Закарпаття стало безпечним притулком для людей та бізнесу, які рятуються від війни

24 лютого 2024 жителька Закарпаття Ельвіра Лесишин прокинулася близько четвертої ночі, бо почалася повномасштабна війна Росії проти України. Попри те, що до кордону з ЄС було всього 5 кілометрів, жінка не вагаючись залишилася в країні — і вже вранці вирушила на роботу, бо розуміла, що саме там вона найпотрібніша.

У перші дні і місяці війни у Закарпатській обласній військовій адміністрації робота тривала цілодобово. На базі департаменту економічного та регіонального розвитку, де працювала пані Ельвіра, ОВА створила гуманітарний штаб, тож там було безліч завдань — зокрема, команда відповідала за те, щоб розмістити людей, які тисячами хлинули на захід країни, рятуючись від обстрілів.

«До нас телефонували з усієї України, щоб ми прийняли людей. Ми роздавали координати громад, а там в авральному режимі облаштовували садочки, гуртожитки і школи, де люди могли хоча б деякий час перебувати у комфортних умовах. Це були нескінченні потоки дзвінків! Я це згадую — і в мене мурашки по тілу», — пригадує Ельвіра Лесишин, начальниця управління регіонального розвитку департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА.

 

Ельвіра Лесишин (третя в середині команди)

 

Закарпаття — одна із найменших областей в Україні, але їй довелося прийняти чи не найбільше охоплених розпачем і страхом людей. За неофіційною інформацією, область стала прихистком для понад 300 тисяч переселенців, а це — більше, ніж третина населення самого Закарпаття.

 

 

На таке навантаження не були розраховані ні комунальні служби, ні дороги, ні соціальні послуги. Втім, області вдалося впоратися — зокрема, завдяки міжнародним партнерам. Неля Петрус, в.о. голови Полянської сільської ради, розповідає про один із численних прикладів:

«Наша громада прийняла 20 тисяч переселенців — це на кілька тисяч більше, ніж самих жителів! Нам дуже допоміг Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», який надав ноутбуки. Ми змогли додати у ЦНАП 6 робочих місць, тож наші ВПО змогли вчасно зареєструватися, взяти довідку і отримати допомогу від держави».

 

 

А вчителька Тетяна Потапова, яка вирвалася з окупації у Новій Каховці, що на Херсонщині, і нині живе у Довжанській громаді, змогла продовжувати навчання своїх учнів онлайн — попри відключення світла через російські удари по інфраструктурі:

«Це впливало як на комфорт повсякденного життя, так і на мої професійні обов'язки. Але після того, як громада у нашому притулку встановила потужний генератор від Проєкту, я можу працювати в будь-якій ситуації».

Нині область ще гостріше потребує джерел альтернативної енергії, готуючись до майбутньої важкої зими, а також мусить адаптовуватися і до нових економічних умов. Адже разом з людьми Закарпаття прийняло і найбільше релокованого бізнесу після Львівщини — 284 підприємства:

«Прийняти релокований бізнес — це також було завдання номер один. У перші місяці ми шукали старі заводи, ангари і земельні ділянки, аби розмістити нові підприємства. І якщо ці труднощі ми уже подали, то зараз стоять інші. До нас переїхали, наприклад, підприємства з машинобудування та металургії. Закарпаття вважається екологічно чистою територією, тож вони не були для нас притаманні. Але знаєте, що було найбільшим викликом? Ми зрозуміли, що є брак кваліфікованих кадрів, яких ми раніше не готували — ні заклади профтехосвіти, ні університети», — пригадує Ельвіра Лесишин.

 

 

Розуміючи нові реалії, те, що люди, як ніколи, є найбільшою цінністю та капіталом області, а задача Закарпаття — тримати економіку країни, посадовці всередині 2023 року взялися працювати над оновленою регіональною стратегією розвитку — разом з громадами, громадським сектором та експертами Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

У новому документі передусім передбачили фокус на освіту і перекваліфікацію дорослого населення, працевлаштування ВПО; навчання і грантову допомогу для бізнесу; створення ІТ-хабу для індустріальних парків; залучення інвестицій, розвиток експорту, розвиток крафтового і локального виробництва, створення якісних послуг для тих, хто живе у віддалених гірських громадах; розвиток для зеленого туризму, альтернативних джерел енергії, бізнес-середовищ у громадах тощо.

«До нас переїхав завод з Краматорська — міста на Донеччині, яке нині перебуває поруч з лінією фронту, тут виготовляють вітряні турбіни. Вони уже зараз створили індустріальний парк у Перечинській громаді. На Закарпатті уже зареєстровано 6 таких парків», — говорить пані Ельвіра.

 

 

Нині Закарпаття вважається найбезпечнішим регіоном в Україні, куди майже не долітають російські ракети. Будучи захистом для сотень тисяч людей, Закарпаття впевнено розвивається, крокуючи у європейське майбутнє, незважаючи ні на що.

07.06.2024 - 16:49 | Переглядів: 1764
Закарпаття стало безпечним притулком для людей та бізнесу, які рятуються від війни

Теги:

міжнародна підтримка

Область:

Закарпатська область

Джерело:

Читайте також:

24 грудня 2024

Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія Івана Космини

Світло Різдва та місія безбар’єрності: історія...

Чи не єдиний в Україні штатний радник міського голови з питань безбар’єрності Іван Космина працює у місті Чортків...

24 грудня 2024

Громада на всі 100: як Шевченківська громада відновлює водогін, а Вознесенська — створює нові робочі місця

Громада на всі 100: як Шевченківська громада...

10 листопада завершилося голосування та вибір 40 фіналістів серед територіальних громад, які подалися на конкурс...

24 грудня 2024

24 грудня 2024

Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо стратегічного розвитку громад та регіонів

Мінрозвитку ініціювало серію дискусій щодо...

Міністерство розвитку громад та територій України об’єднало понад 500 представників влади, експертів та громадськості...