На Рівненщині обговорили реформу профільної середньої освіти та критерії створення академічних ліцеїв

У регіонах тривають громадські обговорення реформи профільної середньої освіти. 5 липня в Рівному відбулася зустріч МОН із представниками громад й ОВА з метою спільних напрацювань змін до законодавства й нормативних документів. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Рівненської ОВА. 


До обговорення цілей реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Рівненській області долучилися приблизно 150 учасників, серед яких представники МОН, ОВА, ОР, Проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освіти ТГ, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.

На заході розглянули: передумови впровадження реформи профільної середньої освіти й суть змін та нововведень. Особливу увагу приділили плануванню мережі закладів профільної середньої освіти, моделям її фінансування та управління.

Одним з найскладніших етапів реформи «Нова українська школа» є запровадження профільної середньої освіти. Вона передбачає зміни змісту освіти, підходів до організації навчального процесу та мережі закладів освіти. 

Реформа профільної середньої освіти має стати для регіонів вагомим аспектом підвищення якості освіти. З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним — із поглибленим вивченням предметів (курсів) і підготовкою до здобуття вищої освіти та професійним — зі здобуттям професії. 

До 1 вересня цього року відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» має бути затверджено мережу закладів профільної освіти. Мета МОН — спільно з ОВА й органами місцевого самоврядування сформувати спроможну мережу закладів, у яких можливо буде організувати вибір профілів, предметів та інтегрованих курсів для учнівства.

Доповідачі розповіли про головні причини запровадження реформи.

  • Реформа профільної середньої освіти має за мету подолати розрив у якості освіти між містом і селом. Адже згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA–2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні майже 5 років навчання; у математиці — більше ніж 4,5 року навчання; у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки. 
  • Кількість обов’язкових для вивчення предметів надто велика, тож від учнів очікують, що кожен з них вони знатимуть на глибокому рівні. Проте кількості годин на вивчення цих предметів упродовж двох років недостатньо для якісного опанування програми. Водночас перевантаженість учнів навчанням та домашніми завданнями призводить до стимулювання недоброчесності, оскільки неможливо вивчати всі дисципліни на однаково високому рівні. Також це посилює роль репетиторів в успішності учнів, тобто школа не справляється з основним завданням — надати якісну освіту всім дітям.
  • Учні не мають можливості обирати: школи часто не забезпечують належний вибір освітніх профілів для індивідуального розвитку та підготовки до вступу в заклади вищої освіти; найближчі до учнів ліцеї пропонують однакові профілі, а вибір предметів та інтегрованих курсів недоступний.

Завдяки реформуванню якісне навчання стане доступним усім учням: з’явиться можливість обирати профілі, вчитися у великих багатопрофільних ліцеях, доїжджати до них за потреби чи проживати в пансіоні; або обрати один із кількох монопрофільних ліцеїв поблизу місця проживання. 

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, розповів про цілі реформи. За його словами, основна мета нововведень — створення освітнього середовища, у якому кожна дитина, обравши індивідуальний вектор навчання, зможе розвивати свій потенціал.

«Ми хочемо зробити академічні ліцеї, у яких учні зможуть обирати предмети та інтегровані курси для вивчення. Це відповідь на запитання “навіщо це вчити?”, яке часто мають нинішні підлітки. Завдяки поліпшенню профорієнтації в школах учні й учениці задумаються, які знання та навички будуть їм потрібні надалі, що треба вчити на поглибленому рівні й що вивчати додатково для особистого розвитку. Водночас така система дасть змогу поліпшити якість освіти, зокрема для учнів із невеликих громад. Адже, розробляючи проєкт мережі закладів освіти, разом із представниками ОВА і громад зважаємо на їхню територіальну доступність. На зручній до місця проживання учня відстані мають бути якісні ліцеї та професійні коледжі.

Ми шукаємо баланс між якістю та доступністю. За радянських часів ми сильно тяжіли до доступності. Я ж мрію, щоб ми змінили фокус на якість. Щоб ми пишалися своїми ліцеями, бо учні там мають видатні результати навчання. Ми стоїмо на початку цієї історії, але рухаємося до мети — якісної освіти для всіх дітей».

 

 

Реформа профільної середньої освіти передбачає створення мережі відокремлених академічних ліцеїв із великою кількістю учнів на паралелі, адже лише так можливо організувати вибір профілів, предметів та інтегрованих курсів. Учні зможуть поглиблено вивчати як предмети та курси в межах профілю, так і поза ним. Для цього буде створено програми різноманітних курсів за вибором. Наприклад, учень, який навчається на профілі STEM, що передбачає поглиблене вивчення математики, природничих наук і технологій, зможе додатково обрати правознавство, медіаграмотність, підприємництво тощо.

Олександр Коваль, начальник Рівненської обласної військової адміністрації, зазначив:

«Рівненщина готова активно долучитися до реформи профільної середньої освіти. Те, що школярі з кожним роком матимуть більший вплив на вибір, що їм вивчати залежно від бачення свого професійного майбутнього, це, як на мене, правильний шлях. Очевидно, сучасні учні потребують нових підходів у навчанні та розвитку. Тому важливо створити їм умови для реалізації своїх планів на рівні школи».

 

 

Зокрема, у Рівненській області 64 громади. Кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 50 тисяч (це нинішні 4–6 класи). З огляду на це нині заплановано, що в області функціонуватимуть 86 закладів профільної середньої освіти, усі решта надаватимуть початкову й базову середню освіту.

На необхідності врахування територіальної доступності, особливостей та інфраструктури регіону для створення якнайліпшої мережі ліцеїв наголосила Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU. Також вона акцентувала, що під час обговорення масштабної освітньої реформи важливо вести діалог, чути думку громад та напрацьовувати спільні рішення.

«Великою експертною командою ми сьогодні супроводжуємо розроблення стратегії та дорожньої карти реформи, адже без чіткого, зрозумілого всім плану таку складну реформу, яка стосується всього українського суспільства, не впровадити. Попри війну та дуже несприятливу демографічну ситуацію ми маємо планувати такий розвиток освіти, який би дав змогу кожній дитині в Україні, незалежно від того, вона народилася в місті чи селі, реалізувати себе. 

У межах аналітичного етапу розроблення стратегії разом з Київським міжнародним інститутом соціології ми провели дослідження громадської думки і з’ясували, що 72% дітей хотіли би вчитися у школі з сучасною інфраструктурою, де цікаво викладають різні предмети і ці предмети можна обирати залежно від своїх інтересів. 

Щоб реалізувати ідею цієї реформи, дуже важливо, щоб в неї повірили на місцях».

 

 

Також для проєктування мережі ліцеїв потрібно враховувати демографічний прогноз, оскільки тенденція до зменшення кількості учнів старших класів особливо поглибиться в Україні з 2030 року. 

З огляду на це Петро Коржевський, директор департаменту освіти і науки Рівненської облдержадміністрації, зазначив:

«Профільна середня освіта — від концептуального оновлення системи освіти до формування людського капіталу. Така філософія оновлення закладена в реформу. Сучасна дитина потребує індивідуальної освітньої траєкторії. Майбутнє вимагає новаторських знань, умінь та навичок, сформованих у профільній середній школі. Це і нові можливості для вчителів: бути інноваційними, перспективними, з власною візією і місією, транслювати освітній контент у новій філософії змін».

 

 

Головні завдання громадських обговорень у регіонах — донести важливість і необхідність змін, напрацювати критерії моделювання закладів профільної середньої освіти, врахувати винятки й узгодити мережу академічних ліцеїв на місцях. Це сприятиме успішному запуску реформи для забезпечення учням профільної освіти, а спільні напрацювання МОН, громад й ОВА ляжуть в основу створення проєкту мережі та змін до законодавства. Адже саме якісна освіта є запорукою ліпшого майбутнього для дітей та розвитку людського капіталу в Україні.

Більше про реформу старшої школи читайте у секторальній рубриці порталу "Децентралізація"

08.07.2024 - 12:14 | Переглядів: 6736
На Рівненщині обговорили реформу профільної середньої освіти та критерії створення академічних ліцеїв

Приєднані зображення:

Теги:

старша школа освіта DECIDE: Старша школа

Область:

Рівненська область

Джерело:

Міністерство освіти і науки України

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...