинників, які сприяли забезпеченню макроекономічної стійкості та економічному зростанню, були підтримка міжнародних партнерів та адаптивність бізнесу і суспільства до воєнних реалій. Подальший економічний розвиток України значною мірою залежить від безпекової ситуації, обсягів та стабільності міжнародної фінансової допомоги, динаміки міграційних процесів, фіскальної та соціо-гуманітарної політики держави.

 

Таблиця 1.Основні макроекономічні показники на 2025 - 2027 роки

Показники
2025 рік
2026 рік
2027 рік
ВВП номінальний, млрд грн
8 466,3
10 123,2
11 782,8
ВВП реальний, %
102,7
107,5
106,2
Індекс споживчих цін (середньорічний), %
109,7
109,9
108,0
Індекс цін виробників промислової продукції, %
111,1
112,4
107,8
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією Міжнародної організації праці), % до робочої сили
17,7
17,4
16,5
Сальдо торговельного балансу, млн дол. США
-40 675,0
-27 324 ,0
-21 058,0
Експорт товарів та послуг, млн дол. США
57 229,0
67 311,0
  80 273,0
зміна, у % до попереднього року
7,0
17,6
19,3
Імпорт товарів та послуг, млн дол. США
97 904,0
94 635,0
101 331,0
зміна, у % до попереднього року
3,7
-3,3
7,1
Середньомісячна зарплата, грн
24 389,0
28 197,0
32 506,0
Зростання реальної зарплати,  у % до попереднього року
108,1
105,2
106,8
Мінімальна зарплата, грн/міс.
8 000,0
8 000,0
8 000,0
Посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС, грн
3 195,0
3 195,0
3 195,0
Припущення обмінного курсу гривні до долара США, гривень за долар США:
 
 
 
у середньому за період
45,0
46,5
46,4
на кінець періоду
45,6
45,9
46,2
Сформовано на основі Бюджетної декларації на 2025-2027 роки та прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2025-2027 роки (затверджено постановою КМУ від 28.06.2024 № 780)
 

У середньостроковому періоді очікується прискорення економічного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) з 2,7% у 2025 році до 7,5% у 2026 році та 6,2% в 2027 році. Вважається, що основними чинниками економічного розвитку буде продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими міжнародними організаціями та іноземними партнерами, а також продовження реформ, необхідних для повноправного членства України в ЄС.

Зважаючи на показники прогнозу зростання ВВП, експортних операцій у 2026-2027 роках, вбачається, що їхні досить високі значення передбачають припинення воєнних дій та прискорене економічне відновлення. Водночас, висока динаміка воєнних подій та світової політичної кон’юнктури обумовлює наявність досить високого рівня невизначеності розвитку подальших подій. Відповідно, визначений прогноз економічного та соціального розвитку України може бути переглянутий, як у коротко-, так і в середньостроковій перспективі.

Моніторинг медійного простору дає підстави робити висновки, що одним із дискусійних питань під час розгляду Державного бюджету на 2025 рік буде розмір мінімальної заробітної плати (який, як вважається, повинен зростати зважаючи на інфляційні процеси та ризики поглиблення існуючого розриву у доходах населення). Також, вважається, що необхідно збільшити видатки на оборону. Зокрема, на думку голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, мінімальна заробітна плата у 2025 році повинна становити 8 780 грн (на 9,8% більше Урядового показника), у 2026 – 9 650 грн (на 20,6% більше) і у 2027 – 10 420 грн (на 30,3% більше). Зважаючи на це, під час формування Державного бюджету на 2025 рік показники Бюджетної декларації можуть бути суттєво скориговані, що до певної міри знівелює намагання сформувати якісний середньостроковий прогноз і на його основі реалізовувати стратегічні цілі державної бюджетної політики.

Показники державного бюджету на 2025-2027 роки. Прогноз доходів бюджету на 2025-2027 роки враховує основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та основні пріоритетні завдання бюджетної і фіскальної політики, спрямовані на забезпечення збалансування державних фінансів. Основною метою бюджетної політики у 2025-2027 роках є зменшення рівня дефіциту державного бюджету, суттєве збільшення якого обумовлене різким економічним спадом та задоволенням потреб у фінансових ресурсах держави після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації.

 

Таблиця 2. Окремі показники державного бюджету на 2025-2027 роки (млн грн)

Найменування показника
2023 рік (факт)
2024 рік (план)
2025 рік (план)
2026 рік (план)
2027 рік (план)
Доходи*
2 672 481,2
1 768 451,2
2 414 975,1
2 757 129,3
3 130 890,6
Загальний фонд
1 663 069,3
1 596 619,8
2 192 819,2
2 503 074,2
2 765 777,7
Спеціальний фонд
1 009 411,9
171 831,4
222 155,9
254 055,1
365 112,9
Дефіцит +
профіцит -
1 336 872,6
1 571 486,9
1 542 589
1 046 751,3
788 541,1
Загальний фонд
1 360 157,7
1 509 093,4
1 452 590,8
1 000 579,7
758 272,9
Спеціальний фонд
-23 285,1
62 393,5
89 998,2
46 171,6
30 268,2
Видатки
4 014 813,0
3 309 047,6
3 955 515,1
3 788 109,3
3 912 524,1
Загальний фонд
3 034 273,6
3 108 221,9
3 643 468,9
3 487 875,4
3 517 136,5
Спеціальний фонд
980 539,4
200 825,7
312 046,2
300 233,9
395 387,6
* Обсяг доходів у 2025-2027 роках враховує пакет додаткових фіскальних заходів у розмірі 340,0 млрд грн щороку

 

У показниках дохідної частини Бюджетної декларації на середньостроковий період враховано наступні пропозиції щодо внесення змін до бюджетного та податкового законодавства в частині зарахування доходів до державного бюджету та їх збільшення:

  • відновлення зарахування до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 4%, що тимчасово у 2022-2024 роках спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету. За розрахунками Мінфіну відновлення частки ПДФО у розмірі 4%, яка зараховуватиметься до державного бюджету надасть можливість збільшити дохідну частину державного бюджету: у 2025 році на 11,4 млрд грн; у 2026 – на 15,9 млрд грн; у 2027 – на 18,7 млрд гривень. Відповідно, на вказані суми зменшяться доходи бюджетів територіальних громад;
  • спрямування доходів державного дорожнього фонду до загального фонду державного бюджету з поступовим його відновленням у 2025-2027 роках (у 2025 році – 25%, у 2026 році – 50%, у 2027 році – 75%). У 2024 році кошти дорожнього фонду було спрямовано до загального фонду держбюджету з метою зміцнення армії та посилення оборони. За розрахунками Мінфіну поступове відновлення державного дорожнього фонду надасть змогу акумулювати у ньому ресурси: у 2025 році – 25,9 млрд грн; у 2026 – 58,8 млрд грн; у 2027 – 72,3 млрд гривень;
  • поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС. У зв’язку з цим додаткові надходження до зведеного бюджету оцінюються: у 2025 році – 79,8 млрд грн (у т.ч. до місцевих бюджетів – 7,4 млрд грн); у 2026 – 157,3 млрд грн (у т.ч. до місцевих бюджетів – 13,3 млрд грн); у 2027 – 217,3 млрд грн (у т.ч. до місцевих бюджетів – 19,3 млрд грн).

Прогнозна частка перерозподілу валового внутрішнього продукту у 2025-2027 роках через зведений бюджет (без урахування трансфертів і пакета додаткових заходів) становить на 2025 рік – 30,2%, на 2026 рік – 30%, на 2027 рік – 29,8%, через державний бюджет на 2025 рік – 24,3%, на 2026 рік – 23,7%, на 2027 рік – 23,5%.

 

Таблиця 3. Прогнозна частка перерозподілу доходів у валовому внутрішньому продукті (млрд грн / відсотки)

Показники / періоди
2025
2026
2027
1
Доходи державного бюджету*
2 056,0
2398,1
2764,5
2
Доходи місцевих бюджетів*
495,6
643,1
748,5
3
Разом доходи зведеного бюджету (ряд.1 + ряд.2)
2 551,6
3 041,2
3 513,0
4
Номінальний ВВП
8 456,3
10 123,2
11 782,8
5
Частка доходів зведеного бюджету у ВВП (ряд.3 / ряд.4)
30,2%

30,0%

29,8%
6
Частка доходів Державного бюджету у ВВП  (ряд.2 / ряд.4)
24,3%
23,7%
23,5%
без трансфертів

 

Тобто, очікується поступове зменшення частки перерозподілу ВВП через фіскальні механізми. Зменшення частки доходів бюджету у ВВП свідчить про наміри подальшого зменшення участі держави у директивному регулюванні економічних процесів. У даному контексті зростає роль недискреційних фіскальних механізмів (механізми ринкової економіки, які дозволяють зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної державної економічної політики). Водночас, необхідно витримувати адекватний рівень державного регулювання соціально-економічних процесів для забезпечення стабільності функціонування держави.  

Серед пріоритетів податкової політики впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування та виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики, а також утримання від запровадження будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень. Серед іншого, на період 2025-2027 років планується:

  • перегляд режимів інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг з податку на прибуток підприємств;
  • забезпечення гармонізації податкового законодавства України із законодавством ЄС, зокрема поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС, приведення податкових пільг та знижених ставок податку на додану вартість у відповідність з вимогами директив ЄС;
  • приведення положень національного законодавства у відповідність з вимогами законодавства ЄС в частині протидії ухиленню від сплати податків та корпоративного податку;
  • забезпечення функціонування автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
  • запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої;
  • надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків і зборів;
  • запровадження єдиного підходу до застосування податкових стимулів.

Також одним із пріоритетів податкової політики в короткостроковій перспективі задекларовано розширення поточної бази оподаткування, зокрема шляхом змін в оподаткуванні військовим збором, в тому числі перегляд розміру збору, кола його платників, бази та об’єктів оподаткування.

За даними інформаційних джерел наразі Кабінет Міністрів працює над законопроєктом про підвищення податків. Зміни можуть торкнутися податку на додану вартість та військового збору, який можуть не лише підвищити, а й запровадити для ФОПів, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. Зокрема, військовий збір в Уряді планують підвищити з 1,5% до 5%, що дозволить додатково отримати 90-100 млрд грн на рік. Також ставку військового збору у розмірі 5% можуть запровадити й для фізосіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Водночас рівень підвищення ПДВ ще обговорюється. Ймовірне підвищення – це 2-3%, що потенційно може акумулювати в бюджеті додаткові 70-80 млрд грн або 100-120 млрд грн відповідно.

Боргова політика у 2025-2027 роках, в основному, базується на продовженні тісної співпраці з міжнародними партнерами з метою залучення довгострокового пільгового фінансування та залученні внутрішніх джерел за рахунок емісії державних цінних паперів. Урядом планується зниження показника відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до кінця 2027 року до рівня 90% валового внутрішнього продукту.

Слід відмітити, що за підсумками 2023 року відношення державного боргу до ВВП досягло рівня 84,4%. У 2024 році, за оцінками МВФ, таке співвідношення може скласти 94% ВВП. На початок повномасштабного вторгнення (тобто, на кінець 2021 року) державний борг становив 48,9% від обсягу ВВП.

 

Таблиця 4. Співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту

Періоди
Номінальний ВВП, млн грн
Державний та гарантований державний борг, млн грн
Співвідношення державного боргу до ВВП, у відсотках
А
1
2
3 = 2 / 1
2019
3 974 564
1 998 280
50,3%
2020
4 194 102
2 551 880
60,8%
2021
5 459 574
2 672 020
48,9%
2022
5 191 028
4 072 850
78,5%
2023
6 537 825
5 519 510
84,4%
Джерела: Держстат, Мінфін

 

Також слід зважати на структуру державного боргу. Суттєвими ризиками для макроекономічної стабільності є стрімке нарощування частки зовнішніх боргів – якщо за підсумками 2021 року частка зовнішніх боргів у структурі державного боргу складала 58,4%, то в 2022 цей показник склав 64,1%, а на початок червня 2025 – уже 72,1%. Безумовно, об’єктивними причинами такої ситуації є тривала війна. Однак, у середньо- та довгостроковій перспективі Уряд може зіткнутися з серйозними проблемами щодо обслуговування зовнішніх боргів.

 

Таблиця 5. Структура державного боргу України 

Періоди
Державний та гарантований державний борг, всього, млн грн
у тому числі:
Частка зовнішнього боргу,
у відсотках
внутрішній борг,
млн грн
зовнішній борг,
млн грн
А
1
2
3
4 = 3 / 1
2019
1 998 280
839 050
1 159 220
58,0%
2020
2 551 880
1 032 950
1 518 930
59,5%
2021
2 672 020
1 111 600
1 560 420
58,4%
2022
4 072 850
1 461 890
2 610 960
64,1%
2023
5 519 510
1 656 500
3 863 010
70,0%
на 31.05.2024
6 115 260
1 705 150
4 410 120
72,1%
Джерело: Мінфін

 

Серед основних завдань соціальної політики задекларовані наступні:

  • забезпечення максимальної адресності та наближеності надання відповідної соціальної підтримки тим, хто її потребує;
  • трансформація різних програм соціальної допомоги в єдиний уніфікований пакет на основі індивідуальних потреб незалежно від статусу одержувача (наприклад, внутрішньо переміщена особа чи не внутрішньо переміщена особа);
  • удосконалення механізму та критеріїв надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;
  • забезпечення захисту прав дитини;
  • забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування пенсійних виплат, призначених згідно із законодавчими актами, та щорічного проведення індексації пенсій з 1 березня;
  • перегляд складових трансферту з державного бюджету на пенсійне забезпечення;
  • упорядкування системи пенсійного забезпечення з метою посилення її справедливості та визначення єдиних підходів до нарахування страхових пенсій для всіх категорій громадян;
  • здійснення заходів щодо додаткового наповнення дохідної частини бюджетів фондів пенсійного і соціального страхування;
  • удосконалення механізму надання соціальних послуг з метою наближення їх до вразливих груп населення;
  • підтримка осіб з інвалідністю, зокрема належне забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації та протезно-ортопедичними виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями.

Державна політика у справах ветеранів буде спрямована на:

  • здійснення заходів для переходу від військової служби до цивільного життя;
  • комплексну реабілітацію ветеранів війни та членів їх сімей, зокрема шляхом надання психологічної допомоги та послуг з професійної адаптації;
  • підтримку зайнятості (самозайнятості) ветеранів війни шляхом надання грантів та мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, здійснення заходів з професійної адаптації, видачі ваучерів на підвищення конкурентоспроможності;
  • розвиток спорту ветеранів війни;
  • формування позитивного образу ветерана війни, вшанування пам’яті загиблих Захисників та Захисниць України.

У сфері освіти у 2025-2027 роках передбачено виконання завдань, спрямованих на:

  • забезпечення створення умов для формування ефективної мережі закладів освіти з урахуванням інтересів учасників освітнього процесу та потреб держави;
  • створення безпечних умов для проведення освітнього процесу в закладах освіти;
  • розширення мережі закладів дошкільної освіти відповідно до потреб громад, зокрема шляхом впровадження нових форм організації дошкільної освіти;
  • реалізацію реформи «Нова українська школа» (затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти з 1 вересня 2027 р., розроблення моделі організації освітнього процесу в старшій профільній школі, розбудову мережі профільних ліцеїв);
  • підвищення якості надання освітніх послуг та ефективності використання коштів освітньої субвенції шляхом розмежування видатків для різних форм надання освіти, перегляд показника «розрахункова наповнюваність класів» на основі верифікованих даних контингенту учнів;
  • створення сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти шляхом формування оптимальної мережі закладів професійної освіти;
  • реформування системи фінансування здобуття вищої освіти на основі диверсифікації способів фінансового забезпечення навчання здобувачів;
  • забезпечення надання освітніх послуг ветеранам;
  • здійснення заходів щодо відновлення зруйнованих (пошкоджених) будівель закладів освіти, відповідної інфраструктури, відновлення української освіти на деокупованих територіях.

У середньостроковій перспективі заходи з реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я базуватимуться на:

  • пріоритезації медичних послуг відповідно до реальних потреб населення у воєнний і повоєнний період, зокрема розвитку реабілітаційних послуг, послуг, пов’язаних з важкими травмами та опіками, послуг психічної та психологічної допомоги тощо, потреб у межах кожного госпітального округу (з урахуванням кластерності закладів);
  • підвищенні якості надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладних станах з метою зниження передчасної смертності;
  • наданні медичних послуг для реагування на інфекційні захворювання та епідемії.

Для забезпечення реалізації державної політики у сфері дорожньо-транспортної інфраструктури у 2025-2027 роках заплановано спрямувати кошти державного дорожнього фонду та державного фонду внутрішніх водних шляхів, створених у складі спеціального фонду державного бюджету. Державний дорожній фонд у 2025 році заплановано в обсязі 43,8 млрд грн, у 2026 році – 124,0 млрд грн, у 2027 році – 233,8 млрд гривень.

 

Взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами

 

Обсяг доходів місцевих бюджетів прогнозується на:

2025 рік – 495,6 млрд грн (зростання до 2024р. на 12,2 млрд грн, або +2,5%);

2026 рік – 643,1 млрд грн (зростання до 2025р. на 147,4 млрд грн, або +29,7%);

2027 рік – 748,5 млрд грн (зростання до 2026р. на 105,4 млрд грн, або +16,4%).

Прогноз частки трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у загальному обсязі фінансового ресурсу місцевих бюджетів становить у 2025 році – 27,2%, 2026 році – 24,2% та у 2027 році – 25,5%.

 

Таблиця 6. Показники доходів місцевих бюджетів (млрд грн/ відсотки)

Найменування показників
2023 рік (звіт)
2024 рік (план)
2025 рік (прогноз)
2026 рік (прогноз)
2027 рік (прогноз)
1
Доходи місцевих бюджетів (з міжбюджетними трансфертами)
652,6
674,3
680,6
848,9
1 005,1
2
Міжбюджетні трансферти з державного бюджету
177,4
190,8
184,9
205,8
256,6
3
Частка міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів
(ряд.2 / ряд.1)
27,2%
28,3%
27,2%
24,2%
25,5%
4
Видатки
630,7
674,3
661,6
829,9
978,8
5
Реверсна дотація до державного бюджету
 16,2
-
19,0
19,0
26,4

Для збалансування фінансової спроможності органів місцевого самоврядування в умовах нестабільних бюджетних надходжень та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури населених пунктів у 2025-2027 роках передбачено кошти в обсязі 40 млрд грн щороку. Розподіл коштів здійснюватиметься за результатами аналізу ефективності використання додаткових фінансових ресурсів, що надавались місцевим бюджетам у попередні роки, та аналізу виконання показників місцевих бюджетів з урахуванням необхідності забезпечення надання основних суспільних послуг.

За підсумками 2023 року частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України становила 15,3%. Відповідно до прогнозів у 2025 році частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становитиме 19%, у 2026 році – 21,1%, у 2027 році – 21,3%.

 

Таблиця 7. Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України (млрд грн / відсотки)

Найменування показників
2023 рік (звіт)
2024 рік (план)
2025 рік (прогноз)
2026 рік (прогноз)
2027 рік (прогноз)
1
Доходи місцевих бюджетів *
475,3
483,5
495,6
643,1
748,5
2
Доходи державного бюджету*
2 629,6
1 768,5
2 056,0
2 398,1
2 764,5
3
Доходи зведеного бюджету (ряд.1 + ряд.2)
3 104,9
2 252,0
2 551,6
3 041,2
3 513,0
4
Частка місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету (ряд.1 / ряд.3)
15,3%
21,5%
19,4%
21,1%
21,3%
*  без трансфертів

 

Трансферти місцевим бюджетам з державного бюджету. У 2025-2027 роках прогнозується надання низки трансфертів з державного бюджету для вирівнювання фінансової спроможності місцевих бюджетів та реалізацію державних програм гуманітарного та соціального спрямування.

Зокрема, обсяги освітньої субвенції у 2025-2027 роках прогнозуються у сумі 99,4 млрд грн щорічно.

Прогнозний обсяг освітньої субвенції є на 3,8 млрд грн (або на 3,7%) менше, ніж заплановано на поточний 2024 рік. Зазначене зменшення можна пояснити скороченням чисельності учнів та їхньою внутрішньою та зовнішньою міграцією. Також вважається, що громади продовжать оптимізувати шкільну мережу або будуть спрямовувати на утримання шкіл кошти зі своїх бюджетів. Також Урядом прийнято рішення, щодо припинення надання освітньої субвенції з 1 вересня 2025 року школам з кількістю учнів менше 45, з 1 вересня 2026 року –  школам з кількістю учнів менше 60. За умови незмінності задекларованих обсягів освітньої субвенції (99,4 млрд грн) можна прогнозувати виникнення соціальної напруги у зв’язку зі зниженням рівня забезпеченості коштів на оплату праці педагогічних працівників. Негативний ефект від зменшення обсягів фінансування зарплати також буде посилений необхідністю проведення подальших реформ середньої та старшої школи і, як наслідок, підвищення вимог до професійності та компетентності педагогічних працівників. За таких умов мотивація до впровадження реформ та подальшого особистісного розвитку педпрацівників буде на вкрай низькому рівні, що ставитиме під загрозу реалізацію державної політики у сфері освіти.   

На здійснення повноважень органами місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації передбачається спрямовувати 33,4 млрд грн щорічно.

Практика поточного 2024 року вказує на необхідність модернізації підходів до розподілу вказаних коштів з метою підвищення ефективності та обґрунтованості їх розподілу.

Також планується поступове відновлення державного дорожнього фонду внаслідок чого очікується, що місцеві бюджети зможуть отримати субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах: у 2025 році – 15,3 млрд грн; у 2026 – 36,8 млрд грн; у 2027 – 76,6 млрд гривень.

 

Таблиця 8. Обсяги трасфертів місцевим бюджетам з державного бюджетуь (млн грн)

Види трансфертів
2025
2026
2027
Базова дотація
28 666,0
28 595,8
39 696,5
Реверсна дотація
19 020,3
18 985,3
26 353,7
Освітня субвенція
99 427,0
99 427,0
99 427,0
Додаткова дотація з державного бюджету на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я
2 950,0
2 950,0
2 950,0
Додаткова дотація з державного бюджету на здійснення повноважень ОМС на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації
33 418,3
33 418,3
33 418,3
Субвенція загального фонду на забезпечення інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України
2 928,0
2 928,0
2 928,0
Субвенція загального фонду на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами
304,6
304,6
304,6
Субвенція загального фонду на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я
1 045,3
1 045,3
1 045,3
Субвенція загального фонду на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень
172,5
172,5
172,5
Субвенція загального фонду на виконання окремих заходів з реалізації соціального проекту “Активні парки - локації здорової України”
45,9
45,9
45,9
Субвенція спеціального фонду на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах
15 332,7
36 845,6
76 591,4

Передбачається, що державна бюджетна політика щодо місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин у 2025-2027 роках буде спрямована на подальший розвиток середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, удосконалення міжбюджетного регулювання, зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів, підвищення прозорості та результативності використання бюджетних ресурсів, а також збереження дворівневої системи міжбюджетних відносин, що реалізовуватиметься шляхом:

  • зміцнення фінансової спроможності територіальних громад та удосконалення міжбюджетних відносин з урахуванням нової моделі територіальної організації влади України та оновлених повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
  • складання прогнозів місцевих бюджетів для підвищення передбачуваності та послідовності бюджетної політики на місцевому рівні, узгодження таких прогнозів із середньостроковими програмами соціально-економічного розвитку громад;
  • удосконалення підходів щодо здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів відповідно до нового адміністративно-територіального устрою та за результатами реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні;
  • зміни методики оцінки (розрахунку) загальної чисельності наявного населення, що використовується для розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів;
  • розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності, продовження упорядкування сфер відповідальності та їх удосконалення.

Запропоновані Урядом заходи є вкрай важливими для удосконалення міжбюджетного регулювання, зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів, підвищення прозорості та ефективності використання бюджетних коштів, дотримання принципу субсидіарності при їх використанні, але швидше за все (принаймні у своїй переважній більшості) вони залишаться лише деклараціями, оскільки наразі відсутні будь-які дії з боку владних структур та належним чином не сформовано передумови для реалізації вказаних напрямків щодо удосконалення і впорядкування бюджетних відносин на місцевому рівні.

Урядом планується відновлення зарахування до державного бюджету ПДФО у розмірі 4%, що тимчасово у 2022-2024 роках спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, за рахунок відповідного зниження нормативу відрахування такого податку до загального фонду державного бюджету. Тобто, з 2025 року бюджети місцевого самоврядування отримуватимуть 60% від загальної суми зібраного на відповідній території ПДФО (за винятком ПДФО з військовослужбовців, що повністю зараховується до державного бюджету) замість діючого сьогодні нормативу 64%. За розрахунками Мінфіну втрати місцевих бюджетів ПДФО у розмірі 4%, становитимуть: у 2025 році – 11,4 млрд грн; у 2026 – 15,9 млрд грн; у 2027 – 18,7 млрд грн.

З іншого боку, наміри щодо поступового наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, як це передбачено директивами ЄС потенційно збільшать доходи місцевих бюджетів: у 2025 році – на 7,4 млрд грн; у 2026 – на 13,3 млрд грн; у 2027 – на 19,3 млрд грн. Однак, слід зазначити що акцизний податок, об’єктивно, є більш нерівномірним, ніж ПДФО, що може призвести до збільшення диференціації ресурсної спроможності місцевих бюджетів.   

 

Загальні висновки

 

  1. Існують значні ризики та максимальна невизначеність щодо виконання (досягнення) визначених у Бюджетній декларації показників, що обумовлено:
  • непрогнозованою безпековою ситуацією;
  • обсягами міжнародної фінансової допомоги (невизначеність щодо термінів та конкретних розмірів такої допомоги з огляду на об’єктивні та суб’єктивні чинники);
  • викликами в економічному середовищі (споживчі очікування, економічна активність, податкова політика, стабільність забезпечення енергоресурсами і т.д.);
  1. Для акумуляції додаткових ресурсів у бюджеті, швидше за все, буде прийняте рішення про підвищення ставок окремих податків і зборів. За попередньою інформацією, Уряд планує підвищити військовий збір з 1,5% до 5%, що дозволить додатково отримати 90-100 млрд грн на рік. Також ставку військового збору у розмірі 5% можуть запровадити й для фізосіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Ймовірне підвищення ПДВ – це 2-3%, що потенційно дасть можливість акумулювати в бюджеті додаткові 70-80 млрд грн або 100-120 млрд грн відповідно;
  2. Прогнозується дискусія в Парламенті щодо рівня соціальних стандартів, зокрема розміру мінімальної заробітної плати на 2025 рік. За умови затвердження у  Державному бюджеті на 2025 рік більшого розміру мінімальної заробітної, ніж визначеного у прогнозі Уряду, це потребуватиме коригування відповідних показників і може відчутно вплинути на видаткову частину місцевих бюджетів;
  3. Іншим дискусійним моментом, майже напевно, стане відновлення зарахування до державного бюджету ПДФО у розмірі 4%, що тимчасово у 2022-2024 роках спрямовувався до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Зменшення доходів місцевих бюджетів на тлі перманентного зростання цін на товари, послуги, пально-мастильні матеріали та енергоносії потребуватиме від місцевої влади вжиття заходів щодо обмеження певних видатків, перегляду мережі комунальних установ та закладів, зменшення фінансування місцевих програм соціального та економічного розвитку;
  4. Малоймовірною є реалізація у визначеному горизонті планування заходів щодо удосконалення бюджетних відносин на рівні місцевих бюджетів (зміцнення фінансової спроможності територіальних громад та удосконалення міжбюджетних відносин; удосконалення підходів щодо здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів; розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності; надання додаткових повноважень органам місцевого самоврядування в частині адміністрування місцевих податків і зборів тощо), оскільки з переважної більшості питань наразі відсутні конкретні напрацювання, які б мали консенсусну узгодженість серед зацікавлених стейкхолдерів.

Додатково:

Також Бюджетну декларацію розглянуто на засіданні Комітету ВРУ з питань бюджету та рекомендовано Уряду в державному бюджеті на 2025 рік врахувати такі основні позиції:

1. збільшити планові доходи (відповідно до своєї ж власної ініціативи) і зробити аудит наявних податкових пільг, щоб убезпечити бюджет від необґрунтованих втрат;

2. затвердити Стратегію управління державним боргом 2025-2027;

3. вжити заходів щодо реструктуризації  державного і гарантованого державою боргу (що Мінфін зараз вже успішно робить); 

4. жорстко пріоритезувати витрати бюджету, відмовившись від непершочергових, неактуальних та неефективних витрат, сконцентрувати фінансовий ресурс на зміцненні обороноздатності, відбудові, справедливому та адресному соціальному захисті громадян, які потрапили у складні життєві обставини, та підтримці ветеранів російсько-української війни;

5. опрацювати можливість підвищення у 2025-2027 роках розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а також посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, виходячи з наявних фінансових ресурсів та за умови достатнього забезпечення коштами потреб оборони; 

6. звернути увагу на необхідність впровадження грейдової системи оплати праці на державній службі у профільному законодавстві, а не в державному бюджеті (прийняти законопроект №8222);

7. врахувати при розподілі видатків державного бюджету на соціальний захист коштів на підтримку ВПО на підставі даних постійного моніторингу кількості таких осіб та з урахуванням можливих змін,

8. продовжувати роботу Фонду ліквідації наслідків збройної агресії з метою ліквідації гуманітарних, соціальних та економічних наслідків, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України,

9. знайти шляхи зміцнення фінансової спроможності територіальних громад, опрацювавши можливості: 

  • зарахування до загального фонду місцевих бюджетів більшої частки ПДФО (в розмірі 64%)
  • продовження зупинки дії статей 98 і 99 Бюджетного кодексу в частині передачі реверсної дотації з місцевих бюджетів до державного бюджету
  • визначення механізмів здійснення оцінки майна, яка відображатиме поточну ринкову вартість об'єктів нерухомості та яку можна буде використовувати в цілях оподаткування майна,
  • винайдення механізму компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води; 

10. недопущення передачі державою повноважень ОМСам без відповідного фінансового забезпечення;

11. збереження стабільних джерел наповнення місцевих бюджетів, забезпечивши у разі зменшення таких джерел компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

 

При використанні матеріалів цієї публікації обов’язковим є посилання на джерело та авторів статті.


Аналітичні матеріали підготовлено експертами Центру політико-правових реформ за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є конкурентоспроможною відповідальністю його авторів та не може жодним чином сприймати як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу та його державних членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.

27.07.2024 - 12:00 | Переглядів: 8427
Аналіз окремих положень Бюджетної декларації на 2025-2027 роки: експертні висновки

Теги:

бюджет аналітика бюджет Яніна Казюк

Джерело:

Читайте також:

22 листопада 2024

Розмежування повноважень органів місцевого самоврядування є кроком до сильнішого багаторівневого врядування в Україні

Розмежування повноважень органів місцевого...

18 листопада у Бучі відбувся круглий стіл щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування та органів...

21 листопада 2024

Громади Хмельниччини долучилися до обговорення реформи старшої школи

Громади Хмельниччини долучилися до обговорення...

15 листопада в Хмельницькому відбулося громадське обговорення впровадження реформи профільної середньої освіти. Захід...

21 листопада 2024

Програма Polaris провела інформаційну сесію для громад Житомирщини

Програма Polaris провела інформаційну сесію для...

20 листопада у Житомирі відбулася інформаційна сесія Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в...

21 листопада 2024

Стратегія безбар’єрності: експерт розповів про цифрову доступність

Стратегія безбар’єрності: експерт розповів про...

Цифрова безбарʼєрність – один із шести ключових напрямків розвитку, визначених у Національній стратегії зі створення...